Український БПЛА Skyeton Raybird на водневій енергоустановці

Індустрія дронів

Нещодавно стало відомо, що українська компанія Skyeton розгорнула в зоні бойових дій безпілотні комплекси Raybird у новій модифікації з гібридною силовою установкою.

Skyeton модернізував Raybird

Компанія Skyeton була заснована українськими фахівцями майже двадцять років тому і тривалий час спеціалізувалася на розробці електроніки різного призначення. Згодом компанія розширила напрям діяльності, розпочавши створення власних безпілотних авіаційних систем. Ці розробки привернули увагу Сил оборони України, що зрештою призвело до розгортання серійного виробництва та постачання низки виробів.

Наразі Skyeton здійснює серійне виробництво середнього розвідувального БПЛА Raybird. Безпілотні комплекси цього типу вже присутні в зоні бойових дій і застосовуються в інтересах артилерійських підрозділів та інших споживачів розвідувальної інформації.

Декілька днів тому компанія повідомила про проведення глибокої модернізації існуючої платформи. Ключовою зміною стала принципово нова рухова установка, яка суттєво вплинула на льотні характеристики безпілотника. Замість традиційного бензинового поршневого двигуна у проєкті використовується гібридна енергоустановка на основі водню.

Нова система була розроблена силами самої компанії. На її створення знадобилося близько двох років, протягом яких було сформовано нову концепцію, проведено випробування на лабораторних стендах і виконано адаптацію до умов експлуатації на повітряній платформі.

Заявляється, що гібридна версія Raybird вже пройшла льотні випробування та підтвердила розрахункові характеристики. Крім того, безпілотники цієї модифікації передані до стройових підрозділів і проходять перевірку безпосередньо в умовах зони бойових дій. За попередніми оцінками, платформа демонструє високий потенціал, розширені операційні можливості та практичну користь для виконання розвідувальних завдань.

Розробники відзначають, що нова версія Raybird має кілька ключових переваг. Заміна традиційного двигуна на гібридну установку знизила рівень шуму та скоротила тепловий слід. Крім того, покращилися висотні характеристики платформи, а також зменшено шкідливі викиди, що робить застосування апарату більш екологічно нейтральним.

Втім, деталі проєкту залишаються закритими. Не оприлюднено точних даних щодо льотних випробувань та реального застосування в зоні бойових дій. Фактично, компанія Skyeton пропонує сприймати нову модифікацію як унікальний БПЛА з покращеними характеристиками, не надаючи підтверджених відомостей про її ефективність у бойових умовах.

Нова версія Raybird із водневою установкою

Raybird у попередньому варіанті був безпілотним літаком середніх розмірів, виконаним за двобалковою схемою. У рамках нещодавньої модернізації платформа втратила частину штатних агрегатів і отримала нові, зокрема модернізовану силову установку. За рахунок цих змін, як заявляють розробники, вдалося змінити деякі льотні характеристики та покращити загальні можливості апарату.

БПЛА має пластиковий планер характерної форми. Фюзеляж виконаний у веретеноподібному стилі, а в центральній частині розташоване середньорозташоване крило. Від площин відходять дві тонкі балки, що з’єднуються з П-подібним хвостовим оперенням. Крила та стабілізатори оснащені кермовими поверхнями, що забезпечують контроль стабільності та маневреності.

Розмах крила Raybird досягає 4,7 м, тоді як довжина фюзеляжу суттєво менша — близько 3–3,5 м. Злітна маса базової модифікації становить приблизно 23 кг, із яких 5–10 кг відведено під корисне навантаження.

У початковій версії безпілотник оснащувався чотиритактним бензиновим двигуном обмеженої потужності, розташованим у носовій частині фюзеляжу. Двигун обертає дволопатевий повітряний гвинт, а частина внутрішніх обсягів фюзеляжу зайнята баками для пального. Така схема забезпечує базову автономність і стабільну роботу апарату, але має обмеження щодо тривалості польоту та шуму, що стало однією з причин переходу на гібридну енергоустановку в новій модифікації.

Нова модифікація безпілотника отримала іншу силову установку. У носовій частині розміщено електродвигун, за своїми параметрами близький до штатного поршневого агрегата. Замість внутрішніх паливних баків на платформі встановлено паливні осередки та допоміжні агрегати, призначені для вироблення електроенергії. Точні характеристики цієї енергоустановки не розкриваються, однак очевидно, що її потужності достатньо для стабільної роботи гвинта та всієї бортової електроніки.

Незалежно від типу двигуна, Raybird зберігає крейсерську швидкість на рівні 100–110 км/год. Перехід на електротягу зробив апарат істотно тихішим, однак це супроводжується зниженням енергетичної ефективності. Якщо безпілотник із поршневим двигуном здатний перебувати в повітрі до 28 годин на одній заправці, то воднева гібридна установка наразі скорочує тривалість польоту до приблизно 12 годин. При цьому компанія-розробник заявляє про наміри довести цей показник до 20 годин у процесі подальшого доопрацювання системи.

Бортова система управління Raybird включає автопілот, навігаційні засоби та апаратуру дистанційного керування — стандартний набір для безпілотників цього класу. Під днищем фюзеляжу розміщується оптико-електронна станція. Примітно, що в електричній модифікації її перенесено з центральної частини фюзеляжу ближче до хвостової секції, що може бути пов’язано з перерозподілом внутрішніх об’ємів і центру мас.

Як у базовій, так і в модернізованій версії виріб Skyeton Raybird несе виключно оптико-електронні засоби спостереження. БПЛА призначений для тривалого патрулювання заданих районів, ведення повітряної розвідки, видачі цілевказівки та коригування вогню різних засобів ураження.

Базовий варіант Raybird здійснює запуск із похилої направляючої катапульти. Стартовий пристрій є мобільним, транспортується будь-яким доступним транспортом і швидко розгортається на позиції. Посадка апарата виконується за допомогою парашута та надувних амортизувальних балонів, розміщених на днищі фюзеляжу, що спрощує експлуатацію в польових умовах.

Модернізація Raybird: переваги та ризики

Майже всі сучасні БПЛА оснащуються двигунами традиційних класів. Залежно від розмірів і маси це можуть бути електромотори з акумуляторами, двигуни внутрішнього згоряння або газотурбінні агрегати. Паралельно ведуться експерименти з альтернативними силовими установками, здатними скласти конкуренцію поширеним двигунам.

Одним із таких рішень є водневі системи на паливних елементах. Вони мають переваги перед акумуляторними батареями, дозволяють досягати високих льотних і робочих характеристик, проте значно дорожчі як у виробництві, так і в експлуатації.

Як виявилося, Україна приєдналася до цього тренду. Заявляється, що водневий варіант середнього БПЛА Raybird пройшов випробування та навіть експлуатується у військових формуваннях для виконання реальних завдань.

Втім, така модернізація має неоднозначні результати. Головними перевагами водневого Raybird є низький рівень шуму та відсутність шкідливих викидів у атмосферу. Інших суттєвих операційних переваг над базовим бензиновим варіантом наразі не спостерігається.

Разом із тим, вартість нового БПЛА істотно зростає, як на етапі виробництва, так і під час експлуатації. Підвищується і ризик експлуатаційних проблем: надійність водневих агрегатів, розроблених самостійно компанією Skyeton, поки що не підтверджена. Крім того, воднева установка підвищує вразливість апарата: пошкодження ємностей із газоподібним паливом може призвести до спалаху або вибуху та миттєвої втрати електроживлення і тяги. У порівнянні з бензиновою версією, де навіть пошкоджений бак не завжди означає втрату польоту, нова система виглядає менш стійкою.

Таким чином, Skyeton фактично досягла технічного успіху, створивши та довівши до експлуатації водневу енергоустановку для середніх БПЛА. Платформа демонструє певні переваги у тихості та екологічності, але не надає реальних операційних бонусів для бойового застосування та робить апарат складнішим і дорожчим у використанні.

Впровадження водневої установки у Raybird - це, перш за все, технічний експеримент і демонстрація інженерних можливостей. З точки зору практичної розвідки та бойового застосування середнього БПЛА, модернізований апарат не дає критично важливих переваг, але підвищує складність експлуатації та ризики для користувача. Для компанії-виробника це спосіб показати інноваційність і потенційно заробити на нових технологіях, проте для військових користувачів практична користь залишається обмеженою.