План від оточення Трампа - щматок лайна

Вкотре мушу нагадати просту істину: якщо вам здається, що Трамп нарешті «перевернувся» на 180 градусів - не видихайте радісно. Бо завтра його ліва нога прокинеться не з того боку, порадить йому повернутися назад, а за годину права нога образиться й змусить знову крутитися. Стабільність? Послідовність?  Ні, не чули.

Так от, документ від наближених до Трампа осіб  це, безумовно, щирий прояв його внутрішнього світу. Тобто світу, де фізика, логіка й дипломатія живуть у паралельному вимірі. Він хоче зупинити війну, а яким чином, що буде потім - його не хвилює.  Реалізувати це навіть Зеленський не зможе, хоч би він раптом захотів. Бо лайно, навіть позолочене, все одно залишається лайном, позбавленим логіки і послідовності. Але аналіз цієї писанини – це інша тема для розмови.

Ситуація ж загалом дивовижно нагадує епоху плівок Мельниченка. У ті часи ми ще вірили у казки про охоронця, який ходив з диктофоном, немов білочка з горішками. Зараз - ну камон, ясно, що розвідка РФ мала до цього більше стосунку, ніж будь-які охоронці з фантазією.

Так, Кучма там нарозповідав багато всього, що погано співвідносилося з концепцією «цивілізованого лідера». Але прямих наказів убивати там не було - лише традиційний словесний український «вихлюп» - Кучма роздратовано говорив, що Гонгадзе треба вивести кудись і віддати чеченцям.

 Там ще й балачки про продаж  підсанкційному Іраку військової техніки у вигляді «Кольчуг» спливли.  Хоча американці, коли потім увійшли до Іраку, їх не виявили, але Кучма зробився міжнародним ізгоєм, токсичнішим за уран.  

А ще масові акції протесту «України без Кучми». Один з організаторів тієї акції Юрій Луценко сьогодні визнає, що їх Москва використала в сліпу.

Нагадаю, що на той час з подачі Голови РНБО Євгена Марчука Україна почала рухатися в сторону НАТО. Кучма не був проти. Однак  операція спрацювала: євроінтеграцію зупинили. Кучма мусив посадити головою своєї адміністрації одіозного путінського кума Медведчука. Україна знову опинилася в розтяжці мі Європою і Москвою. Романтика початку нульових.

Тепер про Зеленського. Підозри у корупції і крадіжках  – мають під собою вагомі  підстави. Недарма Зеленський оточив себе суцільними колишніми ригами. Він сам і його оточення фізично  знаходяться в демократичній країні, а ментально совки. Недарма вони почали будувати вертикаль аля Янукович, читай Путін. Підтвердженням цьому ще творчість Зеленського. «Свати» від «Кварталу» це дика апологетика совка, спадкоємцем якого оголосила себе Росія.

Але після вторгнення Зеленський, як не дивно, тримав міжнародну лінію. Не тому, що він Черчилль, а тому що якби здав інтереси — його б винесли з Банкової під руки.

І тут бах - записи від НАБУ. І, як на зло, майже  одночасно з диким «мирним планом» від Трампа. І от тепер Путінський фанклуб Донні намагається натиснути на Зеленського, щоб він підмахнув той жалюгідний клаптик паперу.

З одного боку, Зеленського давно треба було «обрізати» - його химерні образи, ревнощі до рейтингів і любов до переслідування опонентів уже всім набридли, крім найбільш упоротих фанів.
З іншого – компромати, вкинуті в публічний простір, роблять його слабким і за кордоном. Бо план Трампа підписувати просто не можна. Це не «мир» - це інструкція, як капітулювати  отримати ще одну війну.

Чесно кажучи, його й не підпишуть: суспільство не проковтне, а європейці мають достатньо глузду, щоб поставити Трампу стоп-знак. Але нерви нам попсують. Уже псують.

Єдиний промінь оптимізму - той факт, що документ ніде офіційно не опублікований. Бо якби його узаконили, США довелось би соромитися так, що Статуя Свободи сама б зняла корону й тихенько втекла в океан.

Мирний план від України можна знайти тут. Посмійтеся трохи.

А тут про те, як треба ставитися до заяв Трампа.