Висновки з теракту у Києві

1. Жодна правоохоронна система не застрахована від ситуації, коли зброя опиняється у руках неврівноваженого психопата! Американська, канадська та норвезька практики показують, що навіть ті системи, де такі ситуації трапляються досить часто, не завжди в силах ефективно протидіяти правопорушнику. На жаль, вчорашні події у Києві не стали винятком, з якого слід зробити правильні висновки.

Поведінка патрульних, які не виконали алгоритму дій у таких ситуаціях, та не захистили цивільних, які постраждали внаслідок дій злочинця, потребує детального- не фейсбучного аналізу та має неодмінно закінчитись покараннями. У цьому зацікавлена не тільки громадськість, але й сама правоохоронна система.

2. Не забувайте, що практика застосування зброї правоохоронцями при виконанні службових обов'язків завжди супроводжується відкриттям кримінальної справи, тому і є стримування в своїй масі до застосування зброї під час виконання і навіть коли це необхідно для самозахисту. Це, звісно, не виправдовує дії патрульних, але додає також контексту для розуміння різних ситуацій з патрульними.

3. Поспішні оцінки цих трагічних подій, які мої колеги озвучують у соціальних мережах або через проєкти постанов, намагаючись по гарячих слідах призначити винних і завдяки цьому отримати політичні дивіденди - нічого більше за примітивний хайп.

4. Щодо права громадян на самозахист із застосуванням зброї: я давно підтримую цю позицію і вважаю, що держава має створити належні умови для того, щоб громадяни могли захистити себе у разі потреби. Ще у 2021 році була однією зі співавторів законопроекту № 5708-1 про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю, авторства Андрій Шараскін. Моя позиція з того часу незмінна.

5. Мені дуже прикро, що Євгеній Жуков подав у відставку з посади. Патрулька - це його дітище, вчинок гідний, але відповідати має в такому разі не лише він, а вся ланка вертикалі.