Зараз найкращий час щоб мобілізуватися в ЗСУ. Останній шанс попасти в еліту нації.

Зараз найкращий час щоб мобілізуватися в ЗСУ.
І щоб потім не казали що я вам не казав.
Погано про мобілізацію ви прочитаєте де завгодно, я тут про позитиви і перспективи. Маю таке право казати того що с першого дня війни взяв до рук зброю і пройшов від ДФТГ до ЗСУ. В ЗСУ пішов ДОБРОВОЛЬЦЕМ хоч є майже весь перелік відмазок (від 3 дітей до броні оборонного підприємства і звісно точно міг відкупитися). Але ні таке свято пропустити не можно.
Саме головне те що відрізняє мобілізацію зараз від перших місяців війни.
1. Ми вже знаємо як воювати і є де швидко навчитися, безліч курсів і центрів підготовки.
2. В нас є чим воювати це зовсім не те що було в перший рік війни. Дронів іноді стає більше ніж пілотів.
3. Війна стала дистанційною, високотехнологічною, більшість найкращих уражень зроблені операторами далеко від лінії фронту з пульта компʼютера.
4. Рекрутуватися можна по свойому фаху, в обраний підрозділ, а інженери зараз на вагу золота
5. тут немає меж для технологічного розвитку і експерементів, максимально цікаво технарям
6. після війни інженер з бойовим досвідом в Україні - буде одним із самих оплачуваним в світі збройовими компаніями (вже зараз йде полювання) .
7. в армії дуже гарно кормлять ![]()
![]()
Мобілізація максимально КОРИСНА тим
1) хто бачить себе в майбутньому держслужбовцем
- військовослужбовцям-ветеранам першим будуть відкриті двері у владні кабінети і депутати
2) якщо ти бізнесмен
• У тебе буде дуже багато преференцій як ветеранському бізнесу.
• Тебе завжди захистить від свавілля правоохоронців і чиновників твоя ветеранська спільнота. Кримінал теж розуміє що вміють ці ветерани підприємці.
3) Екстрималу
• такого адреналіну ти відчуєш ніколи ні на якому сноуборді чи байку ![]()
![]()
4) Ухилянту . Ти нарешті перестанешь боятися і ховатися, ти зможеш вільно ходити в Новус, їздити в відпустку, навіть за кордон. Після війни ви гідно будете дивитися в очі дітям, родині, сусідам, а не постійно виправдовуватися що я був на економічному, культурному чи іншому фронті. Після війни комплекс неповноцінності тебе буде наздоганяти завжди.
5) Втікачу - тебе нарешті перестануть хейтить що ти сцикло, і тебе не будуть колбасить нічні приступи та панічні атаки розкаювань і депресій . Твоя родина на багато поколінь буде шанувати родича захисника. Ми готові зустріти тебе на кордоні і супроводити в обрану тобою військову частину на посаду, згідно твого фаху.
6) Волонтерам - ви і так вже давно поруч з військом і вже знаєте як це працює, ну можна печеньки привозити військовим рік ну два. Ну коли ти здоровий мужик, четвертий рік возиш печеньки і вологі серветки то це така собі історія, навіть для самооцінки.
7) Тим хто любить секс - то такого оргазма екстаза під час успішного ураження я не бачив і не відчував ніде і ніколи. Це вищий кайф який хочеться відчути знову і знову, якій навіть переходить в залежність, і точно круче ніж секс. А секс після вдалих уражень це ще та ейфорія, ну і ці вдячні очи дівчат![]()
![]()
Тільки зараз ми маємо унікальну можливість вбивати руського ворога, після війни вже такої можливості не буде. Кожен патріот має мати в колекції хоч отдного моsкаля. Чи зараз чи ніколи. Чув що іноземці навіть гроші великі платять за таке сафарі. А тут все безкоштовно.
9) Повірте, який би ти не був донор - бізнесмен, патріот волонтер, скільки б ти не витратив грошей на допомогу війську. Більшість це не оцінить. І сприймається як відмазка свого ухилянства, а якщо ти бізнесмен то ти барига і так по жизні должен (перевірено на собі). Завжди знайдеться ветеран який скаже тобі я воював, а ти ні, і ти почнеш йому росказувати свою довгу історію скільки ти джипів поставив в армію і на скільки дронів задонатив . А воно все одно буде виглядати як виправдання чому не мобілізувався в ЗСУ чи НГУ. І ти з цим будеш жити усе після військове життя.
10) Секта святого TLP![]()
І найголовніше ти попадаєш в особливу касту побратимів. Навіть привітатися ви будете особливо «Бажаю здоров'я» ( прям як масони![]()
), ви почнете розмовляти на своїй мові, у вас зміниться відношення до всього, ПТСР допоможе ![]()
. Військове братство стане головною впливовою І рухомою силою в державі, Ви станете елітою нації якому суспільство довіре своє майбутнє. Хвиля військово-політичних спільнот накриє Україну і ви будете на цій хвилі, а не під нею.
Запригуй вже зараз у уходящий потяг можливостей , ще є час повоювати і здобути все що написано вище, а головне стати гідним громадянином своєї країни .
І ще порада ідіть «добровольцем»! не по примусу! не через ТЦК! а як свідомий громадянин через рекрутинг, ідіть навіть якщо у вас є бронь, троє дітей чи інший спосіб відмазатись від мобілізації. Це ще більш додасть вам поваги в майбутньому. Міг відмазатися, відкупитися, а пішов добровольцем це дуже цінно.
Всім інженерам і науковцям до мене особисто .
Всім хто хоче адреналіна і впритул нищити ворога . LLesyaFoxy4Uчекає на тебе, пиши їй в особисті ![]()
![]()
Наша перемога лише в 2 речах
• озброєння війська
• комплектація війська
Ми бьємося не за дискредитувавшу себе корупційну нашу владу (ми іх знаємо як знести як і усі попередні) ми воюємо за нашу країну, за наши родини, за те щоб жити і працювати на своїй богом даній землі.
Господарем цієї землі буде той хто її захищав.
Того Чи у військо, чи для війська.
Чекаємо на тебе. Ще є час доєднатися до еліти нації.
ННаціональна Спілка Ветеранів Сил Територіальної Оборони ЗСУББаза 4.5.0ВВишкіл КомандирівAARMY.uaIInnovative Defense Technologies Fund «Free Generation»ВВишкіл НацспротивуТТериторія рекрутингу
Командир РМГ Північ 4 центру ТРО ЗСУ
Зозуля Юрій.
А найгірше в нашій ситуації це те що завдяки всратій формулі "воювати будуть ті кого наловлять і воюватимуть вони безстроково" замість адекватної "воюватимуть ВСІ по черзі" - ухилянство стало нормою і суспільство перестало вважати ухилєса огидною аномалією.
Сталося це завдяки ублюдській владі яка є плоть від плоті ухилесів. Тому тільки заміна правлячої верхівки на адекватних патріотів і зміна концепції мобілізації зможе врятувати наше суспільство.
https://www.facebook.com/vitalij.belkin.2025/posts/pfbid02M4fotLLMw7HuWwMfCasXcygtvts22bmwRyFUnu9aovgHGJTKLSHzK3HjKcCzgecMl Віталій Бєлкін
Я бачив багато хлопців, які хотіли на війну. Не «захищати», не «тримати», а саме у бій. З очима, повними азарту й дурної впевненості, що з ними нічого не станеться. Я сам був таким.
Колись мій командир сказав мені фразу, яку я тоді не зрозумів та зараз сам відповідаю так хлопцям, «не шукай війну. Вона тебе сама знайде»
Вона знайшла. І зробила це так, як робить завжди, різко, брудно, без можливості передумати.
Війна це не прапори і не гучні слова.
Це шматки тіл, які ще вчора мали імена.
Це кров, яку можна змити з рук, але не з пам'яті. Це запах гнилі й пороху, що роками сидить у голові. Це крики, які не припиняються навіть тоді, коли навколо тиша. На війні ти не стаєш героєм.
Ти стаєш жорстким. Холодним. Твердим.
У тобі поступово зникають почуття, які роблять людину людиною. Співчуття стирається бо якщо співчувати кожному, ти просто не виживеш. Жаль тупіє бо він нікого не рятує. Страх нікуди не зникає, але стає фоном, як постійний біль, як хронічна хвороба.
Ти звикаєш до смерті. Спочатку тебе трусить і нудить. Потім ти мовчиш.
А потім ловиш себе на думці, що перестав рахувати загиблих. І саме в цей момент в тобі ламається щось назавжди.
Багато хто цього не витримує. Хтось ламається ще там. Хтось тримається, а потім розсипається вже після.
Хтось починає пити. Хтось зникає всередині себе. А хтось просто не повертається і іноді це найчесніший фінал. Краще б я не знав, що таке війна.
Бо тепер я знаю, що вона робить з людиною.
Вона забирає не тільки здоровʼя і роки життя. Вона забирає тепло. Мʼякість.
Здатність бути «просто людиною».
Ти стаєш чужим серед мирних.
Тобі тісно серед розмов про дрібниці.
Ти дивишся на людей, ніби крізь скло, бачиш, але не відчуваєш.
І є річ, про яку не ******* говорити вголос, війна не відпускає тих, кого вже проковтнула. Вона тримає. Тягне назад.
Стискає горло. Наче каже «Ти був моїм, ти мій назавжди».
Навіть якщо ти живий. Навіть якщо ти не на позиції. Навіть якщо навколо тиша.
Тому коли я чую красиві слова про війну мене нудить. Коли говорять про романтику мене трясе. Коли хтось каже, що «хотів би спробувати» хочеться вдарити.
Бо війна це не досвід. Не пригода.
Війна це вирок. І якщо вона тебе знайде, вона не запитає, чи готовий ти платити,
вона забере в тебе все, що захоче, залишить лише спогади, щоб ти з цим жив.