Рік складних рішень для фармацевтичного ринку

Рік складних рішень для фармацевтичного ринку

Український фармацевтичний ринок — це не про швидкі перемоги. Це про спротив, боротьбу і стратегічні кроки, які дають результат не відразу, але без яких позитивних змін не буде взагалі.

Саме таким був 2025 рік для фармацевтичної сфери.

Без ілюзій. Без гучних перемог. Але з чітким розумінням: нічого не змінювати — означає лише зберегти проблеми.

Ринок без міфів і самообману

Закон про БАДи став, по суті, тестом на зрілість держави.

Це закон не про заборони, а про чесність і цивілізований обіг. Про продаж безпечного продукту, склад якого верифікований і відповідає тому, що зазначено на етикетці.

Окремо варто відзначити системне наведення порядку Антимонопольним комітетом України. Якщо продукт не є лікарським засобом — він не має права маскуватися під лікування. Рішення і штрафи АМКУ — це не «боротьба з бізнесом», а припинення системної маніпуляції споживачем!

Договори керованого доступу

Змішана модель фінансування — за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів та коштів лікарень — складна конструкція, яка лише почала працювати.

Перші закупівлі інноваційних препаратів — важливий сигнал, але точно не підстава говорити про системний результат. Це лише старт процесу, який роками ігнорували.

Централізовані закупівлі залишаються болючою темою.

11,8 млрд грн — це лише 59,4% реальної потреби. Але важливо інше: цього року вдалося додатково вибороти 3,2 млрд грн. За ці кошти планується закупівля понад 400 позицій лікарських засобів. Це не перемога, але важливий крок уперед.

Програма «Доступні ліки» розширювалась, однак це не зняло ключового питання — достатності фінансування та реальної доступності для пацієнта. Переліки можна збільшувати швидше, ніж можливості системи їх покривати.

Це теж варто визнавати чесно.

Правило Болар — закон із відкладеним ефектом.

Він не дає миттєвого здешевлення, але створює конкуренцію там, де її роками не було. Генерик, який виходить на ринок одразу після завершення патенту, — це майбутнє нижчих цін. Результат буде не завтра, але без цього кроку його не було б узагалі.

Фармреформа

Закон №4239-IX часто критикують. Але ключове питання не в тому, подобається він чи ні, а в іншому: чи готові ми й далі жити в системі, де ціни, маркетинг і націнки роками існували без чітких рамок.

Національний каталог цін, знижки на ТОП-100+ препаратів, обмеження дистриб’юторських і аптечних націнок — це не «перемога над ринком». Це спроба повернути керованість процесам, які тривалий час жили за неформальними правилами.

Окрема й надзвичайно складна тема — маркетинг. Постанова, яку на днях прийняв Уряд, очевидно не вирішить усіх проблем ринку. Але без чіткого регулювання взаємовідносин між виробниками й аптеками будь-які цінові обмеження залишатимуться напіврішенням.

Ліки на АЗС

Важка дискусія, які має свої «за» і «проти». З одного боку досвід ЄС, з іншого ризики  безвідповідального самолікування.

Моя позиція проста – продаж ліків без фармацевта нонсенс. Це фахівець, який пояснює правила застосування, зважає на протипоказання та взаємодію з іншими ліками, а в критичних ситуаціях — спрямовує до лікаря або викликає швидку.

Фармацевт повинен бути. Фізично або через онлайн-консультацію — формат може обирати бізнес. Але професійний контроль має бути завжди.

Аптеки в лікарнях і роль громади

Ініціатива продавати в лікарняних аптеках лише найдешевші препарати з Нацпереліку — виклик для бізнесу, але водночас шанс для комунальних аптек.

Восени я був у прифронтовому Краматорську – там в міській лікарні функціонує комунальна аптека з націнкою 17%. Це реальний приклад, який легко можна масштабувати в умовно «мирних» регіонах.

Фарма v.2026: що далі

З 2027 року фармацевтична послуга стане обов’язковою нормою.

І тут не варто будувати ілюзій: система до цього не готова ані кадрово, ані нормативно. Саме тому цю тему більше неможливо відкладати.

У країнах ЄС, Канаді та багатьох інших фармацевт — повноцінний учасник системи охорони здоров’я. В Україні ж це питання лише входить у фазу реального обговорення.

Вважаю нам слід переосмислити роль  фармацевтів, наприклад надати можливість виписувати або продовжувати рецепти тощо.

Попереду — складна робота над нормативною базою та професійними стандартами. Це одне з ключових завдань на 2026 рік.

Реєстр фармацевтів — безальтернативна основа

Без реєстру всі розмови про фармпослугу залишаться теорією.

Контроль присутності фахівця, професійна відповідальність, відмежування від некваліфікованого персоналу — це не про тиск, а про базову логіку професії.

Мінімалка для фармацевта

Це комплексне рішення, яке повинно йти з фарм послугою. Сьогодні «мінімалка» у 16 тис грн гарантована продавцю в кіоску з цигарками чи алкоголем.

Для сімейних лікарів з 2026 року мінімалка 35 тис грн.

А фармацевт, повинен виконати план з продажу ВТМ чи БАДів… і 35 тис далеко не гарантовано.

Якщо ми хочемо запустити фахову фармпослугу і повернути аптеці статус закладу охорони здоров’я, то без незалежної оплати праці фармацевтів це нереально.

Критичні ліки та виробництво

Європейський акт про критичні ліки — це реальне вікно можливостей.

Диверсифікація постачань від Індії та Китаю означає нові партнерства. Для України — шанс залучити інвестиції у власне фармвиробництво.

Для прикладу наш «євроінтеграційний суперник» Молдова вже визначила фарму стратегічною галуззю та компенсує до 60% інвестицій. Це не фантастика. Це практичний орієнтир.

Доступні ліки

Реімбурсація – чіткий і зрозумілий механізм доступу населення до ліків. «Інфляційне» збільшення бюджету цієї програми далеке від реальних потреб. Ця програма потребує значного масштабування і наше завдання подумати над джерелами такого збільшення.

Новий орган державного контролю

Створення нового регулятора лікарських засобів у 2027 році — ще один серйозний тест. Ключове застереження — не повторити історію хронічно недофінансованої системи. Новий орган державного контролю має стати партнером галузі, а не формальним наглядачем.

Замість підсумку

2025 рік — це не про ідеальні рішення і швидкі перемоги.

Це про систему, яка почала змінюватися усвідомлено.

Попереду багато важких кроків. Багато з них можуть стати частиною вже давно потрібного Закону України «Про аптечну діяльність».

Але без цього, будь-які розмови про доступні ліки та фармпослугу так і залишаться лише красивою декларацією.

Рух триває.

І зупинятися — найгірший варіант із можливих!