Несправжні перемовини

У мене немає жодних сумнівів з приводу того, що на справжніх переговорах злодійський обстріл мирного населення є приводом до відмови у їхньому продовженні та інших дипломатичних демаршів.
Але проблема в тому, що те, що ми спостерігаємо сьогодні - не справжні перемовини, а намагання України та її європейських союзників не дати можливості адміністрації Трампа звинуватити Київ у небажанні досягти миру, вийти з процесу й навіть припинити допомогу Україні.
Тому насправді перемовини ми ведемо з американцями. Росіяни там для мебелі і у них та ж сама задача, що й у нас - самою своєю присутністю переконувати Трампа у своїй миролюбності. А те що у Вашингтоні воліють не помічати обстрілів України в момент перемовин — це вже на совісті їхніх американських учасників.
Ну і наостанок: чи відбудуться колись справжні перемовини із Росією? Об’єктивні передумови для цього у найближчі роки практично відсутні. Навіть в разі істотного зменшення економічного і військового потенціалу противника. Швидше ми будемо мати справу із поступовим затуханням війни й головними нашими зусиллями мають бути дії, спрямовані на виснаження російських ресурсів.
Участь у імітованому переговірному процесі з метою не допустити відмови США від тиску на Москву є істотною частиною таких дій.
"Нашему царю показали фигу! Умрьом всє до паслєднєва!"
В Україні в умовах воєнного стану народним депутатам дозволено поєднувати депутатський мандат із військовою службою за контрактом у ЗСУ, територіальній обороні або добровольчих формуваннях. Хоча раніше законодавство забороняло сумісництво, законодавчі зміни прийняті для захисту держави. Водночас депутати-військові продовжують виконувати частину функцій, наприклад, без отримання статусу учасника АТО/ООС у деяких випадках.
Основні моменти:
Як там в спеїн? Сонячно, тепло, вірно? Родичі з Полтави фінансують і добре.
Лінк на закон скинь пліз.
Скопіюй пряму мову і там знайдеш посилання на всі закони України, що регулюють службу у Силах Оборони України.
До речі, що ведмедчук вам на розводі політінформацію не проводить?
але їх чомусь не блокують, а якщо цим ботам написати, то можна отримати санкції з легкістю, хоча ніяких порушень нема.
Не всі залишаться в Україні навіть в разі перемоги. УНДР це та ще яма, а мати в перспективі можливість знову в це потрапити і ще всрати 5 років життя, ну це треба зовсім непритомним бути.
"Нашему царю показали фигу! Умрьом всє до паслєднєва!" - нашому "царю" не показали фігу і ми НЕ ЇХ атакували. Атакували нас з ціллю геноциду.
І у нас НЕМА ВИБОРУ. ЙОГО ПРОСТО НЕМА. РФ - не потрібна "перемога" над нами - їм потрібно щоб ми зникли. І донбас їм не треба, як і Херсон чи Харків - ЇМ ТРЕБА ЩОБ МИ ЗНИКЛИ.
....і ні Европа не прийме 45 млн. Прийняла уже 15 млн і тих уже думає як турнути. Нагадаю "криза біженців сирійців" була бо приїхало 5-8 млн.
тому ваш допис маніпуляція який показує типу у нас є якийсь вибір, а ми чомусь вибираємо війну. Це доречі те саме що роблять рашисти - кажуть що ми самі винні бо могли б здатись
сказати ТАК ВІДДАЄМО ДОНБАС? - в ту же секунди прилетить ще 500 умов і від них уже не зможете відмовитись бо якщо уламали на це - то "ну ще трішечки"
Який може бути вибір у країни, у якої
-45% населення
-знищений етнос
-та якої взагалі вже немає.
Тут і вибору, відповідно, немає. Тут треба вже погоджуватись на все, що скажуть, відкривати кордони і чекати на логічне завершення "мьортворождьонного проекта нєзалєжності".
Принаймні, ви тут добряче попрацювали саме на таку позицію.
- ніякої промисловості
- ніякого господарства
- ІТ?? - не смішіть
- банківської системи нема фактично
- технологічно це 70ті роки
- відтік населення бо ЛЮДИ НЕ ХОЧУТЬ ЖИТИ ТАК
- 100000% російська мова - ЖОДНОГО україномовного
- нема води
- проблеми з енергетикою
......і БОНУС - чоловіків всі відправили як фарщ на війну ВСЕ РІВНО!!!!
капітуляція - це не капітуляція перед Бонапартом який би нічого не зробив, капітуляція перед рузкіми - це смертний приговор
Ухилєс не хоче перестати ухилятись, він звинувачує в ухилянні всіх навколо.
а ось ти від початку і до сьогодення мудак
Людини робить вибір не те що кожен день, а по десять разів на день.
ну ти молодець, хоч ти і ухилянт.
після розвалу ссср та варшавського пакту всі "причетні" країни були у вкрай важкому економічному стані, але тільки русскіє почали воювати, то в придністров'ї, то в Ічкерії, то в абхазії - решта націй (поляки, чехи, і так далі) намагалися навести лад в своїх власних країнах
зараз "навальньониші" та інші "патріоти імперії без корупції" нічого не роблять всередині росії, зайняли вичікувальну позицію, і навіть "новая газєта" нахвалює "естетичні здобутки русской культури за рубєжом", то один фільм корисних ідіотів висунуть на оскар, то інший, нібито ця культурка якось може зупинити насильство одноязичних з ними (і одноязичних, і однозначних насправді)
американці зайняли досить ганебну позицію стосовно цієї війни, і Господь з них ще за це спитає ...
Сьогоднішні перемовини в Абу-Дабі та Женеві (січень 2026) виглядають не як фінал боротьби за цінності, а як акт капітуляції перед реальністю, яку можна було змінити десять років тому. Ми опинилися в точці, де Україна змушена прийняти умови Росії - статус російської мови, права УПЦ МП, втрату Донбасу - але вже в значно жорсткішому, ультимативному форматі, ніж це було в часи "Мінська".
Цей шлях є фундаментальною редукцією України за трьома основними напрямками:
1. Редукція суверенітету: Від суб'єкта до "утриманця"
Ми відстояли право називатися Україною, але зміст цього імені радикально зменшився. Сьогоднішній суверенітет - це не воля нації, а дозвіл Заходу, підкріплений поставками зброї. Україна перетворилася на військовий фронтир, чия єдина функція - бути буфером. Наш суверенітет редукований вимогами західних кредиторів та військових стратегів. Ми більше не обираємо свій шлях; ми обираємо лише спосіб, яким будемо інтегровані в чужу систему безпеки.
2. Біологічна та інфраструктурна редукція
Ціна, сплачена за можливість підписати ті самі умови через 4 роки війни, є катастрофічною:
Демографічна пустеля: Мільйон загиблих і поранених, понад 6 мільйонів емігрантів, які навряд чи повернуться в "редуковану" країну.
Енергетичний та економічний колапс: Зруйнована промисловість і енергосистема перетворюють державу на територію, що потребує постійної гуманітарної допомоги. Ми отримали мир ціною внутрішнього спустошення, якого можна було уникнути, якби дипломатія сили спрацювала вчасно.
3. Провал Заходу: Втрата "елегантної війни"
Найбільша трагедія полягає в тому, що Захід мав інструменти для перемоги без великої крові. Після 2014 року існував шлях "проактивного стримування":
Створення військової потужності всередині України як превентивного щита ще в межах Мінських домовленостей.
Використання "м'якої сили" (економічної та пропагандистської вітрини) на підконтрольних територіях для внутрішнього розкладу окупаційних режимів ЛДНР.
Відмова Заходу від цієї проактивної позиції через страх "ескалації" призвела до того, що він втратив можливість вести елегантну, символічну та економічну війну. Замість інтелектуальної та фінансової переваги світ обрав шлях виснаження, де Україна стала лише паливом у вогні, який намагалися загасити запізнілими реакціями.
Підсумок
Сьогоднішній підпис під мирною угодою - це не компроміс, це визнання того, що час був витрачений на знищення, а не на будівництво. Ми повертаємося до умов, які були на столі у 2015 та 2022 роках, але робимо це з позиції країни, редукованої в усіх своїх проявах. Україна залишиться на мапі, але вона буде іншою: меншою, втомленою і назавжди залежною від світу, який не наважився врятувати її елегантно, коли це ще було можливо.
Особливе місце в цій історичній редукції посідає постать Володимира Зеленського. Його політичний шлях є втіленням комедійного мистецтва, яке за своєю природою є мистецтвом спрощення. Комедія бере живу, органічну складність світу і редукує її до зрозумілого механістичного жарту, шаржу або зрозумілої емоції.
Спрощення війни: Весь складний дипломатичний вузол «Мінська» та багатошарові геополітичні інтереси були редуковані до простої формули: «треба просто перестати стріляти» або «подивитися в очі Путіну». Це була ілюзія того, що складну органіку історії можна «вирішити», як сценарій вечірнього шоу.
Спрощення держави: Державний апарат, інституції та складні соціальні договори були редуковані до особистої харизми та медійного образу. В результаті, коли прийшла велика війна, держава діяла не як злагоджений механізм, а як медійна корпорація, де головна мета - «викачувати» увагу та ресурси Заходу.
Механістичний фінал: Сьогоднішній підпис під жорсткими умовами РФ - це фінальний акт цієї редукції. Комік-редукціоніст, намагаючись спростити шлях до миру, привів країну до точки, де від її складної ідентичності залишився лише механічний остов: територія-буфер, армія-наймит і народ-мігрант.
У підсумку, Україна стала жертвою великого «спрощення». Замість того, щоб зростати у складну європейську державу, вона була редукована до однієї функції - фронтира, за що заплатила своєю органічною цілісністю, енергією та людьми.
Виглядає як руснявий вкид коли вони наші цифри про них мавпують.
Коротше зрозуміло все.
Складна європейська країна де пів населення ватяна вата як до 2014 - з нас не вийшло. Доведеться бути фронтіром і все таке.
Розумно. Трампу прийдеться все сильніше тиснути на москву з огляду на те, що більшість республіканців категорично проти раші)
...натомість пу ясно каже, що буде робити з Україною і за ціной не постоїть: демілітаризація + денацифікація.
Далі, приростання укр ресурсом і суне на Захід "повертати своє"... брати Рейхстаг... пу досить доходчиво про це казав давним давно... тільки в голови здивованих слухачив цей абсурд не укладивався... не сприймали це серьозно... от і маємо те, що маємо.