Нарешті, з’явився перехоплювач проти російських КАБів

Індустрія дронів

Безпілотники-перехоплювачі вже не перший місяць щодня успішно використовуються в Україні проти "шахедів" та інших ворожих дронів. А як щодо їхньої ефективності проти плануючих бомб, які массово використовують рашисти?

Щоб отримати відповідь на це питання, командування об'єднаних сил НАТО з питань трансформації (ACT) разом ізОб'єднаним центром аналізу, навчання та освіти НАТО (JATEC) у березні цього року оголосили конкурс на розробку безпілотників-перехоплювачів для захисту від російських плануючих бомб. Журі складалося переважно з представників України - Міністерства оборони України, Повітряних сил України та Командування підрозділів безпілотних літальних апаратів України.

Використання дронів-камікадзе проти планерних бомб – це наступний етап розвитку дронів-перехоплювачів після втілення протидії іншим дронам.

У випробуваннях взяли участь загалом 40 компаній.

Під час випробувань на військовому полігоні у Франції групи розробників перевірили функціональність різних варіантів захисту від ворожих плануючих бомб -

за складних погодних умов,

у поєднанні з радаром,

програмним забезпеченням штучного інтелекту

та безпілотниками-перехоплювачами.

Минулого тижня було оголошено трьох переможців. Ними стали французька компанія Alta Ares з алгоритмами штучного інтелекту для виявлення, німецька компанія Tytan Technologies з дроном-перехоплювачем для перехоплення дронів та французька компанія ATREYD з роями контейнерних дронів-перехоплювачів.

Старший національний представник України у JATEC, директор з імплементації програм Спільного центру НАТО-Україна полковник Валерій Вишнівський зазначив https://militarnyi.com/uk/news/try-yevropejski-kompaniyi-testuyu-svoyi-drony-perehoplyuvachi-v-ukrayini, що всі три рішення фіналістів уже пройшли випробування в Україні, "пройшли через бригади, через конкретні підрозділи на полі бою". За його словами, ці три компанії вже можна вважати "європейсько-українськими", й усі вони вже знайшли засоби, як масштабуватися в Україні.

У своїх висновках журі виходило з того, що не лише дрон сам по собі, а й програмна підоснова для об’єднання даних із різних датчиків визначає реальну бойову корисність системи.

"Перехоплення відносно швидко рухаючихся плануючих бомб раніше вважалося таким, що виходить за рамки того, з чим можна ефективно боротися за допомогою безпілотників-перехоплювачів, – сказав представник Tytan Technologies Defence Network. - Однак, на думку НАТО ACT/JATEC та українського журі, наші перехоплювачі разом із французькими стартапами-партнерами виявилися надзвичайно придатними і для цієї мети завдяки своїм особливим льотним характеристикам та інтегрованому штучному інтелекту".

Безпілотник Interceptor від Tytan Technologies зрештою переміг у оцінці українських експертів, оскільки цю систему вже закуповують Збройні сили Німеччини. Федеральне відомство з постачання (BAAINBw) уклало угоди з Tytan щодо спільної розробки демонстраційного пристрою для захисту об’єктів від беспілотників. Це робить рішення не лише технологічно цікавим, а й комерційно релевантним для європейських військових замовників.

В основі підходу компанії лежить поєднання різних типів датчиків, ефекторів та компонентів управління та контролю (технології C4). Tytan Technologies надає свої безпілотники-перехоплювачі на базі штучного інтелекту, які вже успішно пройшли випробування в оперативних умовах як всередині країни, так і за кордоном.

Ці безпілотники-перехоплювачі можуть автономно виявляти та точно атакувати безпілотні літальні апарати, що наближаються. Таким чином, Збройні сили Німеччини дотримуються тенденції, яка дедалі більше набирає обертів в Україні: економічно ефективні безпілотники для боротьби з іншими безпілотниками замість дорожчих ракетних перехоплювачів. Цей підхід – і система – проти планируючих бомб зараз тестується та оцінюється представниками українських збройних сил.

На завершальному етапі випробувань в кінці цього місяця НАТО спільно з Україною проведуть у Польщі натурні випробування дронів, призначених для перехоплення російських планерних авіабомб. Після цього Україна може через механізми NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine) та коаліційне фінансування, наприклад Коаліцію дронів, запросити фінасування цих проєктів.

Зі стратегічної точки зору тестування проектів розробки безпілотників-перехоплювачів для захисту від плануючих бомб показав дві важливі тенденції на ринку БПЛА та ППО:

1. Економічно ефективні безпілотні перехоплювачі доповнюють або замінюють дорожчі ракетні інтерцептори для захисту об’єктів;
2. Зростаючий акцент на програмній інтеграції (AI, sensor fusion, C4), що робить вирішальним не лише апарат-ефектор, а й архітектуру управління даними. Обидві тенденції вже помітні на полі бою в Україні і тепер підтверджені випробуваннями НАТО.

Конкретно для української індустрії дронів можна зробити ряд висновків.

По-перше, ефективність дронів на цьому етапі війни визначається чотирма компонентами:
— якість і дальність сенсорів;
— стійкість AI-алгоритмів до перешкод і помилкових цілей;
— маневреність і швидкість перехоплювача, необхідні для того, щоб наздогнати та збити плануючу бомбу;
— архітектура програмного рішення для об'єднання датчиків та створення єдиної картини ситуаційної обізнаності (С4) для швидкої координації багатьох факторів у складній оперативній картині.

Другий висновок - українським постачальникам варто інвестувати в ті рішення, які забезпечують взаємодію і масштабованість для розгортання в складі існуючих систем ППО.

По-третє, українські виробники та військові, які вже мають досвід застосування перехоплювачів у реальних умовах, можуть запропонувати унікальну експертизу для європейських партнерів — особливо в частині тактики застосування та алгоритмів розпізнавання.

І нарешті, є запит на створення "платформ-незалежних" AI-модулів та рішень, які можна швидко інтегрувати в наявні сенсорні ланцюжки союзників.

У підсумку можна сказати, що тест НАТО–JATEC із активною участю українських експертів підтвердив, що еволюція перехоплювачів у напрямі автономії дій перехоплювача та рлкращення софту є не менше важливою за покращення платформ. Для виробників це значить необхідність фокусувати R&D не тільки на апаратній мобільності й бойовому навантаженні, але й на інтероперабельних AI-елементах та C4-інтеграції — саме вони визначатимуть конкурентоспроможність на європейському ринку озброєнь у найближчі 2–5 років.