Опус Octopus: спроба масштабування від Дніпра до британських морів

Індустрія дронів

Міноборони України відзвітувало, що вперше вдалося реалізувати Фреймворк "Від Армії до Виробника" з масштабування стандартизованного виробу, який був розроблений військовими інженерами. Але реальна серія — це не тільки "є креслення + є завод". У практичній реалізації цієї ідеї виробникам усе ще потрібно вирішити десятки реальних виробничих викликів — від імпорту компонентів до безпеки та кіберзахисту.

Як повідомив очільник Центру масштабування технологічних рішень Міністерства оборони України капітан Валерій Чуркін , одразу кілька українських виробників розпочали серійне виробництво дрона-перехоплювача Octopus, створеного військовими інженерами і який здатен збивати "Шахеди".

Він пояснив, що саме отримують від реалізації цього Фреймворку Сили оборони України, виробники та держава в цілому.

Сили оборони України:

• можливість отримати стандартизований виріб в великих кількостях;
• звільнення підрозділів від деяких непритаманних функцій;
• підвищення боєздатності.

Виробники:

• колосальну економію на R&D;
• відсутність необхідності шукати військові підрозділи, для отримання інформації з поля бою;
• виріб вже кодифіковано та проведено всі необхідні випробування. Виробнику не потрібно займатись цим.

Держава:

• економія коштів;
• підґрунтя для поповнення державного бюджету та експорту технологій в майбутньому;
• зменшення ризиків з витоку закритої інформації;
• міжнародний статус та авторитет: захист інтелектуальної власності законом та прозорі правила гри і просування України як потужного гравця на ринку найсучаснішого озброєння.

Сам дрон Octopus був розроблений однією з інженерних військових частин ЗСУ на базі першого в історії України військового RnD центру. Робота над ним розпочалась 2 роки тому й проходила у взаємодії декількох підрозділів та органів управління ЗСУ, МОУ та міжнародних партнерів.

Виріб вже пройшов усі необхідні випробування, отримав кодифікацію та готовий до виробництва без додаткових витрат на R&D.

Міністр оборони України Денис Шмигаль розповів, що технологію передано трьом першим виробникам, ще одинадцять готують виробничі лінії.

У вересні стало відомо https://militarnyi.com/uk/news/proekt-octopus-brytaniya-vyroblyatyme-drony-perehoplyuvachi-rozrobleni-v-ukrayini/, що також Велика Британія серійно вироблятиме безпілотники-перехоплювачі для України, розроблені в межах проєкту Octopus. Передбачається випуск тисяч одиниць таких дронів на місяць для передачі Україні. Це спільний проект в межах угоди про обмін оборонними технологіями між країнами.

Від теорії до практики - шлях не близький і не простий

У той же час, представник однієї із провідних вітчизняних компаній з виробництва дронів відзначає, що в реальності ситуація з масштабуванням стандартизованного виробу – чи йде мова про Octopus чи про інший дорон – відрізняється від теоретичних напрацювань Міноборони. І зіштовхується з багатьма складнощами і проблемами.

"Йдеться про спробу запустити виробництво повністю ідентичного продукту у великій кількості на більше, ніж десяти виробничих лініях різних компаній в Україні. Не кажучи вже про виробництво у Британії. Однак будь-хто знає: якщо десяти різним хазяйкам дати ідентичні набори продуктів для приготування борщу – у кожної із них вийде свій унікальний борщ, який відрізнятиметься від борщів інших хазяйок із тих же продуктів.

Або інший приклад: на що уж Coca-Cola вимоглива до суворого дотримання стандартів виробництва своїми компаніями у всіх країнах світу без виключення. Тим не менш, у кожній країні своя Coca-Cola, відмінна за смаком від однойменних напоїв з інших країн.

Та й навіть у виробництві в різних країнах зброї за стандартами НАТО бувають серйозні проблеми. Зокрема, виявилось, що до мінометів, які виробляються у країни Х альянсу не підходять міни до цих мінометів, що виробляються в іншій натівській країні Y.

Тому правильніше казати, що при спробі збільшити, скажимо, у 15 разів кількість якогось виробу у великої кількості різних виробників, ми отримуємо не в 15 разів більше виробів, а збільшення в 15 разів кількості можливих проблем", - зазначив представник компанії-лідера з виробництва дронів.

Він пояснив, що навіть маючи готовий стандартизований виріб від військових інженерів, виробництво дрона-перехоплювача типу Octopus — це не просто "взяти креслення і робити". І є цілий ряд факторів, які суттєво ускладнюють реалізацію задуму одночасного виробництва багатьма компаніями тисяч повністю ідентичних дронів.

Однією з основних проблем є ланцюги постачання і доступ до компонентів. Починаючи від вибухівки. Не кажучи вже про те, що багато критичних компонентів (оптика, чіпи, двигуни, акумулятори, контролери) — імпортні. Й після посилення експортного контролю низка постачань ускладнена або сповільнена. У таких умовах деякі деталі доводиться замовляти "обхідними шляхами", що збільшує ціну та час.

Абсолютна більшість компаній-виробників дронів за майже чотири роки повномаштабної війни так чи інакше стикалися із гострою нестачею компонентів та дефіцитом складських запасів. А також із тим, що постачальники просто не могли дати потрібну кількість чи потрібну якість.

А неможливо чітко витримати застосування всіх затверджених стандартом виробництва дрону Octopus компонентів та наростити виробництво, якщо немає стабільних поставок.

Далі - кожна компанія, яка вже бере чи братиме участь у серійному виробництві дрона-перехоплювача Octopus йде в цей великий проект не з пустого місця. Йдеться про те, що за роки роботи вони всі ці компанії кожна по-своєму вирішували проблем із компонентами – виокристовувалися різні версії, замінники, тощо. Що ще більше ускладнить перехід до системного великосерійного виробництва за єдиним стандартом.

Йдеться про те, що навіть маючи єдину технічну документацію від військових, виробники а) мають різний парк обладнання, б) використовують різні матеріали, а також в) мають різний рівень інженерної культури.

Це ускладнює повну уніфікацію якості, яка критична для серійного бойового виробу.

Тим більше, що у мовах війни компаніям доводиться дробити виробництво. Коли виробництво різних компонентів знаходиться в різних локаціях, складання дронів та контроль якості —можливо ще на окремих локаціях. Це серйозно ускладнює завдання швидко органзувати виробництво великої кількості стандартних виробів.

Ще один виклик – потреба максимально швидко адаптувати, змінювати архітектуру, компоненти вже затвердженої восени цього року для серійного виробництва наявної версії дрону Octopus із врахуванням зростання рівня електронної боротьби (РЕБ) на фронті. Це у свою чергу створює додаткове технічне навантаження й сильно ускладнює завдання синхронної адатації всіх виробів у більше, ніж десятка виробників.

Таким чином, можна зробити висновок, що Фреймворк "Від Армії до Виробника" дає стандарти та документацію, які у свою чергу нададуть можливість отримати велику кількість подібних, але не повністю ідентичних виробів. Й у практичній реалізації цієї ідеї виробникам усе ще потрібно вирішувати десятки реальних виробничих викликів — від імпорту компонентів до безпеки та кіберзахисту.

Бо реальна серія — це не тільки "є креслення + є завод". Потрібна стабільна логістика, склади, стандарти, контроль якості, координація постачань компонентів, потрібен кадровий потенціал. Без цього — навіть гарний дизайн може залишитися експериментальним.

Адже часті постачальницькі, логістичні, кадрові й організаційні проблеми створюють великі ризики. Із-за яких масштабування може бути неповноцінним або нестабільним.