Крихітка Цахес і дипломатія криворізького підворіття

Давайте поговоримо про етичні стандарти діючої влади. Бо саме вони є маркером поваги до державних інституцій і, власне, самої наявності цих інституцій. Особливо, коли мова заходить про міжнародні відносини. Як відомо, діючий голова держави дозволив собі брудну лайку в інтерв’ю Politico та висміяв фізичні вади лідера Угорщини.

Дипломатія – це не просто "бла-бла" у дорогих костюмах. Це складна архітектура етики та естетики, вироблена цивілізацією століттями, де форма має таку ж вагу, як і зміст. Це запобіжник від хаосу. Навіть у тваринному світі існують непорушні ритуали агресії та примирення: вовки не гризуть горлянку, якщо суперник визнав поразку, а шлюбні танці птахів мають чіткий, генетично закладений алгоритм. Природа знає жорсткий закон: злам ритуалів веде до деградації виду, безконтрольного насилля та вимирання популяції. Те, що дозволяє собі нинішня Банкова – це спроба замінити високий протокол на "дипломатію криворізького підворіття". Це не сміливість, це ентропія. Коли державний лідер ігнорує ці "ритуальні танці" світової політики, він руйнує захисну оболонку держави, залишаючи її оголеною перед хижаками, які ці правила знають і вміють використовувати.

І все, що ми бачимо – цілком закономірно. Можна вивезти крихітку Цахеса з Кварталу на лісапеті і зробити його президентом, але не можна вивезти Квартал із Крихітки Цахеса. Стаж. "Москвашвея" і "поручик Ржевський проти Наполеона". Коли ти заробляв на життя, граючи геніталіями на роялі та розважаючи Суркісів на корпоративах, жартуючи про власну країну як про "порноакторку", а про Росію – як про силу, що "відсуває кордони", то це не просто сценічне амплуа. Це твоя ментальна прошивка. Твій BIOS, крихітко.

Вчора ти тільки вивчив англійську, а сьогодні вже "факаєш" в інтерв’ю одному з ключових світових видань. Серйозно? Твої "5-6 ефективних менеджерів" або в бігах, або в розшуку, або під слідством. Проти тебе і благословенної тобою корупції під час війни піднімається Майдан, і єдина причина, чому ти сам досі не даєш покази слідчим – це війна і президентський імунітет. А ти дозволяєш собі "факати?". Лише один твій міністр – людина російського "сенатора" і резидента Деркача – вкрав в енергетиці 4,5 мільярди, а ти щось розповідаєш про вступ України до ЄС, одночасно займаючись бодішеймінгом Орбана? Come on, крихітко, come on.

Весь період правління нашого Цахеса, яким Україну за щось покарав Бог – це історія деградації і без того слабких державних інституцій. Розпаду етики та моралі. Поняття норми, того, що дозволено державному діячу, змістилося кудись далеко назад, ближче до африканських автократій, і розчинилося за горизонтом. Вся ця смуга з літа 2019-го вкладається в одну дилему, в одне питання, яке виникає у притомного спостерігача: "Панове, а що це взагалі – свідомий підрив української державності чи просто тупість, некомпетентність і ненажерливість, помножені на хуцпу?".

Згадайте цей шлях. Починаючи від легендарного "надо просто пєрєстать стрєлять" та зустрічі з Патрушевим в Омані в компанії "Козиря". Далі – висміювання західної і власної розвідок розгоном мемчиіків "Путін нападе" і заколисування країни шашликами на майські і "дньом пабєди". Встановлення контролю росіян над СБУ через кротів Сивковича-Кулініча та "друга дитинства" Баканова. Закриття ракетних програм заради "Великого будівництва" доріг, якими з вітерцем поїхали російські танкові колони.

Зданий Південь, не підірвані мости на Чонгарі, дивом і героїзмом простих людей врятований Київ. А далі – піар замість стратегії. Звільнення Залужного, бо він став конкурентом на електоральному полі. І "разгуляй" плеяда "ефективних менеджерів", які відчули, що "можна": Шурма, що заробляє на сонячних станціях на окупованих територіях; Тимошенко, що "прикурював" на "гуманітарці" і дорогах; Алі-Баба з квартальним "смотрящім" Міндічем, які "напакували" на десятки мільярдів. Масштабне розкрадання країни на збройних контрактах та дебіторська заборгованість Міноборони, що вимірюється астрономічними сумами.

І на тлі цього цей "чувак" каже, що Орбан гладкий? При цьому весь період війни нафту качали по трубі "Дружба", приносячи ворогу мільярди. Це вам не "двушка на Москву", це бізнес на крові зовсім іншого порядку.

Але одна з найстрашніших "чорних справ" цієї влади – це плюндрування святого: ставлення до людини у пікселі. Гарант через свою ручну, корумповану і репресивну систему ТЦК перетворив мобілізацію на полювання, а армію – на страшилку. Замість того, щоб перевести економіку на воєнні рейки, дати достойні гроші та рекрутинг, вони створили систему страху і ненависті, дискредитувавши саму ідею захисника.

Риба гниє з голови. Коли президент поводиться як гопник, дрібні царьки на місцях відчувають повну безкарність. Ми бачимо метастази цієї пухлини і у нас, у Полтаві. Суддівська каста, відчуваючи дух часу, втрачає береги. Дійшло до того, що суддя Лариса Гольник публічно дозволяє собі називати військового "ган…м", а ВРП в особі Романа Маселка не бачить у цьому особливої проблеми. А поруч розквітає "полтавський медичний феномен": коли чоловік тієї ж судді, Ігор Гавриленко продукує вкиди, які (оце несподіванка!) розганяються на сайті лідера ОПЗЖ Рабиновича. Ця вакханалія – прямий наслідок загальнодержавного тренду. Якщо "нагорі" можна зневажати Конституцію і елементарну вихованість, то чому на місцях не можна перетворити суд на базар, а дискусію – на потік бруду?

Доля Крихітки Цахеса вже описана класиком, і фінал цей неминучий. Срібний горщик is coming.

Зараз він тримається завдяки золотому гребінцю, який йому вставила в кучері "бородата фея" олігархату, і який міцно тримає страшна війна. Поки триває кривавий бенкет, всі змушені бачити в потворному карлику величного лідера.

Але війна закінчиться. Час безжально вирве цей гребінець. І тоді морок спаде. Всі побачать не державного діяча, а маленьку, закомплексовану істоту, яка випадково опинилася на троні і використала його для збагачення та самолюбування. Країна має перехворіти цим Цахесом, щоб вижити. Питання лише в тому, яку ціну ми заплатимо за цей сеанс колективного прозріння і чи залишиться що рятувати, коли магія розвіється.