13202 відвідувача онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Bolt-M від Anduril: нові безпілотники-камікадзе для корпусу морської піхоти США

Індустрія дронів

Схоже, Пентагон починає розуміти реалії нової війни і замовляє безпілотники-камікадзе Bolt-M від Anduril для корпусу морської піхоти.

Корпус морської піхоти США дійсно демонструє зростаючий інтерес до класу безпілотних літальних апаратів-камікадзе як до одного з ключових інструментів сучасного поля бою. У межах низки актуальних програм КМП цілеспрямовано шукає найбільш ефективні та технологічно зрілі рішення для інтеграції на рівні тактичних підрозділів.

Одним із практичних результатів цієї роботи стало недавнє замовлення значної партії БПЛА Bolt-M у компанії Anduril Industries. Йдеться не про експеримент чи демонстраційні закупівлі, а про системне рішення, яке розглядається як повноцінний елемент штатного озброєння.

Очікується, що Bolt-M суттєво розширить можливості морської піхоти в ураженні цілей на тактичній глибині, підвищить автономність малих підрозділів і зменшить залежність від традиційних засобів вогневої підтримки. Фактично КМП робить ще один крок у бік децентралізованої, дрон-орієнтованої моделі ведення бойових дій, де швидкість прийняття рішень і доступність високоточної зброї на нижчих рівнях управління стають вирішальними.

FPV-камікадзе з акцентом на ШІ

Збройні конфлікти останніх років чітко показали, що одноразові ударні БПЛА з курсовою камерою перестали бути нішевим або допоміжним засобом. FPV-камікадзе швидко еволюціонували у повноцінний інструмент тактичного рівня. Він дешевий, масовий і здатний забезпечувати високоточне ураження без залучення традиційних засобів вогневої підтримки. Ця реальність змусила армії різних країн переглянути свої підходи, а оборонну промисловість оперативно запропонувати власні рішення.

У жовтні 2024 року до цієї гонки долучилася американська компанія Anduril Industries, представивши власний проєкт FPV-камікадзе. Компанія, що спеціалізується на безпілотних системах і програмних платформах військового призначення, вирішила масштабувати свій попередній досвід у сегмент ударних БПЛА. Так з’явився проєкт Bolt / Bolt-M. Від самого початку він задуманий не як імпровізований дрон, а як елемент керованої бойової системи.

Ключовою особливістю Bolt / Bolt-M стала інтеграція з уніфікованою платформою управління Anduril Lattice. Це не просто канал зв’язку чи інтерфейс оператора, а програмне середовище з активним використанням алгоритмів штучного інтелекту, яке вже застосовується в інших системах компанії. У межах цього підходу дрон є лише “носієм”, тоді як основна цінність зосереджена в програмному забезпеченні.

Згідно з концепцією Anduril, штучний інтелект повинен частково перебрати на себе функції пошуку, розпізнавання та супроводу цілей, а також наведення на них. Це дозволяє зменшити залежність від кваліфікації оператора, скоротити часовий цикл “виявлення - ураження” та зберегти ефективність застосування в умовах складної РЕБ-обстановки. Окремо наголошується на використанні машинного навчання, де кожне бойове застосування має ставати джерелом нових даних, які уточнюють моделі та поступово підвищують ефективність системи.

На момент першого публічного анонсу проєкт Bolt / Bolt-M уже вийшов за межі паперової стадії. Перші зразки були виготовлені та пройшли полігонні випробування, матеріали з яких Anduril згодом опублікувала у відкритому доступі. Паралельно компанія підготувала виробничу лінію, що чітко сигналізувало: Bolt / Bolt-M одразу розглядався як серійний продукт із прицілом на реальні військові контракти, а не як разова демонстрація технологій.

OPF‑L: шлях Bolt‑M до КМП США

Кілька років тому Корпус морської піхоти США розпочав системний пошук нового безпілотника-камікадзе для оснащення підрозділів тактичного рівня. Відповідна конкурсна програма отримала назву Organic Precision Fires‑Light (OPF‑L) і була спрямована на закриття конкретної ніші. А саме, органічного, швидко доступного засобу високоточного ураження для малих підрозділів без залучення артилерії чи авіації. Участь у програмі взяли кілька американських компаній, серед яких була й Anduril Industries з проєктом Bolt‑M.

У жовтні 2024 року КМП видав Anduril перше замовлення на виготовлення та постачання БПЛА для проведення повноцінних випробувань. Уже за наступні п’ять місяців підрядник передав замовнику щонайменше 250 безпілотників. Вартість цієї партії офіційно не розкривалася, однак обсяги поставок свідчили про серйозне ставлення Корпусу до проєкту. Паралельно з цим Anduril вела виробництво для ще одного замовника, який наразі залишається неназваним. Але йому було відвантажено понад 300 аналогічних БПЛА, що опосередковано підтверджує комерційний інтерес до системи за межами КМП.

Станом на тепер Корпус морської піхоти завершив основний цикл запланованих випробувань і експериментів із застосуванням Bolt‑M. Деталі тестів традиційно не розголошуються, однак відомо, що результати визнали задовільними. Безпілотник продемонстрував відповідність базовим вимогам програми OPF‑L і не викликав принципових зауважень, які могли б заблокувати подальше просування проєкту.

Логічним наслідком стало рішення про продовження закупівель. У середині січня КМП та Anduril Industries підписали новий контракт, який передбачає постачання 600 БПЛА загальною вартістю $23,9 млн. Першу партію безпілотників Корпус очікує вже у лютому, тоді як завершення поставок заплановане на квітень 2027 року. Таким чином, йдеться не про разову закупівлю, а про розтягнуту в часі програму з поетапним нарощуванням експлуатаційного досвіду.

Замовлені 600 Bolt‑M призначені для дослідно‑військової експлуатації. Безпілотники передадуть у стройові частини та підрозділи КМП, де їх використовуватимуть у ході навчань, експериментальних тактичних сценаріїв і під час оцінки як потенційного штатного засобу посилення. Фактично Корпус перевірятиме не лише сам дрон, а й його місце в бойових порядках, логістиці та системі управління.

Протягом кількох наступних років КМП узагальнить результати експлуатації всіх безпілотників, задіяних у програмі OPF‑L, і сформує остаточні висновки. За їх підсумками буде обрано один або кілька зразків для подальшої масової закупівлі та повноцінного впровадження на рівні Корпусу.

Який саме з американських безпілотників‑камікадзе перейде на наступну стадію, наразі залишається відкритим питанням. Утім, Anduril Industries явно розраховує на успіх саме Bolt‑M, роблячи ставку не лише на сам літальний апарат, а й на програмну складову, штучний інтелект та пов’язані з ними бойові можливості, які дедалі більше визначають ефективність сучасних дронів.

Малий дрон, великі можливості

Bolt‑M належить до класу малих безпілотників‑камікадзе, або баражуючих боєприпасів тактичного рівня. З погляду аеродинамічної схеми та базових льотно‑технічних характеристик він не виглядає чимось революційним і загалом вписується в загальну логіку сучасних FPV‑рішень. Однак ключова відмінність Bolt‑M полягає не в “залізі”, а в системі управління, яка, за задумом розробника, має забезпечити якісну перевагу над аналогами.

https://youtu.be/EEXI6r08908?si=n5Buhzuje46kcEmT 

Конструктивно БПЛА виконаний на основі подовженого пластикового корпусу, всередині якого розміщені основні прилади, обчислювальні модулі та елементи живлення. З боків до корпусу кріпляться промені з гвинтомоторними групами. Точні габарити виробу офіційно не розкриваються, однак маса залежно від конфігурації становить приблизно 5,9–6,8 кг, що відповідає класу переносних систем для дій малих підрозділів.


Силова установка електрична й складається з чотирьох електродвигунів із дволопатевими гвинтами. Характеристики моторів і акумуляторної батареї не деталізуються, проте заявляється відносно висока для цього класу швидкість польоту. Дальність застосування перевищує 20 км, а тривалість перебування в повітрі становить не менше 40 хв, що дозволяє використовувати дрон не лише для швидкої атаки, а й у режимі обмеженого баражування.


У носовій частині розміщена курсова камера, яка використовується для спостереження за місцевістю, пошуку цілей та наведення на них. На борту також встановлений компактний обчислювальний модуль із програмним забезпеченням зі складу системи Anduril Lattice. Двосторонній обмін даними з операторським пультом забезпечується через радіоканал, що дозволяє як передавати відеосигнал, так і отримувати команди управління.

Залежно від умов та поставленого завдання Bolt‑M може працювати як у режимі класичного дистанційного керування, так і з високим рівнем автономності. В автономному режимі відеопотік із камери обробляється алгоритмами штучного інтелекту, які відповідають за виявлення, розпізнавання та супровід потенційних цілей. Очевидно, що обробка даних розподіляється між бортовим комп’ютером БПЛА та операторським пультом, що дозволяє зменшити затримки й навантаження на оператора.


Ударна частина Bolt‑M - осколково‑фугасна, масою кілька фунтів. Передбачено як контактний підрив, так і детонацію за командою системи управління. Другий режим розширює тактичні можливості застосування, дозволяючи обирати оптимальний момент і ракурс атаки для максимального ураження цілі ударною хвилею та уламками.

Безпілотники Bolt і Bolt‑M використовують єдину програмно‑апаратну платформу Lattice, що зумовлює уніфікацію засобів управління. Для роботи з ними застосовуються стандартні операторські пульти розробки Anduril. Це переносні системи на базі ноутбуків або спеціалізовані контролери з інтегрованими засобами зв’язку. При цьому ключовим елементом пульта є не апаратна частина, а програмне забезпечення, яке фактично визначає функціональні можливості всієї системи.

Ставка на програмне забезпечення

Anduril Industries послідовно реалізує власну стратегію, пропонуючи ринку не ізольовані зразки озброєння, а комплексні безпілотні та безекіпажні системи, об’єднані єдиним програмним середовищем Lattice. Компанія методично проникає в різні програми Пентагону й уже закріпилася як постачальник для кількох видів Збройних сил США. Сучасна динаміка чітко свідчить: Anduril сприймає оборонні контракти як довгострокову стратегію, а не як серію разових угод.

Контракт на постачання кількох сотень безпілотників‑камікадзе Bolt‑M для Корпусу морської піхоти став логічним продовженням цієї стратегії. Перед його укладенням КМП уже провів повний цикл полігонних випробувань і практичних експериментів, за підсумками яких система не викликала критичних зауважень. Фактично Корпус визнав Bolt‑M придатним для подальшого масштабування та експлуатації поза суто тестовим форматом.


Інтерес морської піхоти до пропозиції Anduril виглядає цілком раціональним. Bolt‑M не є спробою перевинайти повітряну платформу, а приклад того, як відносно стандартний дрон доповнюється програмною складовою, що радикально розширює його можливості. Підвищений рівень автономності, інтеграція в систему Lattice та зниження навантаження на оператора відповідають загальній логіці трансформації КМП у бік децентралізованих і технологічно насичених підрозділів.


Новий етап випробувань і дослідної експлуатації Bolt‑M триватиме щонайменше до середини наступного року. Після цього Корпус морської піхоти зможе сформувати остаточні висновки й визначитися з переліком безпілотників‑камікадзе для подальшого масового впровадження. Чи стане Anduril Industries переможцем цієї гонки є питання поки що відкрите. Але вже зараз очевидно: компанія зробила все, щоб її виріб сприймали не як черговий дрон, а як частину майбутньої бойової системи.

Коментувати
Сортувати:
Протягом кількох наступних років КМП узагальнить результати експлуатації всіх безпілотників, задіяних у програмі OPF‑L, і сформує остаточні висновки.
...
Новий етап випробувань і дослідної експлуатації Bolt‑M триватиме щонайменше до середини наступного року.

Русня за три роки пройшла шлях від повного нуля до номенклатури передових FPV-дронів (особливо на оптоволокні), які вже роки два випускаються мільйонами на рік, і обсяги випуску та якість постійно зростають.
показати весь коментар
04.02.2026 15:04 Відповісти
Американська реакція залишається надто повільною. У Вашингтоні й досі панує впевненість, що у разі потреби все вирішать авіація, ракети й авіаносні угруповання. Водночас окремі військові вже відкрито б'ють на сполох, однак їхні сигнали ********* в інерції бюрократичної машини Пентагону. Показово й те, що значна частина нових розробок фактично проходить бойове хрещення саме в Україні.
показати весь коментар
04.02.2026 15:33 Відповісти
Погано.
показати весь коментар
04.02.2026 15:35 Відповісти
Згадався фільм "Містер і місіс Сміт". 21 рік фільму.

Там є моменти, де з дронів спостерігають за цілями. Це тоді була майже фантастика (нє, ну були ріпери тощо, але всіх таких систем в експлуатації тоді було десятки, а зараз - 300 штук).

ЗСУ таке застосовує вже декілька років. Масово, мільйонами. Тисячі, якщо не десятки тисяч навчених і більш-менш вправних операторів. Тисячі цілей кожен день. Рухливих. Складних. В умовах протидії РЕБ.

Що зробила армія США за 21 рік? Влупила дроном в нерухому беззахисну мішень. Кірдик США буде, якщо полізе у війну, хоча б співставну з нашою.
показати весь коментар
04.02.2026 19:27 Відповісти
Якщо в таку як зараз в Україні, то так. А якщо самі створять умови, вигідні їм, то мають шанс чогось досягнути.
показати весь коментар
04.02.2026 21:11 Відповісти
Нащо їм десятки тисяч більш менш вправних операторів ? Щоб навчити і викинути на смітник ? Ви наче вже в 21 столітті живете. В американській армії вміють воювати , тому в них і хаймарси і томагавки і дрони і безпілотники яких у нас не має. Вони ставлять на технологічну перевагу над ворогом , а не на масовість , бо реальних супротивників у них не має. Дрон виглядає так як і повинна виглядати армійська техніка супердержави, міцний , компактний з своїм якісним ПЗ і електронікою, яка інтегрується в єдиний програмний комплекс.
показати весь коментар
05.02.2026 07:02 Відповісти
Я знаю суть і сенс доктрини "технологічної переваги" і "захоплення панування в повітрі" в США.

А ви зрозумійте наступне: після обкатки дроно-центричної війни в Україні, "перевага" США може бути досягнута тільки в умовах застосування армії США безпосередньо. Тобто тепер не вийде надати "душманам" тисячу стінгерів і сподіватись, що вони вистоять проти загарбника. Згадайте початок повномасштабки: вся допомога США/НАТО на лютий 2022 - це декілька сотень чи тисяч нлав, карл-густавів та джавелінів. І що? А нічого - ЗСУ протримались 4 місяці не завдяки їм, а завдяки витраті людей і працюючий ППО.

Тобто виходить, що для "проксі-війн" у США тупо немає ніхєра для підтримки "своїх міньйонів", а у супротивника буде моща засрашинсько-китайської викруткової армади різноманітних дронів, мобільних РЕБ, дешманських ПЗРК.

Нагадую, що вся моща повномасштабного застосування армії США так і не змогла подолати партизансько-диверсійний опір ані В'єтконгу, ані Талібану. От і живіть далі з своїм "єдиним програмним комплексом".
показати весь коментар
05.02.2026 07:33 Відповісти
Насправді така війна в НАТО має цілком конкретну назву - мережецентрична. І там це не теорія з підручників, а практика з доволі переконливими результатами. Я про це вже писав раніше. https://root-nation.com/ua/articles-ua/analitika/ua-ncw-war-21-century/
показати весь коментар
05.02.2026 11:56 Відповісти
Ваша помилка в тому, що вам здається, ніби "мережецентрична війна" - це така річ, яку може вести і застосовувати виключно США чи аналогічно багаті країни. На жаль, ми знаходимося в точці технологічного розвитку світу такій, в якій доступ до відповідних засобів скоротився до "зварив на колінці хрестовину зі звичайної профільної труби, прилепив до неї шурупами по металу двигуни з пропелерами, приладив батарею та плату управління з камерою, нажав кнопку - і воно саме визначило баланс, полетіло, сіло на дах/дерево/скелю і чекає в радіомовчанні необережного, або працює направленим ретранслятором, або прилетіло з управлінням на оптиці і працює пунктом спостереження, який засобами РЕР не виявляється, тощо". Для цього ВЖЕ не потрібні багатомільярдні бюджети, а достатньо доволі дешевих компонентів і невеличкої кваліфікації "роби по інструкції". Все інше зробить софт і ті люди, які сидять десь за 100 км в бункері.

І якщо умовний китай спокійно піде на втрати 100 осіб особового складу для знищення лише 1 вояка США, то США на такий розмін зараз категорично не згодні. А він буде гарантовано кращій в бік китаю.
показати весь коментар
05.02.2026 15:57 Відповісти
У Вас тут підміна понять і змішування різних рівнів війни в одну купу. Так, дешеві БПЛА, софт, ретранслятори й "гаражні" рішення сьогодні доступні майже всім. І так, вони радикально знизили поріг входу в ******** бій. З цим ніхто не сперечається. Але це не тотожне мережецентричній війні. Це лише один з її нижніх, тактичних шарів.

Мережецентрична війна - це не "дрон з камерою і Starlink". Це стійка система, де розвідка, зв'язок, управління, вогневе ураження й логістика зведені в єдиний контур і працюють масово, синхронно та без збоїв. І от тут якраз починається те, що "на колінці" не зварюється. Мова про супутникові угруповання, глобальні канали зв'язку, хмарні центри обробки даних, захищені протоколи, стандарти сумісності, резервування та індустріальні масштаби виробництва.

Те, що Ви описуєте, є асиметричним інструментом, який ефективний у конкретних умовах і на конкретному рівні. Він може завдавати болючих втрат, зривати операції, підвищувати ціну помилки. Але він не замінює системну перевагу, яку дає повноцінна мережецентрична архітектура. Саме тому США воюють не "дешевше", а менше ризикують людьми, компенсуючи це технологіями, автоматизацією й дистанційним управлінням.

Що до тези про Китай і "100 до 1". Це теж спрощення. Китай якраз і будує свою доктрину так, щоб мінімізувати такі розміни, вкладаючись у масові БПЛА, РЕБ, кіберзасоби та власну мережеву інфраструктуру. А США не "відмовляються від втрат" з гуманізму, а тому що їхня політична й соціальна система інакше не працює.

Тому питання не в тому, хто "може собі дозволити мережецентричну війну", а на якому рівні й у якому масштабі. Дешеві технології зруйнували монополію на тактичний рівень. Але стратегічний і оперативний рівні досі залишаються за тими, хто здатен будувати системи, а не окремі рішення.
показати весь коментар
06.02.2026 12:32 Відповісти
ви шпарите по маркетинговим матеріалам з США. Але правда в тому, що в них самих немає ані таких засобів в достатній кількості, ані навченого персоналу, ані готовності втрачати людей в цій "мережецентричній" війні. Будь-яка мережецентрична війна розбивається об готовність супротивника вмирати з краденим старлінком на горбу. Що і доводить засрашка кожен день на полі бою.
показати весь коментар
06.02.2026 13:23 Відповісти
У них є авіація, ракети й флот і поки цього достатньо. Плюс не варто забувати про фактор океану, який кардинально змінює логіку війни.

Я інколи спілкуюся з колишніми військовими США. Вони щиро захоплюються нашими військовими, але водночас перебувають у шоці від нашого уряду.

Зброя у світі продається. Тобто, питання не в її відсутності. Проблема в тому, що кошти тупо крадуть. От і маємо таку війну.
показати весь коментар
06.02.2026 13:31 Відповісти
А вони не в шоці від роздерібанених $2`000`000`000`000 баксів за 20 років в Афганістані (а можна без проблем знайти доволі детальні описи того, як десятками, якщо не сотнями, мільярдів крали на транспорті, ремонті, харчуванні, списаній техніці - з конкретними назвами компаній, фамілій урядовців, що підписували все), кинутих тисячах машин там же і втечі з регіону найкращої армії світу від моджахедів?
показати весь коментар
06.02.2026 14:58 Відповісти
Багато хто визнає, що це зашквар, але більшість не в шоці. Бо якби були в шоці від $2 трильйонів, розпиляних за 20 років в Афганістані, від покинутої техніки й ганебної втечі з регіону, то довелося б визнати очевидне: проблема не в окремих рішеннях чи «помилках», а в системній корупції, яка роками була частиною цієї війни.

А це незручно. Тому простіше робити вигляд, що нічого надзвичайного не сталося і швидко перегорнути сторінку.
показати весь коментар
06.02.2026 18:48 Відповісти
і ще нюанс. Це їх гроші, американських платників податків. Тому це є їх внутрішньою справою. А наші крадуть якраз гроші з допомоги. Своїх грошей у нас просто нема і це факт
показати весь коментар
06.02.2026 18:51 Відповісти
Не поняв, а як дрони допоможуть у в'єтконгу ( оце ви канешн згадали , треба вже булоб в 1 світову згадати ) чи в Афганістані . Ну там зовсім інший клімат , інфраструктура , місцевість. Як себе фпв дрон поведе в умовах підвищеної вологості , чи навпаки в гірській місцевості. Нащо купа цього мотлоху , який треба доробляти кожного разу. Це будуть просто гроші в нікуди , бо ця вся історія буде переставати актуальною швидше , ніж ви будете це все виготовляти. 1 високоточний і технологічний дрон замінить 300 одноразок.
Про ппо для зсу - абсурд , Україна вже за місяць вичерпала майже всі пакети до про-ппо і почала отримувати зразки західного і радянського озброєння, ракети і тп.
Про дешманське пзрк я взагалі мовчу , бо його просто не має, то ви щось там згадали щось за часів холодної війни , коли грошей ніхто не рахував.

Я просто інколи думаю , чому люди вважають за доцільне рекомендувати щось найпотужнішій армії в світу, а не сказати , ось це армія , на яку треба рівнятися.
показати весь коментар
05.02.2026 15:16 Відповісти
Нагадую, найпотужніша армія світу буквально 5 років тому втекла з Афганістану, бо не змогла знищити партизансько-диверсійних "військ" Талібану коштом 2 трильйонів баксів за 20 років. І в них були там і ріпери, і страйкери, і далекобійна бетонобійна арта/бомби, і системи 5го покоління повноцінні, і перевага в повітрі, і мережецентрична війна - все було. А в тубільців були ... джипи, калаші, пкм та невеличкі міномети - більше на горбу не могли тягати по горам. Але США втекти були вимушені, бо терористи просто ... не здавалися і продовжували вбивати.

Якщо вам здається, що різниця в тому, що там гори, а в нас тут степи та ліси - то ви взагалі незрозуміло на що дивитесь. Уявіть, які б врати були в "найпотужнішої армії світу", якщо б в Талібану тоді масово були недорогі китайські дрони з тепловізорами, FPV тощо? Старлінк би їм отключили? Чи ріперами бомби в кожну теплову засвітку клали б? Ха-ха-ха...
показати весь коментар
05.02.2026 15:45 Відповісти
Що що ? Та там Пакистан головну скрипку зіграв , де талібан мав купу баз. В самому Афганістані США всіх дрюкнули. На рахунок фпв в горах , ви мабуть з фпв і дронами не дуже знайомі , тут інколи невеличкий ярок чи пагорб сигнал глушить , а ви про місцевість по типу Афганістану, та там такі перешкоди будуть , що без ретрансляторів і тп не обійтися, я вже мовчу про більш розріджене повітря , що буде жерти акуми як не в себе і про вітри в горах , які легкі дрони просто знесуть. А на крайній випадок, штатам буде достатньо просто 1 реб включати, щоб ті всі птиці попадали як груші. Єдина проблема , це оптоволокно , але ми зараз про нього не балакаємо .
показати весь коментар
05.02.2026 19:36 Відповісти