Хто ж переміг, а хто зазнав поразки на Близькому Сході?
Наведемо різкість.
Почнемо з бази. Перемога - це мир, кращий за попередній.
Відповідно, поразка - це мир, гірший за попередній.
Війни рідко завершуються перемогою однієї сторони та поразкою іншої (Друга світова є винятком). Найчастіше війни завершуються поразкою усіх сторін.
Що й не дивно, враховуючи, що війна несе смерть і руйнацію.
Але є один важливий нюанс, який часто пропускають. Я також зазвичай його пропускаю для простоти. Але не зараз.
Перемога - це мир, кращий за попередній З ВЛАСНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ.
Це важливий нюанс, який враховує, що різні сторони війни можуть мати різні критерії того, що є для них добре чи погано. Плюс враховує наявність когнітивного домену, в якому можна викривити сприйняття супротивником поразки та перемоги (наприклад, можна переконати переможця, що він програв, і саме це Москва робитиме з нами після нашої перемоги, але це інша тема, іншим разом).
Здається, що Іран зазнав поразки: він розбомблений вщент і відкинутий на десятки років назад.
Але головне: режим аятол вистояв, ядерна програма продовжиться, і контроль над протокою став явним. США можуть думати, що Іран зазнав поразки, але Іран переміг.
Здається, що США перемогли: вони отримали сотні тактичних перемог, продемонстрували силу своєї зброї (яка, безумовно, переважає будь-що на планеті), самі зазнали мінімальних втрат, відкинули супротивника на десятки років назад. Звичайно, Трамп оголосить епічну перемогу. Але фактично США виходять із війни в гіршій ситуації, ніж була: умови перемир’я такі ж (якщо не гірше), ніж до війни; відносини з союзниками в Європі зіпсовані, а з союзниками на Близькому Сході підірвані, й загалом Америка виглядає ненадійним гравцем. Спроможність США досягати стратегічних цілей поставлена під сумнів, попри силу американської зброї. І головне: неоголошена політична ціль війни - поставити потоки під контроль -- не досягнута.
Арабські монархії зазнали чистої поразки в цій війні. Десятиліттями вибудована економічна модель виявилася крихкою. Майбутнє під питанням.
Ізраїль, на перший погляд, зазнав поразки разом із США. Але з його точки зору він переміг: маючи чітку політичну ціль, він її реалізував - послабив і відкинув Іран, відвернувши атаку на себе й забезпечивши собі пару десятків років відносного спокою. Попри те, що іранська ядерна програма нікуди не ділася.
Європа виграла: продемонструвала суб’єктність, нічого не втратила.
Україна виграла. Думаю, не треба пояснювати.
Росія програла. Втратила союзника, довела неспроможність виконувати союзницькі зобов'язання. Висока ціна на нафту компенсується втратами експортної інфраструктури.
Китай виграв максимально, отримавши додаткові можливості в регіоні та ще й долучившись через Пакистан до миротворчості.
Ось така картинка.
До цього можна додати те, що я писав вчора: другий раз після "Києва за три дні" продемонстровано, що переважна військова сила не здатна завдати поразки значно слабшій країні, якщо вона має нормальний індустріальний потенціал, стійке суспільство й достатню підтримку політичного режиму.
Сперечайтеся в коментарях. Тільки не забудьте основний принцип. Перемога -- це мир, кращий за попередній з власної точки зору.
Знищено близько 80-85% іранських ППО. Хоча навіть 15-20%, що залишилися, можуть збити бойовий літак. Є таке. Але як єдину систему ППО виведено з ладу. Панування у небі беззастережно за союзниками.
Практично повністю знищено залишки ВПС, включаючи військово-транспортну авіацію, яка займалася постачанням проксі-угруповань (Хезбола, ХАМАС, тощо).
Знищено приблизно 90% іранського військово-морського флоту, залишилися на ходу невеликі катери.
Значною мірою знищено або уражено ракетну інфраструктуру, включаючи ключові підземні ракетні бази - хоча не все. За оцінками, в Ірану залишилося близько тисячі балістичних ракет та до 150 пускових установок. Але частина установок та ракет може бути заблокована у підземних об'єктах, вони можуть їх хгодом відкопати. Та негайно поповнити запаси ракет і пускових вже нема чим.
Виведено з ладу 85% нафтохімії, паралізовано роботу газового родовища Південний Парс. Пошкоджено транспортну інфраструктуру, включаючи не лише військові авіабази, а й міжнародні аеропорти. Знищено декілька автомобільних та залізничних мостів. Це суттєво знижує мобільність внутрішніх силових ресурсів КВІР, підриває їх цілісність та керованість на всій території.
Значною мірою знищено або вражено військову промисловість: виробництво ракет і безпілотників, підводних човнів та морських БПЛА, виведені з ладу ключові сталеливарні та алюмінієві підприємства. Виробничі ланцюжки у ВПК Ірану зруйновані і на їх відновлення ************ роки і багато грошей. Вражені центри космічних досліджень та розробок; дослідницькі центри, що працюють у рамках ракетної програми, ядерної програми, кібербезпеки, штучного інтелекту.
Знищено виробництво ракетного палива, вибухових речовин, пороху, стрілецької зброї. Загалом ВПС Ізраїлю вразили 90% об'єктів військової промисловості, безпосередньо чи опосередковано пов'язаних із виробництвом озброєння, що становить загрозу для Ізраїлю. Виробництво балістичних ракет зупинено і до повного відновлення всього виробничого ланцюжка не може бути відновлено.
Ліквідовано майже всю військово-політичну верхівку Ірану, починаючи з верховного лідера і далі за списком: командувач КСІР, командувач Басідж, начальник Генштабу, голова Вищої ради національної безпеки, десятки генералів, верхівка розвідувальних структур, керівництво ракетної, космічної, ядерної програм. Завдано колосальної шкоди кадровому складу КВІР, армії та ВПК.
Це очки союзників.
А тепер про очки Ірану, аятол, КВІР. В Ізраїлі 29 загиблих цивільних. Вражені житлові будинки в Ізраїлі, збитки тут оцінюються майже на півмільярда доларів. Виведено з ладу підприємство з виробництва безпілотників для армії. Загалом досить серйозних збитків завдано економіці.
13 загиблих та 365 поранених американських військових. Декілька втрачених літаків.
Серйозні збитки понесла нафтогазова галузь країн Перської затоки. Перекрита Ормузька протока та високі ціни на нафту, завдяки чому в Ірані вважають себе переможцями та ставлять Трампу умови для початку переговорів. Під цейй шумок КВІР захопив владу в Ірані, і поки що не видно, щоб вони були раціональнішими і менш радикальними, ніж богослови-аятоли.
Це дві різні системи підрахунку очок-здобутків у війні. Але у кого вони вагоміші - стане зрозуміло, коли ми побачимо, хто кого продавив у ході переговорів.