Щодо нового білоруського загострення

1. Білорусь не є реально незалежною державою. Вона фактично знаходиться під гібридною російською окупацією. Тому ми мусимо розглядати її територію як ворожу і кордон з нею як потенційний фронт. Сумний досвід 2022 року, коли територія Білорусі стала плацдармом для наступу російської армії – змушує нас не ставитися легковажно до можливого повторення цього сценарію.
2. Завдання максимум для Московії – втягнути Білорусь у війну. Завдання мінімум – самою цією загрозою постійно тримати нас у напрузі по всьому білоруському кордону, змушувати нас розпорошувати сили та увагу з інших напрямків. Зрештою, протягом всієї повномасштабки кожні 3-6 місяців тема загрози наступу з Білорусі загострюється в інфопросторі – і це відбувається саме для цього.
3. Лукашенко покидьок і злочинець, але не ідіот. І він петляє, як може. Його цікавить лише збереження своєї влади. Але тут він на розтяжці. Бо з одного боку, пряме втягування у війну – це колосальний ризик втратити не лише владу, але і життя. З іншого боку, його влада, особливо після кривавого придушення протестів 2020 року – тотально залежна від підтримки з Москви. Як хтось колись влучно сказав: "вони підтримують його як мотузка підтримує повішеного". Це саме той випадок.
4. Цілком можливо, що зараз відбувається чергова спроба Московії все ж дотиснути Лукашенка. Це пояснює, чому про це почали говорити на найвищому українському рівні.
5. Останнім реальним аргументом, яким оперує Лукашенко на внутрішню аудиторію є те, що він уникає втягування Білорусі у війну. Зникнення цього аргументу і втягування у вкрай непопулярну війну на боці агресора може створити вибуховий ефект. Реальна боєздатність білоруської армії викликає великі сумніви. Лояльність теж. Не виключено, що поява на білоруському кордоні розширеного і політично оформленого до Армії Вільної Білорусі полку Каліновського може спричинити до масових переходів білоруських військових до його лав. Зараз не 22 рік. Вогневі можливості України по нанесенню ударів у глибокий тил всі бачать на прикладі Московії. А тепер подивимось на розміри та розташування Білорусі. Думаю, все достатньо очевидно.
6. Так що будьмо уважні – але без паніки. Моя думка – скоріш за все Лукашенко петлятиме далі, але буде робити нам пакості. Полізе – кінець йому буде. В усіх сенсах.
7. Наступить день, коли Білорусь позбудеться гібридної окупації та ми знову станемо союзниками. Як були в часи князя Острозького, сотні років до нього і після нього. Московський туман не вічний.
Ну а як інакше. Он вже половина орків з всрф до РДК перебігла.
Давно таких рожевих фантазій не читав.
Пану Іллєнку явно потрібно перечитати шкільний курс історії: Україна з 17 століття перебуває в московському тумані з короткочасними періодами прояснення, які як правило закінчувалися боротьбою за владу між українськими гетьманами та черговим затуманенням.От і зараз, черговий гетьман своїм бажанням вічного правління наближає нову руїну.