Освіта 2026: ШІ, "прірва набору" та шанс для української освіти здійснити якісний стрибок

У 2026 році вища освіта стоїть на порозі радикальних трансформацій, зумовлених стрімким розвитком технологій, змінами на ринку праці та глобальними викликами: безпековими, геополітичними, демографічними. Фахівці в галузі вищої освіти та інших сфер окреслюють ключові тренди, які формуватимуть навчання та навички найближчими роками. Ці тенденції – від інтеграції штучного інтелекту до акценту на людських якостях – повинні зробити систему вищої освіти гнучкішою та релевантною запитам ринку праці, персоналізованою та орієнтованою на майбутнє. Для Європи, де університети активно адаптуються до цих змін через європейські ініціативи та інвестиції, це шанс на лідерство в інноваціях. Для України, яка переживає війну та демографічний спад, ці тренди повинні стати каталізатором реформ, перетворюючи виклики на можливості для якісного стрибка.

Світові тренди вищої освіти

Штучний інтелект як технологічний тренд

Технології ШІ стрімко набувають популярності і широко використовуються як у навчальному процесі, так і для вирішення адміністративних завдань. Про це я писав в попередньому блозі, тому процитую думку фахівців Deloitte, які зазначають наступне: "Штучний інтелект і надалі матиме трансформаційний вплив на навчання та освіту, забезпечуючи персоналізований навчальний досвід, покращуючи підтримку студентів та доступність, а також відкриваючи безліч інших можливостей, про які ми сьогодні можемо лише мріяти".

Додам лише, що такі інструменти, як ШІ, VR, AR є і будуть особливо цінними для студентів, які розглядають можливість отримати освіту в онлайн-університетах, де ключову роль відіграватимуть цифрові інструменти навчання.

Кар'єрно-орієнтована освіта та фокус на рентабельності інвестиції

Університети все частіше співставляють існуючі навчальні програми з кар'єрними результатами, проводячи перегляди навчальні плани з урахуванням потреб ринку праці. ЗВО дедалі розширюють можливості стажування, що дозволяє студентам отримувати практичний досвід під час навчання.

Мікросертифікати та альтернативні шляхи навчання

Розвиток технологій, який впливає на зміни в галузях промисловості вимагає від працівників нових навичок. Через це частково змінюється традиційна модель вищої освіти – трансформуючись з тривалого та часто дорогого навчання коротші, орієнтовані на потреби ринку праці програми. Вирішити це можна через впровадження "microcredentials –запис результатів навчання, які учень здобув після невеликого обсягу навчання". Його можуть надавати як заклади освіти так і комерційні структури та навіть громадські організації.

У 2022 році Рада Європейського Союзу навіть ухвалила відповідну Рекомендацію щодо європейського підходу до мікросертифікатів для навчання протягом усього життя та працевлаштування.

Доступна освіта

Заклади освіти розробляють та реалізують стратегії для вирішення проблем доступності освіти, розширюють програми подвійного зарахування, вивчають альтернативні моделі фінансування, створюють цільові програми підтримки для певних груп студентів, надають гранти тощо.

Психічне здоров’я та благополуччя студентів

Все більше уваги заклади освіти привертають до психічного здоров’я та благополуччя студентів, оскільки вважають, що ці фактори напряму впливають на їхню успішність та самопочуття. В рамках цього тренду ЗВО розширюють консультаційні послуги, коригують академічну політику, навчають викладачів та співробітників розпізнавати тривожні знаки і надавати відповідну підтримку.

DEI: різноманіття, рівність, інклюзія

Йдеться про перегляд навчальних програм для забезпечення представленості різних груп, розробку спеціальних програм для викладачів та персоналу, спрямованих на інклюзивне навчання, реалізацію цільових програм наставництва для вразливих груп студентів тощо.

Конфіденційність даних та кібербезпека

Захист персональних даних – вимога часу. Для закладів освіти він став одним з пріоритетів: вдосконалюється кібербезпека в цифровій інфраструктурі, розробляються чіткі правила збору, зберігання та обміну даними, проводяться регулярні аудити та оцінки вразливостей систем.

Цікаво, що про тенденції в освіті почали говорити не лише фахівці галузі, а й футурологи. І в цілому їх бачення збігається

Думка інфлюєнсера: 6 трендів, які формуватимуть навчання та навички:

Бернард Марр – автор численних бестселерів, який входить до ТОП-5 бізнес-інфлюєнсерів світу за оцінками LinkedIn, у грудні минулого року в статті для Forbes окреслив 6 трендів, які формуватимуть навчання й навички у 2026-му році та й у подальшому.

Ці тренди акцентують на інтеграції ШІ, персоналізованому навчанні та балансі технічних та людських навичок. Це, на думку Марра, робить вищу освіту більш адаптивною до вимог ринку праці.

1. Агенти ШІ в освіті та навчанні

ШІ вже стрімко еволюціонує від чатботів до автономних агентів, які виконують складні завдання, і цей процес масштабується. У ЗВО ШІ-агенти допомагатимуть викладачам персоналізувати програми, а студентам – створювати іммерсивні середовища для самостійного вивчення предметів.

1. ШІ-грамотність

Розуміння AI стає базовою навичкою як для викладачів, так і для студентів. Усі повинні володіти знаннями, як використовувати його безпечно, ефективно та етично. Університети впроваджуватимуть курси з ШІ-компетенцій на всіх рівнях, і роботодавці цінуватимуть це. Уряди, у свою чергу, заохочуватимуть раннє оволодіння навичками застосування ШІ. Дуже важливо, що це включає не лише технічні аспекти, а й питання етики.

1. Підвищення кваліфікації та перекваліфікація

"Ринок праці і робочі місця змінюються, і деякі прогнозують, що мільйони робочих місць можуть бути втрачені", - зазначає Марр. При цьому ЗВО фокусуватимуться на програмах перепідготовки, готуючи студентів до стійких навичок. "Буде створено багато нових робочих місць, і забезпечення попиту на ваші навички через п'ять-десять років має стати головним пріоритетом цьогоріч", - наголошує експерт. Саме тому, на його думку, ЗВО та бізнес мають співпрацювати, аби уникнути масових скорочень та стимулювати інновації.

1. Навчання як навичка

У світі, що стрімко змінюється, ключовим стає вміння вчитися та адаптуватися. "Правда полягає в тому, що здатність навчатися сама по собі є навичкою, і це те, що можна покращити за допомогою навчання та практики. Це означає скористатися такими можливостями, як онлайн-навчання та мікронавчання", - пише Марр. Студенти розвиватимуть гнучкість, зменшуючи залежність від традиційних дипломів.

1. Гейміфікація, експериментальне навчання та віртуальні світи (VR)

Навчання стає більш практичним, експериментальним та захопливим і все це завдяки таким технологіям, як VR, AR та ШІ. Замість сухих підручників - віртуальні лабораторії та історичні реконструкції. Це підвищуватиме залученість і запам'ятовування, роблячи освіту ефективнішою, а теорію - зрозумілішою.

1. Людиноцентричні навички

Поки ШІ бере на себе рутинну роботу, акцент буде зроблено на людських здібностях: емпатії, лідерстві, креативності та співпраці. ЗВО інтегруватимуть це в навчальні програми, аби випускники могли керувати технологіями, а не навпаки.

Європа: Шлях до лідерства через інвестиції та співпрацю

Європейська університетська ініціатива (EUI) – один з ключових інструментів тотальної трансформації. Заснована у 2017 році, за цей час вона включає в себе 73 альянси з 650 закладів вищої освіти, 11 млн студентів та 2 млн штатних працівників з усіх країн Європейського Союзу, а також - Албанії, Боснії і Герцоговини, Ісландії, Чорногорії, Північної Македонії, Норвегії, Сербії і Туреччини. В рамках ініціативи запущено сотні спільних програм та курсів, завдяки чому мобільність студентів збільшилася у чотири рази, а штату - у два.

З Ініціативою тісно співпрацює Асоціація європейських університетів (EUA) - організація університетів та національних конференцій ректорів у 48 європейських країнах. Вона відіграє ключову роль у впливі на політику ЄС щодо вищої освіти, досліджень та інновацій і буквально позиціонує себе як "Голос європейських університетів". Розглядаючи Європу як лідера в нових знаннях та відкриттях, Асоціація активно рекомендує європейським політикам поставити дослідження та інновації на передній план суспільного та наукового прогресу і знаходить підтримку. Так, в липні минулого року, Європейська Комісія оприлюднила план збільшення фінансування до 175 млрд євро в рамках десятої рамкової програми (FP10), яка стане наступником програми "Horizon Europe" і буде діяти з 2028 до 2034 року

Отже, Європа не просто слідує трендам, фактично, вона їх формує через системні інвестиції, альянси та фокус на сталому розвитку. Для нас такий підхід може бути готовим рецептом: партнерства з європейськими колегами, спільні програми, курси та швидке впровадження ШІ можуть стати справжнім мостом до європейського освітнього простору.

Україна: не катастрофа, а нові можливості

Очевидно, що для української вищої освіти виклики величезні. З огляду на освітні тренди, нам точно потрібно буде вносити корективи і в "Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки". Ухвалена буквально напередодні повномасштабного вторгнення, вона потребує актуалізації. Частково це вже відбулося: у грудні 2025 року – Кабінет Міністрів України оновив документ разом з операційним планом заходів. Актуалізація враховує наслідки війни, такі як руйнування інфраструктури, вимушена міграція, освітні втрати, завдання повоєнної відбудови та інтеграція в європейський освітній простір. Також посилено фокус на безпеці та стійкості освітнього процесу. Але треба враховувати й інші фактори.

В одному з попередніх блогів я вже писав про таке явище, як "enrollment cliff", або "прірва набору" чи "демографічна яма в освіті" - термін, що описує різке та довгострокове зниження кількості абітурієнтів. Наприклад, у 2025-2026 рр. його причиною стало зниження народжуваності 18-19 років тому, яке трапилося внаслідок Великої рецесії 2007-2008 рр. За прогнозом Western Interstate Commission for Higher Education, ця криза триватиме ще кілька років.

В Україні ця криза відчується ще більше. Низька народжуваність наприкінці "нульових" - початку "десятих" років, анексія територій, міграційні процеси та реформа української школи посилять ефект: у 2029 році почнеться перехідний період, лише пілотні школи випустять дванадцятикласників. Отже, за три роки українські ЗВО конкуруватимуть за 15 тисяч абітурієнтів (за прогнозами МОН). Це у 12-13 разів менше за поточні показники, і вітчизняні університети та інститути повинні бути готовими до цього: впроваджувати те, про що йшлося вище (персоналізоване навчання, ШІ-інструменти та інші новації).

І хоча дехто розглядатиме це як кризу, я можу сказати, що негативні фактори повинні стати каталізатором прискореної інтеграції глобальних трендів останніх років в українську освіту, перетворюючи потенційну катастрофу на нові можливості для якісного стрибка.

Очевидно, що сьогодні вища освіта – це не лише про диплом. Це здатність швидко адаптуватися до світу, де тісно переплітаються технології та людські навички. Провідні країни демонструють приклад, інвестуючи в ШІ, мобільність та стійкість системи вищої освіти, щоб залишатися конкурентними. Для України, з її минулими, поточними та майбутніми викликами, це нагода для трансформації: впроваджуючи глобальні тренди, ми можемо не просто вижити, а стати регіональними лідерами. Принципово – діяти зараз, аби освіта стала драйвером зростання, а не жертвою кризи.