Що не так з концесією порту Чорноморська?

Виявляється, що 20 грудня, у суботу, Кабмін тихо викотив оголошення про концесію порту Чорноморська. Про цю історію вже писали. Через увагу громадськості Кабмін спочатку приховував деталі майбутньої угоди. І ось нарешті виклав. Я вчитався в документи. І знаєте що? Там не просто «ризики». Зацініть:

1. У документах чорним по білому прописано: комісія має право визнавати «незначні невідповідності» допустимими. Ви розумієте, що це значить? Для «свого» учасника відсутність довідки чи крива печатка — це «незначна невідповідність». А для «чужого», раптом реального інвестора, кома не в тому місці — це підстава для вильоту. Це називається дискреція. Класика!

2. У Стратегії прямо закладено: параметри проєкту можуть бути змінені або уточнені на наступних етапах. А пріоритет матимуть пізніші документи. Перекладаю: ми зараз оголошуємо конкурс на «будівництво космодрому», заходить «свій» учасник, а потім ми під нього «уточнюємо» умови до «будівництва кіоску з шаурмою». Але інші учасники про це не знатимуть, або вже відсіються. Це не конкурентний діалог. Це — картковий стіл, де крупʼє міняє карти в рукаві прямо під час роздачі.

3. Комісія може запитувати уточнення на будь-якому етапі. Процедури прописані максимально розмито: особиста подача, комунікації... А «нацбезпека» тут працює як універсальний фільтр. Не подобається конкурент? Знайшли у нього в засновниках троюрідну тітку з Тамбова (навіть якщо він про неї не знає) або просто «виникли питання» — і до побачення. Ситуативне відсікання «зайвих». Ідеальний інструмент для зачистки поля під монополіста.

4. NDA (угода про нерозголошення) для допущених учасників. Інформація про реєстраційний внесок — теж десь там, у тумані. Це робиться для одного: щоб ми з вами не бачили, хто, скільки і за що платить. Це знижує публічний контроль до нуля. Це «мєждусобойчік», щоб ніхто не підняв ґвалт, поки не стане запізно. 

5. Термін концесії — 40 років. Це не інвестиція. Це фактичне відчуження стратегічного активу. За цей час в країні зміниться ≈10 президентів. Але умови, підписані зараз, будуть діяти. І типова зона ризику тут — це «допугоди». Зараз вони підпишуть одне, а через рік, коли всі заспокоються, перепакують зобов'язання так, що держава ще й винна залишиться.

Замість прозорого аукціону на Prozorro — підозрілий «конкурентний діалог» із купою суб'єктивних факторів. Замість рівних умов — ручне управління. Замість відкритості — субота і NDA. У мене питання до НАБУ, САП: Ви це бачите? Бо коли війна закінчиться, може виявитися, що все роздано «в оренду» на пів століття наперед потрібним людям.