Переговори в Женеві: чому дива не сталося?

Дивно, що якась частина українців все ще чекає на проривні перемовини в Женеві.

Їх не могло бути за визначенням. Їх не може бути саме в цей момент часу.

Женева, до речі, - цікаве місце для перемовин. Нагадаю, що процес урегулювання між Україною та Росією почався саме в Женеві ще у квітні 2014-го року. Так само за безпосередньої модерації США. Які потім "дипломатично" зʼїхали, що дало старт "нормандському формату" (Франція, Німеччина, Росія, Україна).

Приїзд на нинішні перемовини Мединського - зайвий маркер, аби розуміти, що політичного рішення у Москві зупиняти війну нема. Там досі впевнені, що ще мають ресурси додавити нас, що ще мають час розклоти Європу і що маючи підтримку Китаю, можуть грати з Трампом в піжмурки скільки-завгодно.

• Переговорний трек почнеться тільки тоді, коли лінія фронту перестане бути динамічною і наступ по усій лінії буде зупинений. Це - перший маркер.
• Маркер два - коли росія ухвалить рішення скорочувати власне нафтодобування, бо вони вже й так почали працювати з мінімальною маржею.
• Третій маркер - якщо відбудеться "силовий" вилов усього тіньового флоту, який дрейфує в нейтральних водах (понад 200 танкерів).
• Четвертий - санкції мають отримати всі без винятку фінансові установи і банки РФ.
• І пʼяте. Коли путіна військові почнуть підштовхувати до чергової "часткової мобілізації". Це означатиме, що з планами у них не виходить зібрати 30-35 тис.на місяць.

Всі ці очевидні і практичні речі можуть прокласти дорогу до умов зупинення бойових дій. В мирну угоду з росією я досі не вірю.

Весна дасть можливості для кращих тактичних диспозицій. Вважаю, що пік тиску на Україну ми вже пройшли.