Непрацюючі гарантії: як Кабмін нехтує підтримкою військових-контрактників

Нещодавно я отримав відповіді від Міністерства фінансів та Міністерства економіки України на мої депутатські звернення, які стосувалися важливих програм підтримки наших військовослужбовців-контрактників. Йдеться про можливість для них пільгового іпотечного кредитування та додаткової допомоги від держави на придбання транспортного засобу для особистих потреб. Це частина тих фінансових гарантій нашим Захисникам і Захисницям, які ще у 2024 році проголосував законодавець щоби мотивувати людей підписувати контракти зі ЗСУ і ставати на захист України.

Сертифікат на авто: Обіцянка, що зависла у повітрі

Почнімо із сертифіката на 150 тисяч гривень для купівлі авто. Це право військовослужбовців, які уклали контракт, було закріплене Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зміни, внесені Законом № 3633-ІХ від 11.04.2024 р.). Закон чітко говорить: військовослужбовці мають право протягом трьох місяців з дати укладення контракту отримати від держави сертифікат у розмірі 150 тис. грн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В останньому словосполученні й криється головна проблема. Хоча зміни до Закону були ухвалені Верховною Радою ще у 2024 році, минуло майже 1,5 року, але Порядку, який мав затвердити Кабмін, досі не існує. Без цього підзаконного акту вказана законодавча норма просто не працює.

Із подібним зверненням я вже звертався до Уряду восени 2024-го. Тоді мене запевнили, що відповідна Постанова КМУ "вже на фінальній стадії погодження" і бюджетні кошти на реалізацію цієї гарантії будуть знайдені.

Цього року історія повторюється. У своїй черговій відповіді Міністерство фінансів України повідомляє, що воно "підготувало проєкт Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку отримання сертифіката на купівлю транспортного засобу військовослужбовцями у разі укладення контракту". Далі йде довгий перелік того, хто погодив проєкт без зауважень (Мінекономіки, Мінцифри, ГУР МО, СЗР та інші), а хто — із зауваженнями (Міноборони, МВС, СБУ, УДО, Мін'юст):

"Наразі Міністерство фінансів України опрацьовує зауваження та пропозиції до розробленого проєкту Постанови, що надійшли від заінтересованих органів, а також Міністерства юстиції України та Національного агентства з питань запобігання корупції України".

І фінал, який ніби повертає нас у минулий рік: "Після врегулювання розбіжностей щодо спірних положень проєкту Постанови та проведення узгоджувальних процедур Мінфін внесе її на розгляд Уряду...".

Щодо коштів? Мінфін повідомляє, що "реалізація проєкту акта потребуватиме вишукання джерел покриття додаткових витрат бюджетних коштів". А проєкт Держбюджету на 2026 рік складено "відповідно до чинних нормативно-правових актів", що, фактично, підтверджує: без затвердженого Порядку кошти не передбачені. Таким чином, уже другий рік поспіль, незважаючи на рішення Парламенту підтримати контрактників, Уряд не спромігся завершити бюрократичні процедури, а отже, і не заклав кошти у бюджет!

Житлові кредити: "прибуткова діяльність" vs. соціальні гарантії

Аналогічна ситуація і з пільговим кредитуванням на житло для військових. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) підтверджує, що разом з ПАТ "Укрфінжитло" продовжує реалізовувати програму пільгового іпотечного кредитування "єОселя".

У своїй відповіді на моє звернення міністерство зазначило, що компенсація частини процентної ставки за кредитами Укрфінжитла надається позичальникам, що дає змогу знизити їхні фактичні витрати. Проте, коли мова заходить про розширення переліку категорій, яким Укрфінжитло має надавати цю компенсацію (а саме пільгове кредитування військових-контрактників було предметом мого звернення), то відповідь коротка – кошти не передбачені. При цьому, згаданий вище Закон України щодо соціального захисту військовослужбовців передбачає для них гарантію компенсації 50% першого внеску іпотечного кредитування, а також 100 тис. грн після 1 року служби та ще 100 тис. грн після другого.

А ще Мінекономіки висуває несподівані аргументи: "…функція надання компенсації частини процентної ставки є невластивою функцією для Укрфінжитла, що відповідно до норм законодавства повинно здійснювати прибуткову діяльність". Тобто, на думку виконавчої влади, соціальні гарантії для Захисників країни, які повинні забезпечуватися державою, можуть стати "збитковими" для фінансової компанії.

Конфлікт ідей та бюрократії

Факти, викладені у відповідях Мінекономіки та Мінфіну, свідчать про загрозливу тенденцію. Верховна Рада України, як єдиний законодавчий орган, приймає зміни, спрямовані на заохочення та соціальний захист наших контрактників, пропонуючи їм важливі пільги та гарантії. Натомість виконавча влада, в особі Уряду та міністерств, просто ігнорує рішення Парламенту і не формує підзаконну базу. Бюрократизація процесу свідомо затягує час, що фактично нівелює саму ідею цих ініціатив та пільг. Зміна Кабінету Міністрів не призвела до зміни суті відповідей: нас знову "годують" тезами про "доопрацювання" та "узгодження".

Звісно, в умовах повномасштабного вторгнення та перерозподілу видатків Держбюджету на потреби армії та обороноздатності, фінансова ситуація є надзвичайно складною. Проте, це не може бути виправданням для нівелювання Закону, ухваленого Парламентом. Особливо якщо він стосується саме військових. Описаний мною кейс чітко демонструє: Рада виконала свій обов'язок; тепер черга за Кабміном — виконати свій.