Ось приблизно як нас будуть намахувать на е-виборах

Знаю, більшість з вас не любить і не дивиться Євробачення, особливо національні відбори.
Але останні кілька років голосування там проводяться через “Дію”, і цього року цифри достатньо показові, щоб зробити цікаві висновки – і тепер не тільки песимістичні.

Цього року, на відміну від попередніх – “Дія” не падала під час голосування.
Можливо, хтось подумає що вони там різко порозумнішали, але я сумніваюся.
Більш вірогідною причиною мені здається зменшення у півтори рази кількості голосувальників: з 360 тисяч у 2025 - до 208 тисяч у 2026. 
Не думаю, що в Україні настільки радикально зменшилася кількістю “єврофанів”, і масові блекаути - не є цьому достатньо серйозною перешкодою.

Скоріше, все більше людей люди поступово усвідомлює підступність та небезпечність цього державного додатку і тому надають перевагу старішим, але значно безпечнішим методам голосування на Євробаченні. Тут скромно віддаю собі частину цього досягнення, бо дуже багато часу приділяю роз’ясненням цього “єдиного у світі” кричущого порушення цифрових прав громадян.

Також можливими причинами провалу голосування в “Дії” можуть бути осінні чутки про можливість “виборів Зеленського” через “Дію” та різке несприйняття суспільством цієї ідеї.
Частково також могло зіграти роль обезголовлення ІТ-міністерства та перемикання “Божественного Цифровізатора” на інші рекламні кампанії.

Менше з тим, висновок перший: популярність “Дії” значно зменшилася у порівнянні з минулим роком, навіть попри офіційні звіти Міністерства “Дії” про начебто “20+ мільйонів користувачів”. І це дає підстави для обережного оптимізму щодо поступового “прозріння” суспільства - всупереч чиновницькій пропаганді.

А тепер стосовно результатів голосування: вони досить дивні.
Переможницею обрано співачку, номер якої виглядав (та звучав) не те щоб погано, але не так щоб найкраще – як на мій суб’єктивний музичний смак.
Зате за неї дуже сильно агітували офіційні особи: музичний продюсер нацвідбору Джамала та членкиня професійного жюрі Руслана.
У результаті перемогла співачка, за яку вони агітували: і за підсумками голосування жюрі, і результатами “народного голосування” через “Дію”.

При цьому “незалежний контроль прозорості та чесності підрахунку голосів ” забезпечувала маловідома в Україні аудиторська компанія BDO.
Дуже цікаво мені, яким чином вони контролювали “чесність та прозорість” голосування в “Дії”? От як це фізично відбувалося? Посадили аудитора десь в ДП “Дія” перед якимось монітором, по якому біжать рядки якогось коду? Чи мав аудитор уявлення про архітектуру екосистеми “Дія”, про стек задіяних технологій, про алгоритми взаємодії модулів, про будову системи захисту чи та налаштування функціонування СУІБ? От чесно, сильно сумніваюся, що “Дія” надала “аудитору “ адмінські права доступу до своєї дуже закритої системи.
Якщо хтось знає як це відбувалося насправді – розкажіть, будь ласка.

А поки що висновок другий: повірити у “чесність та прозорість” підрахунку голосування – я не можу.
Особливо з урахуванням відвертого впливу “адмінресурсу”, а також повідомлень користувачів, у яких “Дія” проголосувала замість них.

Зрештою, справедливість вибору представника від України з’ясується під час результатів самого Євробачення у Відні, у травні цього року.

Я ж ще раз нагадую: “Дія” є непрозорим державним додатком, із недоведеною безпекою, з невідповідністю міжнародним вимогам щодо захисту персональних даних, із конфліктом інтересів. А ще з безліччю  підтверджених інцидентів безпеки, включно з витоком 13,5 мільйонів записів про громадян України, що зрештою підтвердило Велике Жюрі суду штату Меріленд, США.
По факту ж “Дія” має приховані можливості з незаконного слідкування за громадянами Україні (детальніше гугліть звіт експертної групи “22 гріхи Дії”).

Суботнє голосування за національний відбір до участі у Євробаченні ще раз демонструє абсолютну неприпустимість застосування “Дії” для обрання оновленої українською влади – на виборах, які колись все ж відбудуться, після завершення війни.
Чи хоча б воєнного стану.