Сьогодні я не святкую День добровольця

Сьогодні я не святкую День добровольця. Вперше за 12 років війни з великим сумом дивлюсь в майбутнє. 

Добровольчий рух фактично припинив існування. Гірше того, фактично знищений саме добровольчий дух, якій врятував країну в 2014-м і 2022-м роках. 

Тепер головною рушійною силою війни стали бусифікація, великі гроші і золоті погони.

Війна перестала бути народною, перетворившись в генератор влади і фантастичних статків на крові і стражданнях співгромадян. 

14 березня 2014 року на полігон Нові Петрівці прибули перші 500 добровольців Самооборони Майдану, які сформували перший добровольчий батальйон генерала Кульчицького.

Серед тих добровольців були мої друзі з Майдану, був мій син. Я був дотичним до створення і підтримки перших добробатів. Сам воював як доброволець. 

С перших хвилин вторгнення 2022 року саме ми - добровольці вступили в бій. Саме ми зупинили російський наступ і змусили ворога піти. 

Ми - добровольці першими добровільно мобілізувалися до війська, воювали своєю зброєю, на своїх автомобілях, своїми дронами, самі знаходили кошти на паливо, харчі, самі будували свої бази і укріплення. 

Ми все віддали заради перемоги. Багато хто віддав своє життя. Проте часи змінилися, і сьогодні День добровольця - тільки привід згадати, чим Україна зобовʼязана добровольцям.

Влада в цей день обовʼязково згадає. Когось нагородять, когось вшанують. 

Проте вже майже півроку влада ігнорує знищення нашого добровольчого підрозділу генералом-мародером. 

Сотні рапортів, звернень, навіть звернення до самого президента з проханням відновити справедливість і дати можливість воювати добровольцям - залишились без відповіді.

Тож сьогодні не наше свято. Сьогодні свято мародерів, які знищили добровольчій рух.

Фото зроблено 4 роки тому.