Стратегія - "пронесе": ми так не вигребемо

Після трьох наших виступів з закликом до присутньої в залі премʼєрки, Юлія Свириденко таки вийшла на трибуну, щоб розказати про ситуацію з енергетикою.

Даруйте, але її виступ нагадав мені нарізку з телеграм каналів - якщо обстрілів не буде, буде краще, генераторами гріємо великі будинки і тд.

Чесно кажучи, мене досі шокує відсутність будь якого - навіть тактичного бачення і вміння жити одним днем у нинішньої влади…

За два розгляду міністра енергетики, який до того працював Премʼєр міністром, я так і не почула:

• - а що в країні з ремонтними комплектами, коли росіяни системно розбивають трансформатори. Ми звернулися до партнерів і яких, коли банально не вистачає деталей? Про системну закупівлю резервних трансформаторів промовчу…
• - скільки акумуляторних батарей ми системно завезли, розуміючи що росіяни розбиватимуть нам можливість доставки від АЕС до Києва та міст Сходу? Що з накопичувачами? Чи це робили лише приватні домогосподарства ?
• - Як ми стимулюємо бізнес інвестувати в когенераційні установки? Які пропонуємо їм пільги за створення додаткової генерації?
• - Як ми стимулюємо вітрогенерацію, здатну працювати взимку на заміну сонцю? Скільки вітряків завезли і встановили?

Я вже не кажу про газ, який недозакупили, про генератори, який бракує десятками тисяч, про пальне, на яке немає коштів громадах і тд…

Так, українську енергетику знищують російські атаки. Але це не перший рік війни, ми за чотири роки не мали права не підготуватися.

Так, ми відхаркуємо зараз енергетичні монополії і відсутність політики стимулювання альтернативної енергетики.

Але ми мали враховувати очевидну реальність війни і негайно диверсифікувати генерацію. Стимулювати і імпортувати. Думати…

Я про це говорила в раді публічно ще Галущенку і постійно писала… але Галущенко був явно зайнятий мегасхемою з купівлею реакторів.

Нас називали "панікерами", а стратегія виживання знаєте яка була? "Ми фартові, пронесе". Не пронесло.

Ми так не вигребемо. Поки не почнемо професійно думати і формувати професійні відповіді. Вони є. Треба просто припинити говорити про "незламність" та інші красиві слова і формувати системні рішення.