Зеленського — у відставку!

Вони знущаються! Кабмін “поставив на паузу” Германа Галущенка, відсторонивши від посади міністра юстиції — тільки формально, бо ніхто його насправді не прибрав.
Галущенко досі лишається біля потоків в енергетиці — тільки тепер не напряму, а через своїх заступників, через міністерку Гринчук! Треба негайно звільнити всіх фігурантів плівок НАБУ. Вам не достатньо, що вони сиділи на зарплаті у агентів сенатора Держдуми рф Деркача?
Тимчасове керівництво юстицією передали заступниці Гринчук Людмилі Сугак. Формально — щоб створити видимість руху. По суті — щоб виграти час, поки Банкова вигадує, як “перепакувати” скандал і відволікти від нього розлючених українців.
Це показовий зріз системи Зеленського. На “плівках Мідаса” фігурують міністри, радники, члени НКРЕКП, прокурори. І все це — під дахом Офісу Президента. Тому що без згоди Банкової нічого подібного не могло існувати роками, це розуміють усі. Коли люди з НАБУ і САП зливають слідство, а фігуранти НАБУ спокійно виїжджають за кордон — це не хаос. Це система. Корупційна система, де Банкова, уряд і правоохоронні органи — частини одного механізму.
Тимур Міндіч — друг Зеленського, “сірий кардинал” енергетичних потоків — уже в Ізраїлі, разом із братами Цукерманами. Тихо виїхали. Без обмежень. Кордон, як решето. Для своїх — зелений коридор. Для тих, хто має йти воювати — залізна стіна.
А в цей час САП визнає: “За сприяння Галущенка, Міндіч контролював фінансові потоки в енергетиці та газі, забезпечуючи особисту вигоду для міністра і лояльність перед президентом”. НАБУ і САП просять 45 мільйонів застави для Басова з “Енергоатому” — але хто вірить, що ці гроші не повернуться до тих самих кишень?
“Справа Мідаса” — це книга з анатомії диктатури Зеленського, де кожен потік, кожен тендер, кожна енергетична гривня — частина кругової поруки. Де НАБУ “розслідує”, але дає тікати. Де САП “контролює”, але прикриває. Де уряд “відсторонює”, але не звільняє. Де Банкова все бачить — і мовчить. Бо в долі. І зараз думає тільки над тим, який ще скандал придумати, щоб відволікти нашу з Вами увагу.
Годі називати це “окремими випадками”. Це система, що нищить країну, поки військові стримують росіян ціною власного життя. І цю систему потрібно змінити, а не шукати тимчасове випускання пари.
У будь-якій європейській демократичній країні — президент, премʼєр та уряд пішли би у відставку за таких обставин, бо такі норми моралі громадян Європейського союзу. Чому ми інші? Чому це терпимо? Я цього терпіти не буду, тому ми разом з колегою та співзасновницею СПРОТИВ Вірою Боса-Іваненко вийшли до Офісу Президента у Києві з плакатами. Бо ми — європейці, ми — за європейські цінності свободи, а не за узурпацію та диктатуру.
Досить терпіти це мародерство на рівні держави.
Зеленського — у відставку!


Одна з новацій - так звана авторизація постачальників. Точно такий самий механізм, який дозволяв «Шлагбаум» в Енергоатомі.
Тепер дещо стає на свої місця.
Копніть глибше, буде цікаво.
Тут багато хто питає чому Міндічу "дали втекти", якщо вже давно знали про "зливи" інформації з САП в ОПУ.
Відповідаю: з боку НАБУ та САП це був прояв турботи про психічне здоров'я голови держави.
Нагадаю, що в серпні цього року саме через побоювання, що НАБУ і САП ось-ось доберуться до Чернишова та Міндіча, президент відверто психанув, впав в істерику, і дав відмашку "валити" незалежність антикорорганів.
Тепер на арені все ті ж Міндіч і Чернишов, але вдруге серпнева історія вже "не прокатить".
То уявіть собі, який вибух мозку чекав би нещасного президента Зеленського, якби його бізнес-партнера Міндіча в Україні затримали й посадили!
А йому, бідолашному, ще воюючою державою так-сяк керувати. Тому пішли на компроміс:
- Міндічу дають виїхати
- одночасно публічно "засвічують" (вчора на УП) отой давно всім відомий канал "зливу" інформації з САП в ОПУ (Синюк)
- Чернишову нову підозру
- і ось в такому пом'якшеному вигляді цю пігулку голові держави довелося-таки проковтнути.
Не дякуйте.
1. Державна власність понад необхідний стратегічний мінімум -- зло.
2. Призначення і звільнення керівників державних підприємств поза міжнародними нормами корпоративного управління -- зло.
2a. Додано: Неспроможні чи залежні наглядові ради -- зло.
3. Підбір лояльних урядовців замість незалежних професіоналів -- зло.
4. Однопартійна більшість в парламенті -- зло.
Зло породжує зло. Саме порушення цих чотирьох правил дало можливість людям без посад, яких ніхто не обирав і ніхто не призначав, красти наші гроші в особливо великих розмірах, примушуючи інших платити життям, здоров'ям та, в кращому випадку, продуктивністю своєї роботи на перемогу.
Нині ми впевнено можемо сказати, що вищенаведені чотири уроки для нас написані кров'ю.