🎭 Театр замість справедливості: справа Кудрицького

Чесно, втомилась читати цей треш стосовно Кудрицького. Втомилась читати пояснення “позитивних блогерів”, які і на пояснення не схожі, а радше на білий шум між двома сторізами про каву й осінь.
Тому дозвольте я, людина, яка у 2015 році брала участь у написанні закону про публічні закупівлі, а система ProZorro тоді запускалась як пілот у Міністерстві оборони, до чого була дотична і я, спробую пояснити це все людською мовою.

Бо я маю дві освіти, юридичну і фінансову, і нерви, щоб дивитись на це шоу без попкорну.

2018 рік. “УкрЕнерго” оголошує тендер на паркан (так-так, саме паркан, не на золоті унітази).
Все через ProZorro, все у рамках закону.
Виграє його компанія пана Грінкевича - нині персонаж кримінального провадження в сфері оборонних закупівель. 

 В умовах тендеру є запобіжник - банківська гарантія. Це не магічний амулет, а звичайний фінансовий інструмент, який гарантує, що учасник виконає договір.
(Особисто я люблю депозит - 3% від суми контракту, чисто щоб було боляче, якщо не виконаєш. Але це теж законний варіант.)

Компанія отримала аванс, як це передбачено договором. Потім, не виконала умови.
УкрЕнерго, як і належить, стягує банківську гарантію з банку “Конкорд”. Банк платить, держава свої гроші повертає, договір розривається.

На цьому моменті будь-який адекватний юрист сказав би: “Ну, все, історія завершена”.

Але ні. Бо у нас же треба шоу.
Тому замість того, щоб аплодувати системі, яка спрацювала, як має, ми бачимо кримінальну справу, арешт і телекамери.

І тепер увага, питання на логіку: де збитки державі, шановне ДБР?
Банк приватний, гроші державі повернуті, збитків нуль, але шоу триває.

Більше того , за це шоу платимо ми.
Так, ми з вами, платники податків, спонсоруємо прокурорів, суддів і слідчих, які замість роботи зображають “битву добра і зла” в стилі районного театру.

Мені особисто соромно, що Печерський суд досі живе в парадигмі “дзвінок з Банкової - і вирок готовий”.
Соромно, що ДБР перетворюється на TikTok-проєкт із серії “посадимо когось для сюжету”.
І особливо сумно, що все це - на порозі важкої енергетичної зими, коли замість стабільності країні знову підсовують серіал “знайди крайнього”.

Бо якщо логіку підміняють політичним піаром - то це не про справедливість. Це про театр.
І, на жаль, квитки на цей театр ми вже оплатили податками.