Стратегія миру

Ну от нарешті розвиднилося. От вам і весь "план миру"…

Спочатку ФСБ-шні разом з іншими кремлівськими підготували масштабну спецоперацію, включно з ІПСО.

Ушаковські (можливо, навіть, і без лавровських) накидали перелік базових бажань.

Потім вкинули це через своїх зашквареного й дуже амбітного курʼєра та американського "корисного ідіота" в західний інформаційний простір і, з невеликою надією, але таки дісталися "самого великого вуха…"

І от тут понеслося: включилися всі: і ті, хто себе уявив "Кісінджерами", і ті, хто хотів прикрити складні внутрішньополітичні питання та скандали, що набирають обертів, по обидві сторони океану, і ті, хто в Європі проспав момент російсько-американсько-українського "двіжу".

А тепер спостерігаємо другу серію "марлезонського балету", коли на авансцену виходять ті, хто професійно розробляє контроперації…

Буде цікаво, але, на жаль, це – не про довготривалий мир і, навіть, не про перемир'я.

Стратегія миру насправді дуже проста:

1. Підсилити Україну.

2. Послабити агресорів і примусити їх до миру.

3. Гарантувати створенням спільної озброєної коаліції з військовим контингентом, що війна не відновиться в довготривалій перспективі.

Тільки от складно це зробити, бо перш за все треба погодитися, що це і є – спільна мета, але цілі, насправді, у всіх різні.