Полювання на лобістів

Мені достеменно невідомо, як і хто переконав Дональда Трампа ще на місяць зняти санкції з російської нафти. Проте я розумію, що 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії  - далеко не привід для того, аби спочивати на лаврах. Спробую довести це на прикладах.

Санкції Європейського Союзу та США проти Росії мають різну природу, і боряться з ними у Кремлі по-різному. Треба сказати, що креативності та готовності витрачати гроші не бракує. Показовою виглядає співпраця американської лобістської компанії Qorvis з 2Rivers (раніше Coral Energy). Ця компанія, нагадаю, є  однією з ключових у системі російського «тіньового флоту», володіє понад 100 суднами, які перевозять світом російську нафту та продукти її переробки. Саме для неї, за наявною інформацією, Qorvis допомагає вибудовувати контакти на високому рівні з представниками американської влади.

Її засновники, громадяни Азербайджану Тахір Гараєв та Етібар Ейюб, нині перебувають під санкціями Великої Британії. Натомість  Європейський Союз запровадив санкції проти значної частини структури групи, пов’язаної з перевезенням та продажем російської нафти. Водночас Сполучені Штати застосували обмежений підхід, запровадивши санкції лише проти окремих дочірніх компаній  2Rivers — Voliton DMCC та Bellatrix Energy Limited.

Нагадаю, 2Rivers перебуває під розслідуванням американських урядових структур через використання схеми обходу санкцій та організацію торгівлі російською нафтою через альтернативні логістичні й юридичні механізми. Проте лобісти з Qorvis з середини 2024 року не лише консультують 2Rivers, а допомагають вибудовувати для неї контакти на високому рівні з представниками американської влади. Працюють точково,  зокрема, намагаючися налагодити  взаємодію з Міністерством фінансів США та з Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) — органом, відповідальним за застосування санкцій.

Про важливість роботи свідчить залучення до неї вищого керівництва Qorvis — генеральний директор Метт Лауер і керуюча директорка дубайського офісу Грейс Фенстермейкер. Раніше Фенстермейкер працювала в SOCAR Trading — трейдинговому підрозділі державної нафтової компанії Азербайджану. Невипадково значна частина команди 2Rivers також має зв’язки з SOCAR Trading, що дозволяє зробити висновки про  глибокі кадрові та операційні контакти в межах цієї мережі.

Хочу наголосити на ключовому аспекті: лобістські компанії не приходять у Мінфін США з вимогою «зніміть санкції». Таке буває лише в кіно.  Вони працюють інакше. На першому етапі -  забезпечують клієнту доступ.  Лобістська компанія відкриває клієнту двері до посадовців, профільних департаментів і регуляторів. Але сам по собі доступ — лише початок.

 Другий рівень — це намагання за допомогою медіа та інфлюенсерів змінити «обкладинку» компанії для регулятора. Принцип простий та відомий – «Сомоса – мерзотник, але НАШ мерзотник». З адміністрацією Трампа  відбілювання токсичного гравця та вправна корекція  образу акцентом на  заплутаний кейс має успіх. В результаті  будь-яке жорстке рішення Білого Дому починає виглядати поспішним, ризикованим або надмірним.

 Третій рівень лобістської майстерності —вплив на втілення санкцій у життя. Їх нейтралізують через низку дрібніших кроків, наприклад, акценті на ризиках для глобального ринку (згадайте про ціну нафти), створенні винятків та вилучень, звуженні кола тих, кого мають зачепити обмеження, акцентованих закликах до регулятора не поспішати з жорсткішими заходами. Хоча це не є пряме скасування санкцій, в результаті стають повільнішими, м’якшими і зручнішими для обходу.

Підсумок лобістських зусиль: санкційний режим та його обмеження залишаються в документах і політичних заявах, але перестають бути тим, чим мали бути, — інструментом реального тиску. Я говорю про механіку лобістських дій, аби ми розуміли, як це працює.  Ми маємо повне право запитати, чому американська лобістська компанія обслуговує інтереси структури, пов’язаної з російською нафтою та «тіньовим флотом». За законами ринку цих послуг, вона не може уникнути відповіді.

 Але цього недостатньо. Маємо робити все, щоб подібна співпраця стала токсичною, політично небезпечною і репутаційно невигідною для всіх її учасників. Саме зараз це одна з тих тем, де робота уповноваженого з питань санкційної політики Владислава Власюка має бути не формальною, а жорсткою, публічною і результативною