Як міністр Федоров буде вирішувати проблему "бусифікації"?

Оце вам приклад класичного “магічного мислення”.
Варто лише правильно і вчасно змахнути чарівною паличкою – і усі проблеми одразу вирішаться.

Цього разу на роль чарівника призначено Михайла “Божественного” Федорова. Це прізвисько він отримав після того, як у інтерв’ю назвав роботу міністра “божественною”, цитата: “Міністерська робота – це якась божественна робота, тому що ти проєктуєш правила гри. Ось яка ще є робта, де ти створюєш правила гри для мільйонів людей?”

Цікаво, що Зеленський вперше сказав слово “бусифікація” – та ще й визнав це проблемою, яку слід терміново вирішити.
Секундочку, але ж офісні ТГ-канали роками кричали, що сам це й термін – це “російське іпсо”? А ті, хто його розганяє – точно агенти кремля?
І не тільки ТГ-канали – також різні провладні іґсперти, офіційні органи та посадові особи. Скажімо, Центр стратегічних комунікацій, Центр протидії дезінформації чи навіть начальник управління комунікацій Сухопутних військ. А тут сам Верховний каже, що це дійсно проблема і з нею треба розібратися – як так? 

І як же міністр оборони Федоров буде вирішувати цю проблему, цікаво?
Нюанс у тому, що ТЦКтаСП підпорядковані Сухопутним військам ЗСУ. Які підпорядковані Генеральному штабу та Головнокомандувачу ЗСУ. Який, у свою чергу, підпорядкований Верховному головнокомандувачу. Де МОУ у цьому ланцюжку?
Завданням Міністерства оборони є забезпечення ЗСУ усім необхідним для захисту країни. Закупити військову техніку, зброю, боєприпаси, паливо, однострої, харчування і доставити все це у війська.
Тобто МОУ ніяк не керує військовослужбовцями ТЦКтаСП.

А от за порєбріком МОУ якраз напряму керує тамтешніми збройними силами.
В Україні ж все трошки інакше. Дуже дивно, що Президент України не в курсі цього наприкінці 4 року повномасштабної війни проти безумної орди.

То яким таким чином “золотий хлопчик” на посаді міністра оборони буде виконувати вказівку Найвеличнішого Лідера?
Я думаю – давно перевіреним способом: дістане магічну “цифровізацію” і покаже на якомусь мега-форумі пару чарівних презентацій. Ніяк інакше міністр оборони України просто фізично не може вирішити проблему “бусифікації”.

А от що дійсно може вирішити міністр оборони – так це “питання контрактної армії”.
І це дуже просте питання насправді.
За однієї малесенької умови – достатнє фінансування.
Знайти гроші на зарплати військовим – хоча б до рівня армії країни-агресора.
А краще – більше. Щоб самі лапті йшли до нас найматися – бо їм насправді пофіг за кого воювати, або платили добре і було на шо купляти бояришник.

Але українська влада чомусь відмовилася підвищувати грошове забезпечення українським військовим на 2026 рік – натомість підвищила зарплати собі, коханим: депутатам, суддям, прокурорам, ДБР, мусорам та іншій своїй обслузі.
Військовим – дулю з маком. А тепер ця ж сама людина, мужньо зсунувши брови, дає вказівку “вирішити питання контрактної армії”.

Нема грошей– нема контрактної армії, Володимире Олександровичу. І ніяк інакше це питання не вирішується.
Хіба що якби Божественний Міша продав і всю свою крипту, і крипту усіх мінідічей, чернишових, галущенок та зеленських – от тоді б можна було б дуже непогано профінансувати українську армію. А поки грошей нема – у міністра Федорова залишаються в арсеналі лише повітряні замки цифровізації.

Дехто вважає, що подібні “вказівки” Вождя Племені є елементом підготовки чинної влади до передвиборчого сезону – який колись таки настане.
Але якось складно у це повірити.
Пообіцяти – не значить одружитися, еге ж?
От якби Міша якимось чином ррраз – і вирішив якісь (ну хоч якісь) проблеми в МОУ – тоді б можна говорити про піар-компанію.
Але якби проблеми дійсно були б загадково вирішені – навіщо віддавати усі лаври Міші? Зеленський би їх забрав собі. Це ж начебто логічно?

Інша справа - зняти відповідальність з себе та покласти її на когось іншого.
Типу, “я доручив міністру вирішити проблему – а він її не вирішив. Я тут при чому?”
Оце значно більше схоже на реальність зе-влади в цілому і З.В.О зокрема.

А тим часом ми продовжуємо жити у реаліті-шоу “Президент б’ється за Перемогу”.
У ньому влада оперує “магічним мисленням”, але ракети вбивають українців та руйнують інфраструктуру – по справжньому.
Але акторам це ніяк не заважає продовжувати грати свої ролі.
Show must go on.