Мороз без вибору: як держава залишила людей сам на сам із платіжками за виживання

Станом на сьогодні в багатьох містах України фактично склалася надзвичайна ситуація. Масовані удари по енергетичній та тепловій інфраструктурі призвели до того, що десятки тисяч людей залишилися без централізованого опалення та зі стабільними відключеннями електроенергії.

Київ, Харків, Чернігів, прифронтові та тилові міста — географія проблеми ширша, ніж намагаються показати у щоденних зведеннях. І що довше триває ця ситуація, то очевиднішою стає ключова проблема: держава переклала витрати за виживання людей на самих людей.

Харків: 1100 будинків без тепла при мінус 27

Після ударів по ТЕЦ-5 у Харкові було відключено та злито систему опалення у понад 1100 багатоквартирних будинках. Люди продовжують у них жити — не евакуйовані, не забезпечені альтернативним теплом, а просто залишені в квартирах.

Температура:
— вночі — до мінус 27°C,
— вдень — мінус 15°C.

Навіть при цілодобовій роботі обігрівачів температура в квартирах часто не перевищує 12–15 градусів.

Київ: столиця без тепла і без рішень

Однак найбільш тривожна ситуація — у столиці.

У Києві цілі житлові масиви в окремих районах перебувають без централізованого опалення тижнями, а подекуди — понад місяць. До цього додаються регулярні або тривалі відключення електроенергії.

Фактично люди живуть без тепла в місті, яке формально вважається краще захищеним. Рахунки за електроенергію ростуть щодня, а жодного чіткого державного механізму компенсації не існує.

На тлі цього енергетичного хаосу особливо "надихаюче" звучать заяви міністерки економіки Юлії Свириденко. Нам на повному серйозі подають як благословиться той факт, що люди, які залишилися без тепла, за нього не платитимуть. Приголомшлива щедрість! Мабуть, наступним кроком нам офіційно дозволять не платити за квитки на потяг, який не прийшов, або за обід, який не приготували.

Поки верхівка вправляється в демагогії та видає елементарний здоровий глузд за атракціон небаченої ласки, реальність залишається крижаною. Влада чомусь забуває: відсутність цифр у квитанції за опалення не зігріє квартиру. Люди змушені перетворювати свої оселі на філії електропідстанцій, вмикаючи обігрівачі на повну потужність. У підсумку "економія" на опаленні обертається космічними рахунками за світло та вибитими пробками. Нас фактично кинули виживати самотужки, запропонувавши як розраду лише право не платити за те, чого й так немає. Це не соціальна політика, це чистий маразм і знущання з людей.

Як виживають люди

По всій країні сценарій один і той самий: електрообігрівачі працюють цілодобово, кондиціонери вмикають на обігрів, газові плити та духовки стають «альтернативним опаленням». Це небезпечно, але іншого вибору людям не залишили.

Ціна тепла, якого немає

Середня вартість електроенергії для населення — 4,32 грн за кВт·год. Один обігрівач або кондиціонер споживає 20–30 кВт·год на добу, що за місяць перетворюється на платіжки в десятки тисяч гривень.

А де держава?

Офіс президента, Кабінет міністрів, профільні міністерства та Верховна Рада не запропонували системного рішення для людей, які втратили тепло не з власної вини.

Що потрібно зробити негайно

Потрібно терміново запровадити знижки на електроенергію, державні компенсації або прямі виплати мешканцям будинків без опалення.

Мовчання — це теж відповідальність

Морози закінчаться, а платіжки — ні. І якщо сьогодні влада не визнає проблему, завтра відповідати доведеться за наслідки власної бездіяльності.