Головна реформа для армії

Солдат будь-якої армії світу під час війни постійно задає сам собі питання - "Чи витримаю я цей жах ще трошки?". Від відповіді на це питання залежить, чи продовжить він боротьбу ще на один день.

Та армія, де солдати припиняють витримувати - програє. Все інше - маневри, економіка, індустрія, тактичне та стратегічне мистецтво окремий воєначальників - лише спеції на цьому питанні.

Війна закінчується не коли закінчуються солдати, а коли у солдатів закінчуються сили та воля до перемоги.

Все, що придумало людство в системі організованого насильства - це сили підтримки, які мають допомогти солдату давати собі ствердну відповідь знову і знову. Базові потреби в їжі, воді та комфорті, санітарія, евакуація та лікування, мотиваційні чинники матеріального (гроші) та нематеріального (нагороди, відзнаки, повага, тощо) характеру, духовно-релігійні потреби, концепція стійкості підрозділу - придумали купу всього, що має допомогти воїну триматися до купи.

Опонентом в цьому процесі логічно виступає, власне, противник. Ворог. Він здійснює тиск, щоб позбавити воїнів волі до подальшої боротьби. Він їх вбиває, калічить і по-всякому шкодить.

Відповідно будь-які дії, які вчиняються ВЛАСНОЮ армією по відношенню до СВОЇХ же воїнів, які призводять до зниження волі до боротьби, є ВОРОЖИМИ по своїй суті.

Я хер його знає, навіщо навіть проговорювати очевидні речі, але страшна реальність полягає в тому, що наша ліхорадочно реформуєма армія так і не дійшла до головної реформи всіх часів. Я б навіть назвав її Реформою з великої буки Р.

Коректно її можна було б назвати Масштабним Аудитом Процесів, або МАП, мапінг, ми ж тут всі цифрові.

Некоректно, паваєнному, її можна було б назвати НЕ ЗАЙОБУВАТИ БЛЯДЬ ЛЮДЕЙ ЄБАНОЙ ХУЙНЬОЙ, ЯКА НЕ МАЄ ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ НІ ДО ВІЙНИ, НІ ДО АРМІЇ.

Але звісно можна допиздітись до того, що буде створено Департамент Аудиту Процесів, вертикаль управлінь Аудитів Процесів, написано Положення, Порядок, Методичні рекомендації, Типові функціональні обов'язки, введено мільон посад і заповнено мільярд табличок з реєстрами процесів, і на виході окрім забезпечення посадами тисячі полковників ми отримаємо результат у вигляді того що взводнику треба буде раз на місяць подавати пропозицію щодо знищення мінімум одного процесу. Яка не буде реалізована, бо суперечить реєстру ключових ризиків, відхилень, установчому наказу, Постанові від 1946 року чи ще чомусь блять.

Тому краще мабуть виригать всю цю хуйню в фейсбук, запити водою і далі спостерігати за змаганням двох армій, одна з яких намагається українського солдата вбити, а інша - заїбати.

Можливо саме в цьому і полягає несуча конструкція нашої надлюдської стійкості, і саме це викладають на суперсекретній лекції при отриманні якогось стратегічного рівня військової освіти.