Схема корупції на дронах

Вчора був на збройній конференції. І нарешті, тусуючись в кулуарах, дізнався страшну воєнну тайну – хто визначає на яких дронах і скільки мільярдів крадуть. Це … … Генштабу))) Точніше не скажу, бо з одного боку це справді воєнна тайна, а з іншого – це справді прикриття для тих, хто приймає рішення за відкат. Отже, як влаштована схема корупції на дронах.

Загалом на дрони йде близько понад 100 мільярдів гривень на рік. Їх можна витратити на якісні дешеві дрони, або дорогі хрінові. Тобто саме отой орган Генштабу офіційно вирішує купити мільйон одних дронів, чи пів мільйона інших на одну і ту саму суму 100 млрд. Відповідно, в дорожчі хрінові дрони можна запхать подвійну маржу на відкати. І домовитись з постачальником хрінових дронів, що ці відкати будуть в обмін на отримання замовлення замість хороших дронів.

Цей орган Генштабу зрештою формує свій документ, який дуже грубо можна назвати ПОТРЕБА зброї для фронту. В ній визначено завдання ЯКІ САМЕ і СКІЛЬКИ дронів їм треба купити. Її візує Сирський і вона летить в Міноборони.

В Міноборони визначають пріоритетність 1 чи 2 черга. Якщо перша – то це терміново, срочно біжим, летим, купуєм. 2 черга - це почекає чи залишаться гроші після першої черги. Тут крайній підпис до останнього часу був у замміністра Гаврилюка, найвідомішого з діпстейтних генералів МОУ. Так формується ПЕРЕЛІК для передачі "Агенції оборонних закупівель" на остаточну закупівлю.

"АОЗ" отримує фактично команду купить 1 тисячу дронів "Ноунейм" у ТОВ "Хуй, говно і муравєй". Агенція звертається на фірму і уточнює скільки вони коштують. Закупівельники, звісно, можуть поторгуватись за знижку. Але якщо товка раніше "засіяла" потребу в Генштабі і перелік в Міноборони, то вона робить морду кірпічом і отримує контракт по визначеній нею ціні, яку про всяк випадок підкріплюють експертизою в КНІДСЕ або ще в якійся визначений конторі.

Найбільший секрет – це хто дає вказівки органу Генштабу по конкретним дронам. Легенди ходять різні. Але враховуючи потужну потужність генеральського діпстейту, я абсолютно згоден з думкою, що там просто поділені сектора. Грубо кажучи, контракти на десятки мільярдів по діпстрайкам – це Офіс Президента. А відносно маленькі замовлення фпв, але в сумі на гігантські суми – це може бути генеральська партизанщина.

І все це контролюється СБУ. Торік НАБУ пробувало хоча б потрогать Нацгвардію за криву закупівлю техніки на жалюгідні пів мільярда. Так піднявся такий хай, що Малюк даже був не проти якби хтось випустив пару рожків по детективам. А коли зазирнули в "Фаєр пойнт", так цілий дружбан Міндіча спустив псів на зарвавшихся детективів.

Отака хуйня малята.