ДБР добрались до протипіхотних мін. Історія з виробником Техавіаком

Сьогодні побачив новину яка мене ввела у ступор: у той час, коли фронт буквально кричить про дефіцит боєприпасів, у тилу розгортається жанр абсурдної драми з елементами фарсу. Завод, який виробляє дефіцитні міни заблокований, готова продукція перебуває на складах, приймання зупинено.

І тут виникає просте запитання: то хто насправді зриває постачання мін на фронт українські виробники чи ДБР? Давайте розбиратись.

Описана мною ситуація відбувається довкола заводу "ТЕХАВІАКОМ." Парадокс у тому, що цей завод росіяни намагалися знищити тричі: танками під час облоги Чернігова, потім "Шахедами" і "Кинджалами". Не вийшло.

Цехи власники відбудували за власні кошти і розпочали роботи на зміцнення оборонно здатності. І тепер те, що не добили ракети, тепер ДеБееРівці намагаються добити через кримінальні справи. Особливо "усміхнула" версія про "фірму-одноденку." Ця теза виглядає особливо кумедно. Підприємство працює з 2019 року на базі легендарної "ЧеЗаРи", має код розробника, сертифікацію, роками робило системи наведення для української бронетехніки. Це не "ФОП з ноутбуком", а верстати, інженери і виробництво повного циклу.

Ну і найголовніше це ситуація довкола готових корпусів мін. Вони готові. Їх десятки тисяч. І вони зараз не на фронті, а на складах під арештом. Замість того щоб обороняти країну вони лежать у статусі "речових доказів". До речі, це не перший раз, коли ДБР блокує важливі для оборонки речі. Клістрони ППО, "бронежилети Марченка" - перелік можна продовжувати. Тож завод стоїть, рахунки заблоковані, люди без зарплат.

Ну і тепер "вишенька на торті" то що там із так званими "неякісними мінами?" А по факту хто сказав що вони не якісні? Де рішення суду та експертиз? Насправді Експертиза, включно з лабораторією СБУ, підтвердила, що вибухівка якісна.

Проблема насправді у іншому – невідповідних детонаторах, які завод не виробляє і не постачає. Звинувачувати у цьому виробника корпусу це як сварити каністру за поганий бензин.

Компанія відкрита до діалогу та запрошує журналістів. Показує цехи, документи, акти випробувань. Але це здається нікому не треба. Головне зробити кримінальну справу і "повісити зірочку на пагони" та "соплю на груди."

Але якщо цей завод знищать, ми втратимо не лише десятки тисяч мін тут і зараз. Ми втратимо власні технології назавжди. Питання просте: кому це вигідно? Відповідь очевидна – точно не Україні.