Повоєнний ривок

Війна змінила життя кожного українця, але разом із боротьбою на полі бою ми маємо одночасно тримати й економічний фронт. Перемога в окопах неможлива без перемоги у виробництві, логістиці, фінансах, сфері послуг та інноваціях. Як переселенець із Донецька, який у 2014 році перевіз бізнес на підконтрольну Україні територію і продовжує створювати робочі місця, я переконаний: саме приватна ініціатива, український підприємець і працівник є основою стійкості нашої держави. Мережа магазинів DOMINO, попри війну, продовжує працювати, розвиватися, сплачувати податки та наймати людей, серед яких є й внутрішньо переміщені особи. Це не просто про збереження компанії — це про внесок у цілісність країни, роботу бюджетної системи, підтримку армії та соціальних програм.

Податки — це наша оборона у цифрах. Завдяки регулярним надходженням держава фінансує ключові захищені статті видатків: оборону та безпеку, підтримку ветеранів і родин загиблих, пенсії, соціальні виплати, медицину, освіту, гуманітарні програми та відбудову. Економіка сьогодні працює на оборону — це нормальна логіка воєнного часу. Значна частка коштів спрямована на розвиток оборонно-промислового комплексу: виробництво безпілотників, ракет, боєприпасів, засобів РЕБ, модернізацію логістики, ремонт енергетичної інфраструктури. Але водночас важливо не втрачати увагу до інших секторів — будівництва, агропереробки, IT, логістики, медицини, освіти, енергетичних інновацій. Саме ці сфери стануть фундаментом відбудови після завершення війни.

Міжнародні фінансові інституції прогнозують складні, але позитивні перспективи. За оцінками Міжнародного валютного фонду, економіка України у 2025 році може зрости приблизно на 2–3%, тоді як Світовий банк очікує зростання на рівні близько 2%. Це стримані показники, обумовлені військовими ризиками, ударами по енергетиці, дефіцитом робочої сили та обмеженими інвестиціями. Проте після закінчення активної фази війни потенціал відновлення є значно вищим: за умови масштабної відбудови та покращення безпекової ситуації зростання може досягати 5% і більше щороку. Це стане можливим завдяки будівництву інфраструктури, модернізації енергетики, розвитку воєнно-технічних і дуальних технологій, переробній промисловості, розширенню логістики, виробництву продуктів із високою доданою вартістю та інтеграції в європейські ринки. За оцінками уряду України спільно зі Світовим банком, ЄС та ООН, потреби на відбудову вже перевищують 500 млрд доларів у перспективі 10 років — і це відкриває колосальні можливості для приватного капіталу.

Бізнесу важливо вже сьогодні готуватися до повоєнного ривка. Це означає диверсифікувати ланцюги постачання, інвестувати у стійкість, локалізовувати виробництво, виходити на міжнародні ринки, впроваджувати стандарти, формувати партнерства з європейськими та глобальними компаніями, створювати нові робочі місця та підтримувати внутрішньо переміщених осіб. На рівні держави потрібні — страхування військових ризиків, подальша судова реформа, розвиток інфраструктури, а також програми перекваліфікації, зокрема для ветеранів. Ключове — не жити одним днем, не чекати "після перемоги", а вибудовувати майбутнє вже зараз. Саме активність бізнесу стане тим фундаментом, на якому стоятиме післявоєнна економіка.

Коли бізнес стоїть — країна стоїть. Коли бізнес платить податки — держава має ресурси захищати фронт і готуватися до відбудови. Не живіть сьогоднішнім днем. Економіка — фронт, який ми маємо тримати.