Деяким правоохоронцям варто прийти до тями

Що ви від цієї влади хочете? Ржіть по приколу.

Та просто вони гоміки, збоченці. Не лізьте до них з нормальною логікою та етикою.

Олесь Ульяненко (царство небесне) в своїх повістях дуже точно розписав, хто контролює смт та містечки України: силовики

всі решта платять їм данину

а силовики завжди ведуть себе так, як отой цар грозний у тому русскому фільмові з мамоновим: запряг боярських доньок у бричку замість коней, і давай їздити поміж люди, "ібо в назіданіє"

шабуніну нагадали що він джанго безправний

Правоохоронці, це не про ментів які працюють у керівних органах. Вони бандити які у змові з владою грабують населення та державу.

Насправді це мерзотність,як би хто к Шабуніну не відносився. Дуже мерзенно в дусі нинішньої влади.

Для прикладу:
Мій родич, магістр фізик кну шевченка, науковець, 26 років, зараз на нулі! Дшв 71 ****
Оце ****** чмо шабуня, строчить тексти будучи війсьвокослужбовцем!
То, баньте мене, кончені адміни.....

Три пухлини нечесності: як маніпуляції в політиці ведуть до загибелі держави
Видатний психолог Роберт Чалдіні у своїй праці «Психологія згоди» описав концепцію «Потрійної пухлини нечесності». Хоча він адресував це застереження корпораціям, ці принципи ідеально описують механізм деградації цілої країни, коли в її політикумі стають нормою брудні методи дискредитації - від «зливів» до високотехнологічних діпфейків.
Процес руйнування державного організму проходить через три послідовні стадії, кожна з яких є небезпечнішою за попередню.

1. Соціальна апатія та втрата продуктивності
Перша стадія починається, коли маніпуляції стають повсякденним інструментом боротьби. Коли громадяни бачать абсурдні відео або сфабриковані атаки на антикорупційних активістів чи державних діячів, у суспільстві виникає втома від брехні.
Замість того, щоб витрачати інтелектуальну енергію на розвиток, люди змушені витрачати її на «фільтрацію» нескінченного інформаційного сміття.
Віра у можливість змін зникає, а на її місце приходить цинізм: «всі вони однакові». Це і є соціальна апатія, яка паралізує продуктивність країни.

2. Відтік доброчесності («Текучка кадрів»)
На другому етапі токсичне середовище починає витісняти найкращих. У корпоративному світі це звільнення талановитих працівників. У масштабах країни - це «відтік мізків» та еміграція чесних людей.
Люди з високими моральними стандартами не хочуть бути частиною системи, де опонента можна «знищити» цифровою фальшивкою.
Ті, хто міг би стати елітою та реформаторами, або їдуть за кордон, або йдуть у «внутрішню еміграцію», відмовляючись від участі у громадському житті. В результаті у керма залишаються лише ті, хто готовий грати за правилами «пухлини».

3. Тотальний правовий нігілізм (Системне шахрайство)
Це термінальна стадія. Коли верхівка або правоохоронні органи використовують підлі методи для дискредитації опонентів, вони дають негласний дозвіл на беззаконня всьому суспільству.
Громадяни підсвідомо копіюють поведінку еліт. Якщо на рівні держави можна брехати, то чому не можна обманювати на рівні податків, дотримання законів чи побутової корупції?
Це породжує катастрофічний рівень правового нігілізму, де закон сприймається не як фундамент порядку, а як перешкода, яку «свої» можуть ігнорувати, а «чужих» за неї карати.
Висновок: Використання діпфейків та чорного піару сьогодні - це не просто «переможний хід» у політичній шахівниці. Це свідоме вирощування ракових пухлин у тілі держави. Брудна перемога над опонентом сьогодні означає поразку всієї країни завтра, адже неможливо побудувати успішне майбутнє в середовищі, де правда більше не має значення.

Правда не Згідний на всі 100,%.От тільки це не всі розуміють.На даль

Колись будем дивитися відео Гундосого з Єрмаком, може Лєнкою. Все іде до того))