Заручники популізму

У нас НІХТО (принаймі, публічних заяв не було), ані звичайні громадяни, ні, навіть ті, хто в "інтелектуальній опозиції" до діючою влади не запитали, а чому запустили популістську роздачу саме 1000 гривень. Не 800, не 2000, а саме – 1000 гривень?

Було б ще якось зрозуміло надати тим, хто потребує (не ВСІМ!) підтримку у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2361 грн.). Також дуже мало, але хоча б зрозуміло, чому саме стільки.

Тут же не можна самому визначити суму! Це ж не гроші з кишені можновладців! Це ж не гроші бізнесу! Це ж (сподіваюся) не передвиборна рекламна акція!!!

Звідки такі підрахунки, що українцю суттєво допоможе приблизно 5% мінімальної зарплати?

Беру на себе сміливість зауважити, що ця цифра, як кажуть – зі стелі взята. В цьому якраз вся сутність тих, хто приймав рішення. Навіщо ще рахувати, пояснювати? Вони ж "не лохи" ще з цим "заморочуватися". Як молодь каже – "піпл схаває!"

Саме оця візуально "красива", але мізерна, навіть за українськими реаліями, подачка влади не викликала питання стосовно елементарних розрахунків! Три нулі – і вперед!

Суспільство з низьким рівнем критичного мислення і жалюгідним рівнем зарплат буде завжди заручником популізму. Без економічно самодостатнього середнього класу – нам буде дуже складно "вирулити" після війни. Треба вже зараз думати, що з цим робити…