ЛІКИ НЕ СНЕКИ. ЧОМУ ПРОДАЖ ЛІКІВ НА АЗС НЕ ЗНИЗИТЬ ЦІНИ

Читаю, що Кабмін ухвалив низку рішень для зниження цін на ліки та забезпечення їх доступності. Зокрема йдеться про дозвіл здійснювати роздрібну торгівлю безрецептурними ліками на автозаправних станціях (АЗС) на підставі ліцензії.

Може я щось не розумію, але ідея “зниження цін” через торгівлю на АЗС виглядає як якійсь зловісний оксюморон. На будь-якій заправці товари (від напоїв до презервативів) завжди ДОРОЖЧЕ ніж у профільних магазинах завдяки моделі “convenience pricing” – плати за зручність. Логіка бізнесу АЗС не працює на об’ємні продажі з низькою націнкою, а на швидку реалізацію невеликих партій товарів першої необхідності з максимальним маржинальним прибутком. Звісно, можна говорити, що це покращить доступність ліків, але в нас ніби нема системної проблеми з фізичною доступністю аптек, їх скрізь достатньо, особенно в містах. Проблема полягає не в кількості точок, а в купівельній спроможності населення та відсутності державного контролю за ціноутворенням на життєво необхідні препарати. 

Бо якби насправді хотіли підвищувати доступність, то паралельно не вводили би обмеження для аптек, розміщених у лікувальних закладах, на номенклатуру представлених препаратів, що є куди більш критичною для пацієнтів точкою. Також логічним кроком було б розширення програми «Доступні ліки» та жорсткіше регулювання цін на препарати з Національного перелік основних лікарських засобів, а не створення паралельного, неконтрольованого каналу збуту.

Основними ризиками експерти також називають неможливість забезпечити фахову консультацію фармацевта, що може призвести до неправильного вибору ліків, неусвідомлення протипоказань або побічних ефектів. Додаються складність дотримання на АЗС належних умов зберігання (GSP). Також значно ускладнюється державний контроль за обігом фальсифікованих або неякісних препаратів через розмивання ланцюгів постачання та збільшення кількості точок, які неможливо ефективно інспектувати.

Досить вірно підмітив голова профільного підкомітету ВР з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьминих: у більшості цивілізованих країн, навіть з добре розвиненою мережею супермаркетів, продаж ліків (навіть безрецептурних) жорстко зарегульований і дозволений лише в аптеках або аптечних відділах під наглядом кваліфікованого персоналу. Спроба вирішити системну проблему доступності ліків через розмивання стандартів є не прогресивним кроком, а відкатом до практик країн з незадовільним рівнем регулювання фармацевтичного ринку.

Що я з цього приводу думаю – чиновники уникають вирішення головної задачі стримування цін, пафосно долаючи неіснуючі проблеми. Чи “прикурюють” вони від цього, стверджувати напевно не можу, але те що таке рішення вигідне власникам великих мереж АЗС – факт безсумнівний. Це дозволяє їм диверсифікувати бізнес та отримати додатковий прибуток на хвилі державної підтримки. Як і те, що рішення, за інформацією ЗМІ, протягнули з голосу без належного попереднього обговорення та узгодження з Державною регуляторною службою, профільними асоціаціями та експертною спільнотою. Очевидно, що хтось дуже поспішає.