Squire Seaglider від REGENT Defense: новий вимір морської автономії

Індустрія дронів

Американська компанія REGENT Defense представила Squire Seaglider - автономний гібридно-електричний морський планер нового покоління, створений для високошвидкісного, малопомітного транспортування в складних прибережних умовах. 

Платформа була презентована під час брифінгу за участі глави Пентагону Піта Хегсета (Pete Hegset). Тобто, з упевненістю можна сказати, що йдеться не про експеримент, а про заявку на оперативне застосування.

https://youtu.be/LBhTtrsKdJQ?si=p5fF6kNwAsCKQG-n 

Технологія, що працює “на кромці”

Squire Seaglider використовує ефект екранного польоту - так звану технологію «крило в землі» (wing-in-ground effect). Апарат рухається всього за кілька метрів над поверхнею води, використовуючи аеродинамічну подушку, яка виникає між крилом і поверхнею.

Тобто, Squire належить до класу так званих seagliders - апаратів, які рухаються на надмалій висоті над поверхнею води, використовуючи аеродинамічний ефект підвищеної підйомної сили при польоті близько до поверхні.

Принцип доволі простий, але ефективний. Крило, що рухається в межах одного розмаху від поверхні води, отримує додаткову підйомну силу. При цьому знижується аеродинамічний опір, але зростає енергоефективність. До того ж зменшується радарна помітність через наднизький профіль польоту.

Результатом є комбінація швидкості літака та паливної ефективності морського судна. Але головне, Squire Seaglider отримує іншу фізику помітності. Рухаючись у приповерхневому шарі, платформа опиняється у складній зоні для традиційних систем спостереження. Бо для радарів - це надто низька висота і “злиття” з морським фоном. Для гідролокаторів Squire Seaglider взагалі не є підводною ціллю. Найцікавіше, що для класичних морських систем - це об’єкт із нетиповою сигнатурою.

Фактично, Squire Seaglider працює в “сірій зоні” між середовищами і саме це є його головною перевагою.

Простими словами, Squire Seaglider працює у трьох режимах: водний - як швидкісний катер, гідрофойл-режим - це коли корпус піднімається над водою, зменшуючи тертя та екранний політ, коли відбувається рух на низькій висоті над поверхнею моря. Це дозволяє платформі поєднати швидкість авіації з витривалістю морських систем.

Конструкція та характеристики

Squire Seaglider є компактною автономною платформою, яка була спроєктована для роботи у найскладнішій зоні сучасного морського театру, а саме в прибережній смузі. Йдеться не просто про малий розмір, а про продуману геометрію корпусу, крила та силової установки, які забезпечують стабільний рух у режимі екранного польоту на мінімальній висоті.

Давайте розглянемо конструкцію і заявлені характеристики детальніше.

Орієнтовні технічні параметри:

• Довжина корпусу: близько 4 м

• Розмах крила: приблизно 5,5 м

• Вантажопідйомність: до 23 кг

• Максимальна швидкість: до 70 вузлів (≈130 км/год)

• Дальність дії: понад 100 морських миль

• Режим управління: повністю автономна навігація

Компактність є ключовим фактором Squire Seaglider. Чотириметровий корпус дозволяє транспортувати апарат стандартними платформами або розгортати його з мінімальної інфраструктури. При цьому розмах крила 5,5 м забезпечує достатню підйомну силу для стабільного руху в режимі “wing-in-ground”.

Крило оптимізоване саме для польоту на висоті кількох метрів над водою. У цьому режимі повітряна подушка між крилом і поверхнею моря зменшує індуктивний опір, що дозволяє економити енергію, при цьому зменшувати теплову сигнатуру та зберігати високу швидкість без класичного зльоту.

Це не літак у звичному розумінні, бо йому не потрібна велика висота. До того ж його “робоча зона” - кілька метрів над хвилею.

Корпус та силова установка

Корпус має морську геометрію з урахуванням старту та посадки з водної поверхні. Він поєднує елементи легкого планера та швидкісного катера. Має гідродинамічну форму для мінімального опору під час розгону та посилену нижню частину для роботи. А його композитні матеріали сприяють зниженню маси та радіолокаційної помітності.

Гібридно-електрична силова установка є ще одним принциповим елементом. Саме вона забезпечує низький акустичний профіль, зменшене теплове випромінювання та гнучкість енергоспоживання залежно від фази місії.

У порівнянні з класичними ДВЗ-рішеннями, електрична складова дозволяє працювати в більш тихому режимі, що критично важливо для розвідувальних або спеціальних задач.

Корисне навантаження: 23 кг як модульна філософія

На перший погляд 23 кг корисного навантаження небагато. Але в контексті прибережних операцій це достатньо для розвідувального сенсорного пакета, систем РЕБ малої потужності, засобів зв’язку та ретрансляції, логістичного транспортування критично важливого вантажу та спеціальних модулів для вузькопрофільних задач.

Ключовою особливістю даного апарату є його модульність. Squire Seaglider не прив’язаний до одного сценарію. Його вантажний відсік розрахований на швидку інтеграцію різних конфігурацій залежно від місії.

Швидкість і дальність: баланс мобільності

Швидкість 70 вузлів (≈130 км/год) є показником, який ставить Squire в окрему категорію між безекіпажними катерами та повітряними дронами.

Для порівняння: традиційні безекіпажні катери зазвичай повільніші, а повітряні БПЛА швидші, але мають меншу вантажопідйомність або вищу вартість експлуатації.

Дальність понад 100 морських миль дозволяє Squire Seaglider працювати між островами та береговими ділянками, а також виконувати завдання у глибині прибережної зони та здійснювати автономні рейси без постійного супроводу.

Це вже не тактичний одноразовий дрон. Це платформа оперативного рівня для коротких, але системних місій.

Автономність як головна характеристика

Але ключовим моментом тут є не швидкість і не вантаж, а автономність апарату. Squire Seaglider розрахований на виконання місій без постійного контролю оператора. Йдеться про самостійну побудову маршруту, утримання стабільної висоти у режимі екранного польоту, адаптацію до хвильових умов та інтеграцію в мережеві багатодоменні системи.

Фактично, це вузол у цифровій екосистемі - елемент мережево-центричної архітектури, який може обмінюватися даними з іншими платформами: повітряними, морськими або наземними.

У сучасній війні важлива не лише окрема платформа, а її здатність працювати в єдиному інформаційному контурі. І саме тут Squire Seaglider демонструє стратегічний потенціал.

Squire Seaglider: мобільність у зоні ризику

У концепції сучасної війни на морі Squire Seaglider займає нішу так званої contested logistics. Простими словами, логістики в умовах постійної загрози, де кожен рейс може перебувати під ризиком ураження, а традиційні засоби доставки стають або занадто повільними, або надто помітними. У прибережних районах, насичених сенсорами, береговими ракетними комплексами та безпілотними перехоплювачами, великі кораблі демаскують себе розмірами й тепловою сигнатурою, тоді як гелікоптери залишаються дорогими, вразливими й залежними від погодних умов. Squire Seaglider пропонує іншу формулу: швидке доставлення боєприпасів, транспортування обладнання, медичну евакуацію поранених, перекидання критично важливих компонентів на ізольовані позиції. І все це на швидкості до 70 вузлів, на висоті кількох метрів над водою, у режимі, який ускладнює виявлення класичними радарами. 

Автономність дозволяє мінімізувати ризик для персоналу. Платформа виконує місію без постійного дистанційного керування, інтегруючись у мережеву систему управління та діючи як самостійний логістичний вузол. 

Водночас її потенціал не обмежується транспортуванням. У форматі ISR Squire може виступати мобільною розвідувальною платформою з електро-оптичними та інфрачервоними сенсорами, морськими датчиками та системами пасивного спостереження, працюючи в зоні, де класичні надводні дрони надто повільні, а повітряні БПЛА стають занадто помітними або економічно невиправданими для тривалого патрулювання. Для прибережних конфліктів це критична перевага. Тут важливі швидкість зміни позиції, низький профіль і можливість діяти на стику середовищ. 

Додамо до цього ще й підтримку спеціальних операцій: доставку спорядження групам спеціального призначення, дистанційне встановлення сенсорів, забезпечення морських рейдових дій, а в перспективі ще й інтеграцію з системами протичовнового спостереження. 

У підсумку Squire Seaglider постає не просто швидкісним морським планером, а елементом майбутньої розподіленої морської архітектури, де десятки компактних автономних платформ працюють у координації, формуючи гнучку, малопомітну й живучу мережу в прибережній зоні.

Випробування та стратегія розвитку

Прототип Squire Seaglider уже отримав дозвіл на проведення випробувань у прибережних водах США. Це дуже важливий маркер переходу від концепції до практики. Йдеться не про лабораторний експеримент, а про перевірку платформи в реальному морському середовищі з його хвильовою динамікою, вітровими навантаженнями та складною навігаційною обстановкою. 

Представники Міністерства оборони також наголосили, що здатність Seaglider працювати з існуючої інфраструктури пірсів без необхідності злітно-посадкових смуг робить його ідеальним логістичним активом “середньої милі”. REGENT наразі масштабує свої виробничі потужності в Род-Айленді, і цього року планується розпочати виробництво нового об'єкта площею 255 000 квадратних футів, щоб задовольнити нагальні потреби в доступній масі для морського транспорту та автономних ударних ролей.

До того ж компанія REGENT Defense розглядає Squire не як ізольований продукт, а як частину ширшої екосистеми Seaglider. Це лінійка апаратів різного масштабу, що передбачає і більші платформи для транспортування вантажів та персоналу. Фактично, мова йде не про створення одного безпілотника, а про формування нового класу морських систем, які працюють у режимі екранного польоту й заповнюють нішу між класичними суднами та авіацією. 

Саме тому значення Squire виходить за межі його габаритів. Він стає тестовим майданчиком для відпрацювання архітектури, автономних алгоритмів і тактичних сценаріїв застосування всієї майбутньої лінійки. У ширшому контексті це відповідь на низку сучасних викликів. А саме, зростання ролі прибережних конфліктів, необхідність автономної та стійкої до перешкод логістики, потребу у швидких і малопомітних платформах, а також прагнення знизити вартість операцій без втрати ефективності. 

Варто зауважити, що Squire Seaglider не замінює катери чи гелікоптери. Він заповнює проміжок між ними, створюючи новий інструмент для ситуацій, де традиційні засоби або занадто помітні, або економічно невиправдані. І саме в цій проміжній зоні може формуватися нова логіка морських операцій.

По суті, Squire Seaglider від REGENT Defense є технологічною спробою переосмислити морську мобільність. Гібридність, автономність і низькопрофільність роблять його потенційно важливим елементом майбутніх морських операцій.

У світі, де швидкість, непомітність і мережевість визначають результат, такі системи вже не виглядають футуризмом. Вони стають логічною еволюцією.

І питання тут не в тому, чи з’являться подібні платформи у військово-морських флотах. Питання в тому, хто інтегрує їх першим.