Партія Регіонів 2.0, ФБР та «Свинарчуки» Зеленського

Зеленський обіцяв піти, якщо в його оточенні з’являться «Свинарчуки»

Володимир Зеленський у 2019 році гучно заявляв: якщо в його оточенні з’являться «Свинарчуки» — він піде з політики. Зокрема він сказав: «Коли почнуться посадки? Чому «Свинарчуки» не за ґратами? Свинарчуки грабували нашу армію, піднімали собі гроші на крові хлопців. У них там зв’язки, ви ж прекрасно розумієте, різні, товсті і тонкі. Я б на його місці (президента Порошенка — ред.) б пішов із політики».

Минуло шість років — історія повторюється тільки у ще більш жорстокій реальності. Ті самі «друзі дитинства», «люди з Кварталу», «свої» — на фінансових потоках, офшорах і схемах, а їх розкрадання розслідує ФБР. Тільки масштаби зросли, і додалася нищівна війна за існування України.

Партія регіонів 2.0

Україна заплатила кров’ю за свободу — але сьогодні, у 2025-му, ми маємо ту саму Партію Регіонів. Те, проти чого стояв Майдан, повернулося — у більш цинічній формі.

У 2019 році Володимир Зеленський ішов у політику під гаслом «ніякого кумівства» і «посадки Свинарчуків». Пройшло шість років — і навколо нього все ті самі «свої»: друзі з «Кварталу», партнери по бізнесу, куми, однокласники. Кумівство, проти якого нібито боролися, стало системою. Весна, коли «мали саджати», так і не настала. Обіцянки, які надихали, виявилися лише гарною політичною рекламою.

Монобільшість у парламенті перетворилася на ручний орган, який голосує так, як треба Банковій. Президент контролює все — уряд, парламент, суди, силові структури. Вибори заборонені воєнним станом, і ця заборона — найзручніше політичне прикриття в історії країни. Немає опозиції, немає незалежних центрів впливу, немає контролю — є тільки вертикаль Зеленського.

Антикорупційні органи, створені після Майдану, майже перетворені на інструмент політичного контролю (згадаймо події, коли Банкова хотіла НАБУ та САП ліквідувати). ОП вирішує, кого «розслідувати», а кого «не чіпати». Ті, хто зручний — недоторканні. Ті, хто говорить правду — під пресом СБУ, судів і прокуратури. Поки не втручається ФБР, звісно.

Фактор Єрмака

Ключова фігура цього режиму — Андрій Єрмак. Керівник Офісу Президента, який фактично став сірою тінню необмеженого контролю в країні, а подекуди — її мозком. 

Його брат потрапляє на плівки, де торгує державними посадами — і нічого не відбувається. Єрмак зриває спецоперацію із затримання «вагнерівців» — і теж нічого. Журналісти пишуть про його батька, якого пов’язують із ГРУ — і знову тиша. У будь-якій цивілізованій країні після такого посадовець летів би у відставку. В Україні Зеленського — отримує ще більше повноважень.

Тиск на опозицію та пропаганда Банкової 

Банкова вливає мільйони у медіа, Нацмарафон, щоб заглушити будь-яку альтернативну думку. Незручних журналістів дискредитують, за ними стежить СБУ, згадайте події минулих років. 

Міжнародні ЗМІ бʼють на сполох й щодо посилення тиску на опозицію і згортання демократії в Україні. ОП тисне на опонентів за допомогою СБУ, судів — про це заявляють колишні міністри Зеленського.

Але президент і його команда живуть у реальності, де будь-яка критика — атака на державу. Усе це вже було. Та сама риторика, та сама логіка — як у Партії Регіонів, пам’ятаєте? Тільки тепер — більш технологічна, прикрита війною і пафосними щоденними відео.

Зрада ідеалів Майдану 

Демократичні інститути зруйновані. Вибори скасовані. Судова система під контролем. Опозиція — її просто немає. Замість обіцяної нової України ми отримали режим Зеленського-Єрмака — з тотальною узурпацією влади, круговою порукою, відкатами і страхом говорити правду.

Те, що сьогодні відбувається, — не просто деградація системи. Це зрада ідеалів Майдану. Ми вигнали Януковича, щоб ніколи не повернутися до цього. Не вийшло! Тільки тепер узурпатори прикриваються гаслами про ЗСУ і державу. І все це — з однією метою: впливу і розкрадань під прикриттям війни. 

Поки країна обливається кровʼю — вони грабують мільярдами — час Зеленському та Єрмаку у відставку!