Обережно, комітети відчиняються. Хто проти?

У січні 2026-го Верховна Рада отримала новий буст у прозорості. Набув чинності закон № 4212-IX, який фактично робить вимоги громадськості не просто закликами, а прямою вимогою до депутатів.

Рух "Чесно" традиційно представив рейтинг відкритості комітетів. Тож, хто молодці, хто переховується та навіщо нам цей законопроект?

Що передбачає ініціатива?

Тепер публікація протоколів, стенограм та, головне, відеозаписів засідань упродовж 24 годин є прямою нормою. Комітети більше не мають права ховатися нібито воєнними ризиками чи ще якимись зручними відмазками. Більше того, закон зобов'язує надавати посилання для дистанційного підключення журналістів та громадськості не пізніше, ніж за годину до початку.

Що ще змінюється:

• Комітети зобов’язані публікувати на своїх ресурсах план роботи, розклад засідань, що саме на них розглядатимуть та які рішення ухвалили.
• Трансляції засідань комітетів – обов’язкові
• Робота місцевих органів: активні громадяни мають право відвідувати засідання місцевих рад та вести зйомку.

Фактично це повернення комітетів до нормального функціонування. Ще навіть доковідного, навіть не довоєнного. Якщо раніше можна було сховатися за маскою пандемії чи безпековими обмеженнями – то тепер так не вийде.

Лідери та аутсайдери

За даними моніторингу Руху ЧЕСНО, за минулий рік лише три комітети отримали максимальні 11 балів: цифрової трансформації, здоров'я нації та гуманітарної політики. Вони довели публікували все — від анонсів у Facebook до відео на YouTube. Колеги, знімаю невидимого капелюха.

Проте загальна картина менш оптимістична:

• 8 комітетів взагалі не публікували відео своїх засідань у 2025 році.
• 15 комітетів мали серйозні прогалини з порядками денними та стенограмами.
• Деякі секретаріати досі публікують протоколи як скан-копії, де неможливо навіть скопіювати текст.

Найгірша ситуація у Комітеті з питань транспорту та інфраструктури. Попри засідання в Zoom, вони не оприлюднюють відео, не мають каналу на YouTube і навіть перестали оновлювати стрічку новин із рішеннями. Також пасуть задніх: аграрний, фінансовий та комітет зовнішньої політики.

Пряма залежність: закритість = корупція

Давайте називати речі своїми іменами: закритість – це ідеальний ґрунт для сумнівних ініціатив. Яскравий приклад – липень 2025 року, коли на непублічному засіданні правоохоронного комітету проштовхнули скандальний законопроєкт № 12414, що загрожував незалежності НАБУ та САП.

Саме в день ухвалення цього рішення комітет раптово перестав публікувати порядки денні. Коли комітет приховує відео або документи, це стає прямим сигналом світлу – відбувається щось нехороше. Найвищий рівень закритості сьогодні там, де розподіляються найбільші ресурси. За дужки ми виносимо лише Комітет нацбезпеки через вимоги війни, але для решти — виправдань немає.

Цікаво, що серед аутсайдерів найбільше тих, хто ставав фігурантами тих чи інших розслідувань, потрапляв у скандали чи має підозру від правоохоронних органів.

Правоохоронний комітет:

• Артем Культенко: фігурував у розслідуваннях щодо сумнівних зв'язків та лобізму.
• Максим Павлюк: став відомим через "мільйонні виграші в лотерею", що викликало питання у НАЗК щодо походження статків.
• Олександр Куницький: постійні скандали та виїзд закордон.

Транспортний комітет:

• Микола Тищенко: фігурант численних скандалів, зокрема щодо "силових" розборок у Дніпрі та сумнівних перевірок "кол-центрів".
• Артем Ковальов: фігурував у розслідуваннях щодо незадекларованого майна.
• Юрій Кісєль: отримав підозру за "правильні" голосування.

На кону – членство в ЄС

Відкритість – це наш іспит на дорослість. Європейські інституції вимагають підзвітності парламенту. Це частина європейських норм права, до яких ми прагнемо.

Важливо, щоб громадськість і далі моніторила роботу Ради та комітетів. Новий закон дав вам інструменти. Моніторте, вимагайте посилання на трансляції, перевіряйте протоколи. Тільки під повним контролем суспільства комітети стануть підзвітними.