Колективне самогубство

Як "мишача метушня" в Черкаській облраді спровокувала підготовку показової екзекуції

Схоже, провінційні політики в Україні остаточно втратили зв'язок із реальністю. На пʼятому році широкомасштабного вторгнення депутати Черкаської обласної ради вирішили погратися в "Картковий будинок" агро-феодального масштабу. Те, що зараз відбувається навколо саботажу обрання голови облради, інакше як "колективним самогубством" назвати важко.

Нагадаємо диспозицію. Депутати в черговий раз зірвали повноцінну роботу ради. На останній сесії вони вдалися до відверто боягузливого трюку: проголосували за звернення ветеранів щодо трагедії на Корсунщині (кинули вулиці заспокійливий папірець), але одразу після цього банально втекли із зали, щоб не обирати очільника ради. Це класична мишача метушня в бюджетному елеваторі: поки зовні палає тік, дрібні гризуни б'ються за мішок січки, сподіваючись, що пожежа та війна їх не дістануть.

У своїх містечкових розрахунках ці діячі, очевидно, зробили ставку на те, що зможуть затягнути час, виторгувати собі посади або навіть розхитати позиції начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця. І це їхня фатальна помилка. Вони абсолютно не відчувають зміни політичного клімату в столиці.

Київ відверто втомився від черкаського саботажу. Банкова зараз точно не в тому настрої, щоб терпіти інституційний параліч у тиловому регіоні. Тим більше, що сподівання місцевих "інтриганів" на ослаблення Табурця – це політична сліпота. Ігор Табурець – кадровий військовий, виходець із системи Головного управління розвідки (ГУР). Вам треба нагадати, хто зараз очолює Офіс Президента України? Це з минулим очільником Офісу у Табурця були звʼязані руки загрозою перманентної відставки, а зараз апаратна вага і можливості черкаського губернатора не просто не зменшилися, а кратно зросли.

Тому сценарій, який просто зараз розгортається для черкаських депутатів, виглядає вкрай жорстко. Для Києва ситуація в Черкасах – це ідеальний шанс продемонструвати всім іншим регіонам, що буває з тими, хто не дослухається до позиції держави під час воєнного стану. Черкаси фактично обрано як полігон для показової екзекуції.

Що можуть зробити з непокірною облрадою в умовах воєнного стану? Абсолютно все. Від заморожування будь-яких ініціатив до введення прямого президентського управління через повноцінну Військову адміністрацію. Бюджетні потоки швидко перейдуть під одноосібний контроль ОВА, а депутати залишаться зі своїми значками, порожніми кишенями та нульовим впливом на процеси в області. І цей процес зачепить не тільки облраду, як інституцію, але й окремих депутатів, що загралися. Тему фіктивних обласних депутатів-інвалідів свого часу відклали, але не забули.

У місцевих обранців залишився рівно один вихід із цього глухого кута. На найближчій сесії вони мають згадати про базовий інстинкт самозбереження, зайти в залу, забезпечити явку і мовчки, без зайвих торгів, затвердити кандидатуру, яку пропонує влада. Виклики останнього часу показали, що області потрібен консолідуючий лідер облради, а не порожнє крісло.

Або депутати різко дорослішають і починають виконувати свої обов'язки, або Банкова просто вимкне їм світло. Час для мишачої метушні вичерпано.