Право на захист – не "саботаж": відповідь на заяву менеджменту АТ "Українські розподільні мережі"
Ввечері 26 грудня 2025 року АТ "Українські розподільні мережі" (АТ "УРМ") опублікувало на своєму офіційному сайті заяву із заголовком "Звільнена наглядова рада АТ "УРМ" блокує відкритий конкурс", у якій згадується моє ім’я та наводяться надумані оцінки і припущення щодо моїх дій та мотивів. У заяві багато узагальнень, а також натяки на нібито чиюсь координацію чи вплив на медіа.
Вважаю правильним зафіксувати просту річ: я відповідаю виключно за власні дії та рішення, ухвалені мною в межах повноважень члена Наглядової ради АТ "УРМ". Якщо менеджмент АТ "УРМ" має конкретні факти щодо конкретних людей – їх слід оформлювати належним чином і передавати до компетентних органів. Змішувати в одному тексті загальні звинувачення "про всіх" і поруч згадувати моє прізвище – це некоректно і виглядає як спроба розмити межі відповідальності.
І ще один момент, який дуже важливий. Ця заява АТ "УРМ" містить персональні твердження та оцінки, але оприлюднена без підпису відповідальної особи. У результаті незрозуміло, до кого саме звертатися по суті: це позиція керівника АТ "УРМ", пресслужби чи текст "радника", який вирішив говорити від імені компанії. Для державної компанії така безадресна подача, щонайменше некоректна.
Я не є прихильником комунікацій у форматі публічних заяв. Але коли державна компанія публічно називає громадянина України "фігурантом корупційних скандалів" без вироку суду, а моє право на звернення до суду – "саботажем", я вважаю правильним дати відповідь.
Чому я звернувся до суду
Я звернувся за правовим захистом як громадянин України з двох простих причин.
По-перше, рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради було ухвалено в контексті загального політичного кадрового рішення після суспільного резонансу навколо окремих державних підприємств енергетичної сфери. При цьому жодних претензій до мене особисто – тим більше обгрунтованих підозр чи доведених фактів корупції – не висувалося. В такій ситуації "пакетне" звільнення без індивідуальної оцінки роботи та без пояснення причин є явно несправедливим і створює враження, ніби просто призначили "крайніх".
По-друге, підхід був вибірковим: кадрові рішення щодо наглядових рад застосували не системно до всіх державних компаній, а точково. Саме ця вибірковість породжує найбільший ризик для моєї ділової репутації – коли суспільству та ринку фактично пропонують трактувати звільнення як оцінку роботи та "чорну мітку", хоча юридично й фактично підстав для таких висновків немає. Саме тому я подав заяву про забезпечення позову і в установлені законом строки подам позов по суті. Звернення до суду – це не "атака" і не "саботаж", а єдиний цивілізований та чесний механізм захисту в правовій державі.
Чи "блокую" я відкритий конкурс
У заяві менеджменту АТ "УРМ" стверджується, що мої вимоги "однозначно" спрямовані на блокування відкритого конкурсу. Обʼєктивний факт: суд, ухвалюючи рішення, не заборонив здійснювати конкурсні дії. Натомість суд частково застосував забезпечення – у частині, що стосується дій самого АТ "УРМ". Зокрема, судом ухвалено вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ "Українські розподільні мережі" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу наглядової ради до вирішення по суті справи та набрання рішенням у справі законної сили.
Це важливо: йдеться не про "блокування конкурсу", а про тимчасове поточне збереження прав громадянина України, щоб не відбулося незворотних дій до розгляду справи по суті. Це стандартна та цивілізована логіка забезпечення позову. Суд не забороняв проведення конкурсу чи діяльність Комісії. Тому твердження "Костриця блокує відкритий конкурс" – це медійний ярлик, який не відповідає реальному змісту судової ухвали.
Про "незаконність" моїх вимог і "не могли не знати"
Менеджмент АТ "УРМ" пише, що "спроба зупинити наказ є незаконною" і що "Костриця та його юристи не могли не знати". Поясню: у процесі захисту прав сторона має право заявляти різні заходи забезпечення, а суд – оцінює їх допустимість і співмірність. Суд частину вимог задовольнив, частину – ні. Це і є нормальний, цивілізований процес. Перетворювати юридичну дискусію в заяви "ви не могли не знати" – це вже не про право, а про непрофесійність та банальне бажання навісити ярлик.
Про "кулуари" і моє призначення
У заяві менеджменту АТ "УРМ" прозвучала теза, що я "обирався кулуарно та без застосування відкритих процедур". Відповідаю: я був призначений незалежним членом Наглядової ради за результатами конкурсу, організованого за участі Київської школи економіки, у межах меморандуму з Міністерством енергетики України. На той момент саме така процедура застосовувалася як конкурсна і іншої процедури на той час не існувало. Ставити тепер під сумнів легітимність усієї процедури означає заперечувати роботу самої Наглядової ради впродовж 2 років, усі рішення якої визнавалися Товариством.
Про "мільйони гривень щомісяця"
У заяві менеджменту АТ "УРМ" згадуються "мільйони гривень, що кожного місяця виплачуються… членам наглядових рад". Я не знаю, про які саме "мільйони" йдеться у їхній заяві загалом, але щодо мене конкретно факт простий: Моя винагорода як члена Наглядової ради становила 50 000 грн на місяць. Це не "копійки", але й точно не "мільйони". У державному корпоративному управлінні така винагорода навряд чи когось здивує – і вона точно не є свідченням будь-яких порушень чи зловживань.
Про "зв’язки", "ставлеників" і натяки на корупцію
У тексті менеджменту АТ "УРМ" багато загальних натяків: "учасники корупційних скандалів", "ставленики", "тримають у тіні", "зручний менеджмент". Поруч із цим – моє прізвище. Позиція проста: якщо у товариства є докази правопорушень – їхній обов’язок звернутися до правоохоронних органів, а не проводити публічні "попередні вироки" на сторінках сайта компанії. Службові розслідування – це внутрішній інструмент компанії, але публічні звинувачення конкретних людей без рішень суду – це вже інше. Це виглядає як інформаційний тиск. Я також публічно повторю: мені не соромно за жодне рішення, ухвалене в складі Наглядової ради. Усі рішення ухвалювалися колегіально, в межах повноважень, із фіксацією позицій і протоколами. Якщо менеджмент АТ "УРМ" вважає інакше – нехай говорить мовою документів у встановлених законом процедурах.
Про "оновлення" і реальну прозорість
Менеджмент АТ "УРМ" багато говорить про "прозорість" та "відкриті процедури". Тоді давайте подивимось на практику. Оголошення про відбір нової Наглядової ради опубліковано 17.12.2025 о 20:59, а кінцевий строк подання документів – до 24.12.2025 18:00, з подальшим відбором у проміжку 24–31 грудня. Я скажу досить обережно: такі темпи та календар – дуже слабко корелюють із "кращими практиками корпоративного управління". Бо доброчесність, незалежність, співбесіди, конфлікт інтересів -це не швидкі "галочки" і точно не історія "встигнути між святами". Тому, коли мене звинувачують у "кулуарах", а паралельно пропонують надшвидкісний відбір кандидатів – це виглядає, м’яко кажучи, суперечливо.
Про "інформаційні атаки" і хвилю заголовків
Після мого звільнення з’явилася хвиля публікацій із заголовками на кшталт "Корупція в енергетиці, звільнено всіх членів наглядової ради АТ "УРМ"" тощо. Я звертався до редакцій з проханням додати мій коментар – частина медіа реагувала коректно і публікувала мою позицію. Потім я припинив витрачати на це час, бо суд – це правильне місце для встановлення фактів. Водночас не можу не зауважити: коли подібні матеріали з’являються синхронно і в схожих формулюваннях, природно виникає запитання – хто саме задає тон такій подачі та навіщо. Але важливе інше: публічна кампанія, яка за одну ніч формує "винних", – це не про очищення, а про маніпуляцію.
Що я пропоную замість "пресрелізів"
Головне – спокійно повернутися в правове поле. Я поважаю право АТ "УРМ" на позицію, але очікую такої ж поваги до мого права на правовий захист. На цьому для мене тема "обміну заявами" закрита. Надалі – лише у межах процесу та закону. І я буду відстоювати свою репутацію так як це робиться чесно, прозоро та цивілізовано: у суді.
