Приклад самогубної поведінки

Знаєте, найбільше вражає цілковите мовчання перших осіб держави після кожного нападу на військових ТЦК.
Президент не коментує вбивства ветеранів. МВС не перебирає на себе розшук ухилянтів. СБУ не проводить профілактичних бесід із блогерами, які зібрали собі мільйонну аудиторію на антимобілізаційній риториці. Фактично вся владна вертикаль не дає оцінки діям ухилянтів і не говорить про необхідність доукомплектування армії.
Кількість СЗЧ зростає у прогресії. Якість призовників різко падає. Президент говорить про те, що чинні військові служитимуть "до перемоги". Кабмін спрощує процедури бронювання й цифровізує оплату штрафів за порушення правил військового обліку. Усе, що відбувається, змушує думати, що питання доукомплектування армії не винесене у пріоритет. Що армійські центри комплектування залишили сам-на-сам із проблемою. Що держава дистанціювалася — і спостерігає за подіями на безпечній відстані.
І все це відбувається в ситуації, коли головним дефіцитом Сил оборони України залишаються люди. Коли їхня нестача призводить до проривів російської армії. Але замість того, щоб дати українській армії якісне поповнення на наступний рік війни — офіційний Київ фактично відвертається від її головної проблеми.
Усі пропозиції депутатського корпусу пов’язані лише з посиленням покарання за СЗЧ — але не за ухилянтство. Замість підвищення грошового забезпечення військових кошти й далі спрямовують на популістські виплати в тилу. Військові почуваються другорядними — і рівень роз’єднання між ЗСУ та тилом лише зростає. Якщо Україна ставить собі за мету деморалізувати власну армію, то в цій схемі потрібно нічого не міняти.
І все це відбувається тоді, коли від України відвернувся її головний союзник — США. Коли Москва може дозволити собі засипати українські позиції "гарматним м’ясом". Коли на офіційний Київ тиснуть із вимогою погодитися на принизливі умови капітуляції. Фактично єдиним фундаментом держави залишаються Збройні сили, на інтереси яких закривають очі заради ілюзорної надії зберегти шанси на переобрання.
Якщо ви шукали приклад самогубної поведінки — то це він.
Мовчання перших осіб країни щодо проблем мобілізації призводить до того, що армію фактично позбавляють символічного капіталу. Вона почувається другорядною й непотрібною. Тією, чиїми інтересами нехтують заради популярності в тилу. Тією, на яку поклали непропорційно багато обов’язків і непропорційно мало прав. І політики не роблять нічого, щоб ці настрої послабити.
У політичних амбіціях немає нічого поганого. Доти, доки вони не перетворюються на другий фронт.
До речі, вбивства бусифікованих влада теж не коментує - жодного разу. Так само як і побиття ветерана-морпіха в Одесі тцкашниками - може тому що влада на боці тцк та заплющує очі на очевидне свавілля?
Кількість сзч не зростає у прогресії, оскільки є змінною величиною за певні проміжки часу - математик з нього такий собі.
"Якість призовників різко падає" - ось тут згоден, але до кого ця претензія, до старих жінок і чоловіків, що не народили йому якісних бійців? Примусова мобілізація ніколи не дає якісного поповнення, але ж то таємниця за сімома печатками, мабуть.
Головний дефіцит це не люди, а озброєння, технології, фінанси та адекватне управління. До речі, зауважили, що до управління армією у Казаріна 0 претензій, йому лише більше м'яса подавай, в там далі розберуться.
"Москва може дозволити собі засипати гарматним м'ясом" - прям відчуваєш тут роздратування автора посту, що в нього вже немає такої можливості.
'принизливі умови капітуляції"🫣 що? Ось це прям моє улюблене, автор посту досі чекає на каву в Ялті та репарації від пуйла, але цього не буде - наче такий великий дядько, але ж і інфантильний, мав би розуміти, що 2022 рік з рожевими ілюзіями про потужну перемогу залишився в минулому. Все, що йому не подобається - він називає "ганебною капітуляцією" - ось так просто.
"Америка відвернулась від України." Америка не відвернулась, вона відмовилась від ідеї Байдена безкінечної війни з капанням допомоги через піпетку. Трамп хоче завершити війну, з якою Байден не знав що робити і просто пустив її на самотік - тільки б не було ескалації.
Ну як для Казаріна з його завченою антиухилянтською риторикою і незламним непомічанням проблем з озброєнням-управлінням-підготовкою і так далі, то цілком типово та банально.
Нада прібарахліцца, пока нє поздно.
Тому сьогодні єдиний реальний шлях - це скасування всього наприйнятого з 22-го року тероро-корупційного маразму в цій сфері.
І витрачання конфіскованих в мафіозного картелю Зєлупи $50 млрд на найману армію і забезпечення добровольчих підрозділів.
Усе решта - вже бздури і нереальні речі. Інакше - все йтиме як зараз із циклічним погіршенням. Без варіантів.
Деградація Казаріна - на грунті нечистого сумління - сумна і страшна. Він тепер нічим не відмінний від ненависників України з "Ісландії", Пєтрова, Іванова, Подоляка, Скрипіна, тощо.