Євроінтеграція навпаки

Постанова Кабінету Міністрів, яка мала "спростити" процедури для перевізників, насправді ризикує залишити сотні українських фур без дійсних документів прямо посеред Європи. І все це - без жодного публічного обговорення.

Щодня понад 200–300 українських вантажівок і автопоїздів перетинають кордон із Євросоюзом у рамках міжнародних перевезень. Кожна з них зобов'язана мати на борту чинний ЄКМТ-сертифікат придатності до експлуатації - спеціальний міжнародний документ, що підтверджує технічну відповідність транспортного засобу вимогам Настанови Міжнародного транспортного форуму. Без нього перевізник ризикує отримати заборону на рух, штраф або навіть затримання вантажу. Нещодавні зміни до постанови Кабінету Міністрів України №137, що регулює порядок технічного контролю, поставили цю систему на межу хаосу.

Постанова набрала чинності відразу після публікації - без жодного перехідного періоду. При цьому видача сертифіката ЄКМТ - це не проста "галочка". Інспектор має ідентифікувати конструкцію транспортного засобу, перевірити три заводські сертифікати виробника, встановити екологічний клас (ЄВРО), перевірити відсутність несанкціонованих змін конструкції та оцінити технічний стан автомобіля. Навіть спеціалістів, що мають роками напрацьований досвід, готують місяцями. А тут - одним урядовим рішенням до процедури підключають понад 400 нових суб'єктів обов'язкового технічного контролю по всій країні. Людей просто немає - ні навчених, ні сертифікованих.

Результат передбачуваний: помилки в оформленні сертифікатів. А кожна помилка - це не просто бюрократичний збій. За Директивою ЄС 2014/47/ЄС, при придорожньому контролі фіксують кожну невідповідність. Накопичений "ризик-профіль" перевізника може сягати 150–500%, що означає постійні поглиблені перевірки, затримки, репутаційні втрати та удари по бізнесу. Українські перевізники і без того працюють в умовах війни. Додавати їм ще й регуляторні "мінні поля" - злочинна безвідповідальність.

Настанова ЄКМТ чітко визначає: сертифікат видає орган або установа, що безпосередньо контролюється державою. Не приватна компанія, не регіональний підрядник, а саме державно підконтрольна структура. В Україні такою є ДП "ДержавтотрансНДІпроект" - нотифікований виконавчий орган у рамках Угоди ООН 1997 року та компетентний орган контролю за технічним станом транспортних засобів, визнаний секретаріатом ООН. У жодній країні ЄС до видачі сертифікатів ЄКМТ не залучають одночасно кілька організацій. А постанова КМУ фактично "відкриває кран" для необмеженого кола суб'єктів без переважної частки держави в структурі власності. Наслідок - і правовий хаос, і ризик масової появи підроблених сертифікатів, перевірити справжність яких буде просто неможливо, адже постанова не передбачає жодного механізму верифікації.

Є і цілком конкретна фінансова шкода. Щороку від видачі ЄКМТ-сертифікатів до бюджету надходило близько 70 мільйонів гривень через ДП "ДержавтотрансНДІпроект". Після "реформи" ці кошти підуть приватним структурам. Держава добровільно відмовляється від доходу у стратегічно важливій сфері - і це в умовах воєнного часу, коли кожна гривня на рахунку. Крім грошей, постраждає й унікальна інфраструктура: підприємство має рідкісний у своєму роді комплекс обладнання для випробувань, відповідає статусу національного наукового надбання. Руйнування кадрового потенціалу та матеріальної бази, що формувалися десятиліттями, - це не "оптимізація", це знищення компетенцій, які потім відновлювати роками.

Постанова рясніє прогалинами. Хто видаватиме сертифікат на причіп, якщо представника виробника в Україні немає? Як нові суб'єкти будуть обмінюватися інформацією з системою "ШЛЯХ" для видачі дозвільних документів? Яким чином буде анулюватися сертифікат, якщо вантажівка вже перебуває за кордоном? За постановою, визнання протоколу недійсним може відбуватися до 10 діб - а КТЗ усю цю добу їде Польщею чи Німеччиною з юридично "мертвим" документом. Настанова ЄКМТ такого механізму не передбачає взагалі. Окремо: постанова містить фактичну помилку - Міжнародний транспортний форум заснований у 2006 році, а не в 2008-му, як написано в тексті. Дрібниця? Можливо. Але вона показова: документ такого рівня не пройшов належного фахового контролю.

Ця постанова потребує негайного перегляду. Необхідно ввести перехідний період - щонайменше 6–12 місяців - для підготовки кадрів і відпрацювання процедур. Видача ЄКМТ-сертифікатів має залишатися за державно підконтрольним органом відповідно до вимог Настанови ЄКМТ та Угоди ООН 1997 року. Потрібно впровадити реєстр виданих сертифікатів з можливістю онлайн-верифікації. І головне - такі рішення мають прийматися після публічного обговорення з галуззю, а не кулуарно.

Україна прагне до ЄС. Але євроінтеграція - це не імітація реформ. Це реальне підвищення стандартів. Поспішні рішення без зворотного зв'язку з галуззю та без фахової експертизи - це шлях не до Брюсселя, а до авторитарного регулювання, що дискредитує саму ідею змін.