Впіймати ЄС, зберегти Україну

Це буде складніше, ніж «впіймати Кайдаша». Але від ефективності дій України залежить дуже багато – від розвитку промисловості до відновлення країни після призупинення чи завершення російсько-української війни.

Реагуючи на зміни кон’юнктури світового ринку, ЄС змінює модель розвитку, запроваджуючи проактивну промислову політику. Це виглядає як посилення власної суб’єктності, адже подібні підходи використовують США та Китай.

Справа в тому, що частка промисловості в ЄС впала з 17,4% до 14,3%, і це стало тригером змін.  Їх маніфестом став Industrial Accelerator Act – назва показова, адже європолітики добре вміють використовувати неймінг. Ця програма об’єднує кілька інструментів економічної політики: підтримку виробництва, вимоги до локалізації та захист стратегічних секторів.

Відтак державні закупівлі, які складають 15% ВВП ЄС, перетворюються на інструмент підтримки власного виробника. ЄС має наміри використовувати величезний бюджет державних закупівель, щоб стимулювати попит на свою продукцію. Інакше кажучи, гроші платників податків Старого Світу працюватимуть на європейську промисловість, а не на конкурентів у глобальному світі.

Зверніть увагу на «металеві» норми: як мінімум 25% сталі та алюмінію, які купуються за кошти ЄС, мають бути «вироблені в ЄС». Так працює пряма підтримка національного виробника. Металургія, автомобілебудування, енергетика – звичайна та сонячна отримають масштабну підтримку.

Європейський Союз починає робити ставку не на окремі заводи, а на цілісні індустріальні зони. Це дозволяє об’єднати виробництво, логістику, енергетику і кадри в одному місці.

Зверніть увагу на поширення дозволів через «єдине вікно»: бізнес зможе отримувати всі необхідні дозволи через одну систему. Україна ж,  нагадаємо, після численних перетрубацій втратила міністерство промислової політики.

Вкладаючи власні ресурси у розвиток промисловості, ЄС хоче контролювати, хто інвестує у стратегічні галузі. Це потрібно, щоб уникнути надмірної залежності від зовнішніх гравців.  Так, Ви не помилилися, мова насамперед про Китай, адже США намагаються повернути якомога більше виробничих потужностей до Штатів

Очевидно, що Європейський Союз більше не розглядає індустрію лише як бізнес. Це питання енергетичної, технологічної та навіть військової безпеки.  Ці зміни необхідно якомога швидше осмислити в Україні та наздогнати ЄС, щоб не залишитися постачальником сировини для стратегічного партнера.

Практика ЄС показує: без сильної індустрії неможливо відновити економіку. В контексті майбутньої відбудови власної економіки Україні необхідно робити ставку на виробництво, а не лише на торгівлю чи послуги.