Звернення до Зеленського та формальні відписки

Отримав чергову відповідь на чергове звернення до Володимира Зеленського. Просив відповісти мені особисто, але знову мій лист перенаправили до МВС та Держприкордонслужби. І знову надійде чергова формальна відписка, яких у мене вже сотні.

Наша робота наближала кінець війни, і її треба відновити.

Я знаю, хто проти. Я знаю, хто не проти, але боїться. Я знаю тих, кому вигідно, щоб ми не бомбили Кремль. Я знаю тих, хто підтримує нас незважаючи ні на що, і шалено їм вдячний.

Я давно не бачив сина, з яким пройшов всю війну з 2014 року. І дуже хочу його побачити, хочу знову воювати разом.

Фото старе, архівне. Літо 2024 року, Ми в лісах на Сумщині запускаємо безпілотники по ворожих літаках і вертольотах на аеродромі "Курськ", щоб відкрити нашим військам небо напередодні вторгнення.

Звернення до президента:

Шановний Володимире Олександровичу!

Прошу не пересилати цей лист до МВС, МО чи інших відомств для чергової формальної відписки. Прошу вашої прямої відповіді по суті.

Звертаюся до вас через розформування мого підрозділу — ДК-8 10-го мобільного загону Державної прикордонної служби України. Це був підрозділ далекобійних ударних БпЛА, який ефективно працював по ворогу, зокрема по москві. Саме наші екіпажі довели, що удари по столиці РФ — не пропагандистська картинка, а реальність, створена в Україні людьми, які роками займалися безпілотною авіацією. Його ліквідація стала не просто несправедливістю щодо нас. Це було рішення, яке послабило Україну.

Минуло вже майже пів року. Підрозділ знищено як систему, людей розкидали по різних частинах, техніку й напрацьовані спроможності втрачено. Досі ніхто не пояснив, навіщо було руйнувати готовий бойовий колектив із унікальним досвідом.

Коротко про мене. Я на війні з 2014 року. Був одним із перших волонтерів, співзасновником "Армія SOS", створив волонтерське конструкторське бюро безпілотної авіації. З 2014 року займаюся саме дронами — їх розробкою, виробництвом і бойовим застосуванням. Є конструктором понад 20 типів безпілотників. За свою діяльність був нагороджений державними й відомчими відзнаками, зокрема ще у 2014 році — орденом, двома одиницями вогнепальної зброї, медалями та іншими відзнаками.

На початку повномасштабного вторгнення ми воювали на Київщині, зупиняли ворожі колони, виводили цивільних із оточення, працювали в районі Макарова. Саме тоді в нашій команді літав 15-річний Андрій Покраса — справжній герой, якого ви згодом відзначили. Він був одним із наших пілотів дронів на початку війни, а його розвідка допомогла зупиняти російські колони на Житомирській трасі. Для мене це теж важлива частина правди про наш підрозділ: ми не виникли нізвідки і не були випадковими людьми в цій війні.

Наша команда почала працювати над далекобійними ударними дронами у 2022 році, після оформлення на службу в ГУР. Уже в серпні 2022 року ми здійснили успішну атаку по військових цілях у Бєлгороді. Далі були удари по аеродромах, нафтобазах, засобах ППО, енергетичній інфраструктурі. У ніч з 2 на 3 травня 2023 року наші безпілотники досягли московського кремля. Це був не випадковий епізод, а результат багаторічної роботи нашої команди в безпілотній авіації. Наші рішення довели, що навіть надзвичайно захищені цілі в глибині території РФ є досяжними. Саме тому цей підрозділ треба було не знищувати, а масштабувати, і заради цього було ухвалене рішення про переміщення в іншу структуру.

Після переходу до ДПСУ підрозділ продовжив бойову роботу. Але система управління була побудована так, що наші результати можна було або приховувати, або приписувати іншим, а потім — використовувати це як аргумент про нібито "низьку результативність". Це неправда. Формально нам призначили командира, який не керував реальною бойовою роботою підрозділу, не бував на наших базах і не відповідав за результати. Значна частина завдань ставилася нам в обхід нормальної системи управління — усно або через месенджери. Ми не мали змоги повноцінно проводити результати через звичні механізми звітності (СЕД), і саме це потім використали проти нас. Крім того, мала місце практика так званих "спільних дій" — спільних операції з іншим підрозділом ДПСУ, який використовував БпЛА TRUST. Результати нашої роботи просто крали — це дозволяло покращувати їхню статистику за наш рахунок.

14 березня 2025 року наш підрозділ здійснив ще одну успішну атаку на москву. Це був прямий доказ того, що підрозділ ефективний, технології працюють, а досвід треба масштабувати. Було запущено лише 12 дронів, із яких 7 подолали ППО москви, а 2 досягли центральної частини міста, майже району кремля. На тлі інших масованих, але малорезультативних атак це показало реальну якість наших технічних рішень, підготовки й тактики. Натомість після цього нашу роботу почали згортати: не видавали або скасовували бойові розпорядження, не забезпечували засобами, блокували подальшу роботу, а потім просто ліквідували підрозділ.

3 жовтня 2025 року нам довели директиву про розформування. Замість того щоб зберегти й посилити бойову спроможність, готовий колектив просто знищили. Підготовлених фахівців розкидали по різних місцях, матеріальну базу кинули, а мене усунули від справи, якій я присвятив багато років.

Після цього почався тиск уже особисто на мене: кримінальне провадження за надуманими підставами, допити моїх колишніх підлеглих, спроби зібрати компромат і публічні абсурдні звинувачення. Я розцінюю це як спробу не лише добити мене особисто, а й остаточно поховати пам’ять про підрозділ, який показував результат.

Я звертався до багатьох посадових осіб і державних інституцій. У відповідь отримував переважно формальні відписки. Але проблема нікуди не зникла. Україна втратила боєздатний підрозділ далекобійних ударних БпЛА — у той час, коли такі спроможності треба не знищувати, а розвивати.

Прошу вас втрутитися:

• дати оцінку рішенню про розформування підрозділу;

• посприяти відновленню підрозділу;

• припинити переслідування військовослужбовців підрозділу і тиск на мене.

Я прошу не заради себе. Я прошу заради людей, які чесно воювали, заради справедливості і заради інтересів держави.

З повагою, майор Касьянов Ю.В.

19.03.2026