Приклад Кіплінга

З приводу знесення пам'ятника Булгакову, яке невдовзі, після відповідного рішення Київради, нарешті має статися.
Так ось, на будь-який вий сраних малоросів щодо того, що цей персонаж, мовляв, народився і першу половину життя прожив в Києві, а тому це його робить частиною української культури, раджу наводити один приклад. Який начисто, наглухо і залізобетонно перебиває цю дикуху.
Ось він.
Редьярд Кіплінг, знаменитий англійський письменник, тим не менше, народився і велику частину життя, та й велику славу, заробив в Індії. В місті, яке англійці називали Бомбей, а зараз носить ім'я Мумбаї. Бо індійці поміняли назву, коли Індія стала незалежною. Цікаво - чому так? Чому вони не оцінили вклад білої людини?
Так ось, Кіплінг був сином колоніального діяча. Правда, не прямого чиновника з метрополії, як у випадку з Булгаковим. А - все ж, професора мистецтв, який приїхав нести "тягар білої людини" в свою колонію, якою тоді була Індія.
І - о диво - жодному індійцю ніколи навіть на рівні ідеї не приходило до голови визнати ні самого Редьярда, ні його батька-викладача діячами індійської культури. Ні, вони британці-колонізатори. Чиє проживання і діяльність і використання орієнталістсько-індійської тематики в ній були тільки зайвим свідченням колоніального, пригнобленого статусу Індії на той момент.
До речі, цікаво, що і батько, і син при першій же можливості повернулися до Британії. Й там вже жили до смерті.
Виникає просте питання. Булгаков - це один в один Кіплінг. Тільки в Україні. Яка тоді була колонією рашки у формі імперії Романових. То якого ж біса у індійців ніколи не було проблем з тим, як визначати Кіплінга, а у нас виникає купа почвар, які всіма силами досі намагаються довести, що син колоніального чиновника, який всім серцем зневажав все, що пов'язано з Україною, до того ж - ніколи це й не приховував, чомусь має вважатися частиною української історії та культури?
Між іншим, Кіплінг хоча б дійсно був поціновувачем саме індійської культури. Що чітко прослідковується в його творчості. Натомість, Булгаков - це про "кіт/кот" і таку щиру зневагу до всього українського, що навіть Соловйов би позаздрив.
Тому використовуйте приклад Кіплінга. Повірте - тупим малоросам або просто росіянам, які якогось біса ще досі не звалили в свою країну звідси, просто нічого буде відповісти на це.
Булгаков - дійсно великий письменник. Російської літератури. Чиє проживання в Києві є зайвим свідченням пригноблення України.
Тому і він сам звалив звідси, і все, що з ним пов'язане, також не має жодної підстави тут перебувати.
Dixi, як то кажуть.
ЗІ: Для всіх любителів використовувати в якості аргументу у*банство про "корінного киянина" - правда, більшість з таких має тата-росіянина, якого десь в 1970-ті за розподілом після ВИШу відправили сюди працювати.
Так ось - я киянин в 7 поколінні)
он, рамасвамі (кандидат в Президенти США) дорікав Ніккі Хейлі (інша кандидатка), що вона відмовилася від індійського прізвища
колись спитав одного індуса в США "як він обиратиме дружину ?" - він відповів що є три критерії 1) кого запропонують батьки (там 5-10 кандидатур), 2) щоб вона була освіченою, 3) щоб вона була з тої ж самої касти що і наречений
і потім 200 гостей запрошують, щоб все село в Індії знало про подію
Скільки з цього надбання - українською мовою?
Вони вже в історії. Їх творчість буде жити й надихати.
Якщо вони вже в історії, чого автор про пам'ятники хвилюється?
Чи може тому, що вони в історії, поки пам'ятники стоять та нагадують?
Бо як не нагадувати, то про них успішно забудуть.
Особливо темно завжди напередодні світанку.
Твори Булгакова і Ахматової (між іншим, на відміну від Булгакова, скільки пересічний освічений кацап назве її творів?) - не "Гаррі Поттер" або "Володар перснів", яким ніякі пам'ятники не потрібні, щоб залишатись популярними. Бо вони знані лише доти, доки світить імперське сонце (про сходження якого над Україною, видимо, потайки мріє автор). Як згасне - вони згаснуть разом з ним.
І так, мова про пам'ятник, а не тотальну заборону творів.
Чи може покажете, де Буткевич закликав наглухо заборонити його твори на території України?
Бачив переклади його творів українською, ******* видання.
Україна отримає ЄС гроші на наступні роки, щоб Європа отримала ухилення від великого кровопролиття, тому в країні починається чергова хвиля репресій і ваша радикалізація цілком зрозуміла)
Перемозі слава! Слава Зеленському!
Это киевские вывески. Что на них только написано, уму непостижимо.
Оговариваюсь раз и навсегда: я с уважением отношусь ко всем языкам и наречиям, но, тем не менее, киевские вывески необходимо переписать.
Нельзя же, в самом деле, отбить в слове «гомеопатическая» букву «я» и думать, что благодаря этому аптека превратится из русской в украинскую. Нужно, наконец, условиться, как будет называться то место, где стригут и бреют граждан: «голярня», «перукарня», «цирульня» или просто-напросто «парикмахерская»!
Мне кажется, что из четырех слов - «молошна», «молочна», «молочарня» и «молошная» - самым подходящим будет пятое - молочная.
Ежели я заблуждаюсь в этом случае, то в основном я все-таки прав - можно установить единообразие. По-украински, так по-украински. Но правильно и всюду одинаково.
А то что, например, значит «С. М. Р. iхел»? Я думал, что это фамилия. Но на голубом фоне совершенно отчетливы точки после каждой из трех первых букв. Значит, это начальные буквы каких-то слов? Каких?
Прохожий киевлянин на мой вопрос ответил:
- Чтоб я так жил, как я это знаю.
Что такое «Karacik» - это понятно, означает «Портной Карасик»; «Дитячiй притулок» - понятно благодаря тому, что для удобства национальных меньшинств сделан тут же перевод: «Детский сад», но «смерiхел» непонятен еще более, чем «Коуту всерокомпама», и еще более ошеломляющ, чем «Yдальня».
Оцініть тонкощі підйобки.
Для "удобстава национальных меньшинств" (це він про русню), але вважає "правільнимі" назви "молочная" и "парикмахерская", тобто русскіє.
Слова про "національніє мєньшінства" - то для відведення очей.
Він за "однообразіє" - на русском.
Я писав про Булгакова та інших, що "вони знані лише доти, доки світить імперське сонце".
Я знайшов деяке статистичне підтвердження своєї думки:
https://censor.net/ua/comments/locate/3591644/5685c040-aa2d-4722-a165-66aaee090c48
Усі ми тепер вчимо англійську мову і вона в назвав усюди, це теж те саме символічне насильство заради включення в західний світ.
Потім пошукайте факти насильницького примусу до використання англійської мови в Україні.
Голикова Т.А. Лингвокультурологический словарь заимствований современного русского языка 2000-2020 гг. Москва; Берлин: Директ-Медиа, 2021. - 484 с. «Лингвокультурологический словарь заимствований русского языка включает новейшую неологическую лексику 2000-2020 гг., еще не зафиксированную официальными словарями. В словарь вошло 1500 лексем и выражений»
Словник містить новітню термінологію, абсолютна більшість якої походить з англійської мови: «аутлайн», «бенч», «гемблинг», «дауншифт», «киллджой», «косплей», «фанон», «фризби», «шугаринг» й такі інші.
Період, коли формувалися моно-ентічні модерні нації, вже минув і ми на той корабель вже сильно спізнилися. Уся така політика і війна це величезний анахронізм.
Ось матеріал, щоб подумаТИ