Lockheed Martin розробляє автономний підводний апарат Lamprey MMAUV

Американська компанія Lockheed Martin розробляє автономні системи для військово-морських сил і нещодавно представила новий такий проект - автономний підводний апарат Lamprey MMAUV. Давайте розбиратись.

Найближчим часом замовникам запропонують автономний безлюдний підводний апарат військового призначення під назвою Lamprey MMAUV. У цьому проекті реалізується кілька цікавих ідей, спрямованих на підвищення робочих можливостей та спрощення експлуатації та розгортання.

Презентація під водою

Американська корпорація Lockheed Martin, один із лідерів світової оборонної промисловості, продовжує активно розвивати напрямок автономних підводних систем для ВМС. 9 лютого 2026 року в Палм-Біч, штат Флорида, компанія офіційно розкрила деталі нового перспективного проекту — багатоцільового автономного підводного апарата (АНПА) Lamprey MMAUV (Multi-Mission Autonomous Undersea Vehicle). Цей апарат отримав назву на честь морської міноги — паразитичної риби, яка присмоктується до більших господарів. І ця аналогія тут не випадкова, бо саме унікальна здатність кріпитися до носіїв і “підживлюватися” від них стала головною родзинкою проекту.

Наразі Lamprey MMAUV перебуває на стадії активної розробки, але вже пройшов випробування автономного маневрування та спостереження в реальних морських умовах. Компанія демонструвала масштабну модель на виставці WEST 2026 у Сан-Дієго, а також опублікувала вражаючі 3D-рендери та анімований ролик, що ілюструють різні сценарії застосування. Точні терміни появи повноцінного прототипу поки не розголошуються, але Lockheed Martin заявляє про швидкий прогрес завдяки внутрішньому фінансуванню.

Дизайн та технічні особливості: компактний «важковаговик»

Формально Lamprey — це ще один представник класу великих автономних підводних апаратів (AUV), що вже стали звичним інструментом сучасних флотів. 

Зовнішньо Lamprey MMAUV теж виглядає як класичний сучасний автономний підводний апарат важкого класу: довгастий корпус з квадратним або близьким до нього перерізом, загостреним носовим обтічником, горизонтальними кермовими поверхнями спереду та гондолами з гвинтами в кормі. Розробники планують кілька варіантів довжиною від 25 до 35 футів (приблизно 7,6–10,7 метра). Корисне навантаження розміщується в просторому відсіку об’ємом 24 кубічних футів (близько 680 літрів) з відкритою архітектурою. Це дозволяє швидко змінювати конфігурацію під конкретну місію. Доступ до відсіку передбачено через люки зверху та знизу корпусу, що спрощує завантаження/вивантаження обладнання.

Силова установка в підводному апараті повністю електрична. Апарат оснащений потужними акумуляторами, які заряджаються на березі, на борту носія або… безпосередньо під час “поїздки” на чужому кораблі чи підводному човні. Тут вступає в гру головна інноваціяЮ а саме вбудовані гідрогенератори (hydrogenators), які використовують потік води, що обтікає апарат, для генерації енергії. Два основні електродвигуни з гвинтами забезпечують пересування, а додаткові підрулюючі пристрої в носі та кормі дають високу маневреність навіть у складних умовах.

Автономна система управління базується на бортовому комп’ютері з набором датчиків, включаючи гідроакустичні комплекси. Апарат здатен виконувати більшу частину місії в повністю автономному режимі за закладеною програмою, але за потреби може виходити на зв’язок з оператором.

Універсальне корисне навантаження: від розвідки до ударів

Відсік на 24 куб. фути є справжнім серцем безпілотного підводного апарата. Залежно від завдання Lamprey MMAUV може нести різноманітне оснащення. Це можуть бути гідроакустичні станції різного класу для тривалого патрулювання та виявлення цілей, донні системи спостереження або міни, які встановлюються на морському дні. Також Lamprey MMAUV здатен перевозити легкі торпеди або протичовнові боєприпаси. Також апарат може переносити модулі для запуску розвідувальних чи ударних БПЛА (опціональні пускові труби дозволяють випускати дрони прямо з-під води або з поверхні), засоби електронної боротьби, ложні цілі-обманки та системи постановки перешкод, сенсори для багатоспектральної розвідки (оптико-електронні, магнітні, радіотехнічні), а також обладнання для розгортання на дні моря (датчики, маяки, комунікаційні буї).

Апарат позиціонується у двох основних режимах: Assured Access (прихований доступ — розвідка, спостереження, точкові удари) та Sea Denial (заперечення моря — електронне придушення, розгортання обманок, кінетичні атаки). Він може “спати” тижнями в режимі очікування, а потім раптово активуватися.

Революційна концепція «носіїв»: як мінога на акулі

Традиційні безпілотні підводні апарати запускають з берега або з борту корабля-носія, що обмежує радіус дії через ємність батарей. Lamprey MMAUV пропонує радикально нове рішення. Апарат може автономно підпливати до будь-якого надводного корабля чи підводного човна (навіть без модифікації носія!), “присмоктуватися” за допомогою спеціальних присосок на верхній частині корпусу та рухатися разом з ним. Під час такої “поїздки” гідрогенератори заряджають акумулятори, а апарат може навіть використовувати частину обладнання носія. Після прибуття в потрібний район він просто від’єднується і починає самостійну місію.

Теоретично це дозволяє проникати в охоронювані акваторії, використовувати навіть ворожі кораблі як “троянського коня” і значно збільшувати дальність та тривалість операцій. Компанія підкреслює, що розробка велася за власні кошти всього 14 місяців, спираючись на 20-річний досвід у підводній тематиці.

Нові ідеї під мікроскопом: плюси, мінуси та реальні перспективи

Концепція виглядає геніально просто і логічно. У світі, де енергозабезпечення є головним обмежувальним фактором для автономних підводних апаратів, можливість “підсідати” на чужий транспортний засіб дає колосальну перевагу. Флот-оператор (в першу чергу ВМС США) отримує гнучку, малопомітну платформу, яка може діяти далеко від своїх баз, не розкриваючи присутність великого носія.

Але є й суттєві застереження, на які вже звертають увагу експерти. По-перше, прикріплення до ворожого корабля - це високоризикована операція. Сучасні системи протипідводної оборони (включаючи сонари, магнітні детектори, відеокамери) з великою ймовірністю виявлять “гостя” на корпусі. По-друге, у більшості випадків достатньо просто перевезти автономний підводний апарат всередині носія і спустити в потрібному районі, бо навіщо ускладнювати конструкцію присосками та гідрогенераторами? По-третє, питання надійності кріплення в штормову погоду чи на високій швидкості досі відкрите.

Незважаючи на це, Lamprey MMAUV вже демонструє, що Lockheed Martin не просто копіює існуючі проекти (на кшталт Boeing Orca XLUUV), а пропонує свіжі ідеї. Компанія вже анонсувала розробку більших варіантів та ще одного дрона до кінця 2026 року.

На рівні концепції: що далі?

На сьогодні Lamprey MMAUV є все ще концепцією, яка активно тестується. Але якщо випробування підтвердять заявлені можливості, то у найближчі роки ми побачимо ці апарати не тільки в арсеналі ВМС США, але й у союзників. Для сучасної морської війни, де підводна компонента стає дедалі важливішою (відстеження ворожих субмарин, мінування акваторій, розвідка в «сірих зонах»), такий “розумний” і витривалий інструмент може стати справжнім game-changer’ом.

Lockheed Martin знову нагадує, що майбутнє підводної війни за автономними, адаптивними та «паразитичними» системами, які використовують ресурси противника проти нього самого. Чи вдасться «Мінозі» повністю виправдати свою назву - покаже час. Але вже зараз ясно, що підводний театр бойових дій став значно небезпечнішим для всіх учасників.