Дискусії навколо "Госпітальєрів": всім треба зупинитися

Бачить Господь - до останнього не хотів влазити в срач щодо "Госпітальєрів".

І таки не влізу. Хоч і маю що сказати по суті як волонтер з в цілому - 12-річним стажем, і дуже активним - 4-річним. І з десятками мільйонів зібраних коштів донатерів.

Але ні - не буду нічого пояснювати ні про звітності, ні про етику журналіста під час війни, ні про політичний підтекст, ні про саму ідею травлі людини з інвалідністю, яка всю молодість віддала війні, ні про що.

Бо наразі все, що відбувається - це вже не про звітність, правильність адміністрування коштів чи доцільність витрат.

Це - вже про те, що як завжди чвари між українцями ідеально навчився використовувати наш ворог. Який не здатен придумати реально діюче ІПСО. Проте, філігранно вміє використовувати ті конфлікти та сварки, які ми влаштовуємо самі.

Історія з "госпіками", на жаль - це ідеальне тло для ІПСО проти волонтерського руху як такого. У момент, коли і так цей рух не те, щоби повністю занепадає. Але коли люди виснажуються - і донатити, і волонтерити. Та й волонтерів тих майже не лишилося.

І тут ми ще й в своїй же навколовійськовій бульбашці розганяємо срач, який не те, щоби остаточно добиває бажання людей донатити. Ні - ще гірше. Він ділить людей на ворогуючі табори. Де донат тепер стає формою не стільки підтримки Сил Оборони, скільки вираженням політичної чи особистої позиції.

Я зараз, може, кричу в порожнечу, і все ж.

Бляха зупиніться!

Адже це сам те, чого так прагне ворог.

Досить сваритися на цю тему. Перестаньте підживлювати емоціями цей срач.

Бо рашисти вже включилися й розгойдують ситуацію як можуть. Натравлюючи всіх на всіх.

Я відслідковую, як у справу включилися великі ботнети, які завжди з'являються на дуже важливих темах. Типу "свавілля ТЦК", "не оголошення війни" і решти ядучих думковірусів, запущених ворогом в наше суспільство. Точніше, тих проблем, які ми породили самі. Й які наш ворог майстерно роздуває і використовує в потрійному розмірі від реальних масштабів.

З єдиною метою - як завжди, пересварити українців між собою. Щоб потім кожного по одному зжерти.

Я не пропоную зам'яти питання, ні. Пропоную свідомо й чітко знизити градус дискусії та агресії. Чітко сказати всім сторонам - ок, ми згодні чекати термінів, виставлених самими "госпіками" в плані звітностей і всього позосталого. І до цього моменту тема закривається й йде з суспільного дискурсу.

Це можливо, якщо відповідальні лідери думок зроблять це. Може, я ідеаліст і романтик, і все ж вірю, що українці здатні ще розуміти, коли треба зупинятися. Хоча б для власного виживання.

Бо для кулі нема різниці, яку саме голову дірявити. А саме це з нами всіма зробить ворог. Якщо ми продовжимо й надалі жерти одне одного. Буча та Ізюм не дадуть збрехати.

Смерть волонтерки - це смерть для Сил Оборони. І назви фондів і прізвища тут не мають жодного значення. Я - про загальну ситуацію.

Не знаю, що ще до цього додати. "Астанавітєсь" (с)