Різні світи в одній Україні
Завжди дивує, коли стикаються різні світи.
От топ-менеджер Укренерго гине на своєму посту, нехтуючи правилами безпеки і ризикуючи, щоб якомого швидше відновити енергетичну систему. Бо якщо б він і його колеги поводили себе інакше, то світло би зникло ще у 2022 році.
А десь поряд відомий футболіст і типу тренер , а потім і топ-менеджер, Динамо Київ Михайліченко відправляє сантехніка у лікарню, бо певно зірочці не сподобалось, що особисто йому не дають чи то тепло, чи то воду. Цікаво, якби вболівальники Динамо так висловлювали своє глибоке занепокоєння з приводу гри команди.
От водолази у 15 градусний мороз під водою лагодять систему, яка має допомогти відновити теплопостачання. А десь люди виходять на протест, і навіть бьють енергетиків, бо їм не подобається, що вимикають світло. Вінниця чи Хмельницький, не так важливо. Далеко від лінії фронту так точно.
Ось герой гине на фронті. Він може бути відомим фотографом, або просто чудовим хлопцем з провінції. І у той же час якись гуморист, чи то Фєлікс Рєдька чи Кіріл Будяк, а може Інокєнтій Хрін, іронізує, що світло зникає бо прибрали памʼятник Булгакову.
І завжди дивує, що ці світи існують в одній Україні.
Але іншої країни у нас немає.
Так, і це країна, де в керівництві є корупціонери. І мільйони виборців, які тих корупціонерів туди обрали. І може самі б не відмовились підзаробити таким чином.
Але іншої країни у нас немає.
І цю країну у нас хочуть забрати росіяни. І тому занурюють нас у пітьму. Розраховуючи, що пітьма з середини підніметься в кожному з нас. І переможе наш внутрішній Інокентій Хрін чи Олексій Михайліченко.
І питання лише в тому, чи хочемо ми дозволити росіянам досягти свого успіху. Чи хочемо ми шукати ворога поруч замість того, щоб згадати, що ворог у нас один. І ненависть саме до росіян, яка іноді так дивує і навіть лякає європейців, ми маємо плекати.
До росіян. А не один до одного.
Занадто багато добрих щирих відчайдушних українців віддало життя за те, щоб цього не сталось. І зараз ми не маємо право їх зрадити.
Який купляє бензин для генераторів і заряджає акумулятори, поки світло є.
Який намагається ходити на роботу, коли це можливо.
Який не тікає в СЗЧ, коли вже якось затягли до війська, а намагається вижити і попутно накришити русні.
І цей третій світ, світ не героїв і не шкір, набагато більший за обсягом.
На ньому країна і тримається.
Наскільки я пам'ятаю , то пан Фурса , а також його босс пан Фіала та партнер босса пан Пінчук активно сприяли тому, щоб на посаді Президента України замість префесійного політика, дипломата та держуправлінця з'явився веселий хлопчисько , що роками напівголяка або в трико бігав по клованському подіуму та видававав "на гора" хохлікам-малоросам українофобський "гумор".
То треба ж , пане Фурса, пам'ятати важливі дати в житті вашого Веселого Обранця, який за майже 7 років свого царювання та самоддержавства довів Неньку разом з божевільним сусідом до такого стану, що в інших країнах світу , дивлячисьб на ******* Україну, крутять пальцем у скроні!
Краще щовечірній " суфльор" де " Фламідічі " у 4ількості тисяч штук вже " наближають перемогу".
Дегєнєрати вибирають дєгєнєратів.
А вот почему те, кто "против войны", в большинстве своём до сих пор не выполняют требования по денацификации и свободе узького изыка, продолжая писать на "нацистской" мове - вопрос. Впрочем, тоже риторический.
Це заклик має бути до х*ла. Але навряд чи він послухає.
Австрийский еврей
Прошёл концлагерь, выжил в нем
И написал интересную работу о поведении человека в экстремальных условиях
Так вот он пишет, что те, кто в желании выжить в Освенциме
Были готовы на все
Хватать еду первыми
Отнимать еду у других
Они первыми и умирали
И таких было большинство
А те, кто пытался в этих невыносимых условиях
Сохранить себя ,свою индивидуальность
Как правило - выживали
То есть выживали те ,кто умел победить в себе СКОТА
И остаться человеком
Ну ясна річ, що єдиний шлях до перемоги - це всім як один об'єднатись навколо величної постаті сонцесяйного мародера, і кожному виконувати свою функцію: кріпакам помирати на фронті та в замерзших квартирах без світла та води, а феодалам з теплих освітлених маєтків писати духопідйомні пости на форумах
И надо понимать, что отключения в "хрущевках". где лифта нет в принципе, но есть и газ, и отопление, и вода и отключение в высотках, когда газа нет в принципе, а при отсутствии света не становится ни воды, ни отопления, ни лифта - воспринимаются по разному.
"Потрібно внести одну поправку- діти всіх,хто був в державних органах влади не мають права займати державні посади,бо вже зараз діти держзлодіїв приїжджають з іноземних вузів для закінчення останнього року навчання в Україні і їх готовлять для посад в державних установах.Клани нікуди не дінуться в країні,тому заздалегідь треба прийняти закон.Тоді в систему влиється нова здорова кров".
Коли вакарчук ввів Голос в парламент і здриснув звідти, то він сказав що зробив добре діло, що привів у парламент молодь із закордонною освітою. Ото ж таких він і привів. Я не з тих хто рахує чужі гроші, але цікаво скільки вакарчук отримав від цієї підлої для країни і народу оборудки.
У ********* конфлікті Вільна Людина опинилася в епіцентрі глобальної психопатології. Якщо прийняти тезу, що індивідуальна психіка обумовлена соціальною структурою, то ми бачимо дві форми одного і того ж зла - раціональної бюрократії, яка перетворює життя на ресурс. Це протистояння двох моделей відчуження, де людина програє в будь-якому разі.
1. Російська модель: Ринок крові та виробництво агресора
Перший ворог вільної людини - це режим, який діє через цинічну економічну редукцію.
Економічне гноблення: Держава свідомо доводить населення до стану хронічної бідності. В цій системі капіталізм скидає маску: він не створює можливості, він створює безвихідь, щоб потім стати «єдиним покупцем».
Купівля смерті: Система раціонально оцінює життя в грошовому еквіваленті. Це найвища форма людоненависництва - коли людину переконують, що її смерть дорожча за її життя.
Пропаганда як психопатологія: Соціальна структура через медіа-апарати формує «агресивного громадянина». Це не вроджена риса росіян, а штучно сконструйований стан психіки, де внутрішній конфлікт і незадоволення життям каналізуються у зовнішню агресію. Людина перестає бути суб'єктом і стає функцією ненависті.
2. Українська модель: Криза легітимності та імітація цінностей
Другий ворог вільної людини - це режим, який використовує демократичну риторику для прикриття адміністративного примусу.
Прірва між словом і ділом: Декларуючи прагнення до європейських цінностей (свобода пересування, недоторканність особистості, право на вибір), система фактично усувається від політико-правових зобов'язань, які є фундаментом розвинених демократій.
Делегітимація через примус: Коли держава закриває кордони та вдається до силової мобілізації без прозорих правил гри, вона руйнує суспільний договір. Вільна людина тут відчуває себе обманутою: від неї вимагають європейського рівня жертовності, пропонуючи натомість архаїчний рівень безправ'я.
Пан Фурса та соціальна несправедливість: Усередині цієї структури продовжує панувати капіталістичний хижак. Допоки одні редукуються до «мобілізаційного ресурсу», інші використовують обставини для збагачення, що створює прірву недовіри та остаточно вбиває віру в справедливість системи.
Справжня трагедія полягає в тому, що Вільна Людина не знаходить захисту в жодній із цих структур. Обидві системи є людоненависницькими, бо вони відмовляють індивіду в його головному праві - бути метою, а не засобом.
Мирний спосіб вирішення цього конфлікту лежить не в перемозі одного режиму над іншим, а в кризі самих цих режимів. Справжнє звільнення можливе лише тоді, коли соціальна структура перестане бути «машиною раціонального обліку» (про яку писала Арендт) і почне виконувати соціальні зобов'язання перед реальною людиною, а не перед абстрактною «державною волею» чи «ринком крові».
Допоки капіталізм та бюрократія визначають розвиток психіки, людина залишатиметься в'язнем - або в золотій клітці пропаганди та виплат, або в закритому просторі примусу та імітації свободи.
А кого можна обрати, коли в бюлетені виборів президента можуть бути тільки корупціонери. Бо там може бути тільки той хто легально заплатив величезного 10 мільйонного розміру небаченого більше ніде в світі "виборчу заставу". Тому не можуть виборці вибрати президентом некорупціонера з корупціонерів.
Інший приклад.
На виборах в парламент вів свою партію "патріот" (як про нього думали виборці) Вакарчук. Думали, що нарешті йде патріотична народна партія. Привів партію і сам здриснув з парламенту. А виявилось, що привів (напевно не безкоштовно) він людей дотичних до однієї з гілок олігархату і до банкіра Фурси. Масштабний і шахрайський обман виборців організаторами. І ці люди як і інші в парламенті ведуть антинародну діяльність, про яку сказав патріот Степан Хмара - демонтаж України. І ще Фурса має нахабство в чомусь цинічно звинувачити виборців.