Відверта розмова з порохоботами

Прийшов час поговорити з порохоботами. Колись давним-давно я ввів в медіа-простір цей термін, і багато хто тепер залюбки себе так називає.

В мене багато друзів-порохоботів, є навіть впливові особи з партії Петра Олексійовича. 

Я завжди з повагою ставився до чужих переконань, бо кожен з нас має право на особисту думку.

Тому не можу погодитися з тим, коли стосовно мене, або будь-якої іншої людини застосовується інші стандарти.

Я завжди був противником президентської влади в Україні. Вважаю цю гілку влади непритаманною українському народові, калькою з царської влади, шкідливою. 

Я прихильник суто парламентської республіки, коли парламент призначає уряд, і надає премʼєр-міністрові повноваження виконавчої влади.

Такі мої переконання. З цими переконаннями я виставляв свою кандидатуру на виборах 2019 року, проте не зібрав навіть грошей на залог. 

Моя програма була проста - максимальна лібералізація економіки, зміцнення війська, розвиток оборонки, і ліквідація поста президента максимум за три роки.

Як прихильник парламентаризму, я ніколи не підтримував можливість другого терміну для будь-якого президента, вбачаючи в цьому ризики автократії і диктатури.

Саме тому я виступав проти Порошенко, але не виступав за Зеленського, і не голосував за Зеленського. Я взагалі ігнорую президентські вибори. 

Ще раз - я вважаю президентську владу злом, від якого Україна постійно страждає.

Після виборів, на яких я, нібито, «привів Зеленського до влади» (пишаюся собою 🙂 ), я не отримав жодних посад і преференцій від нової влади. Я з ними не контактував. Натомість, нагадаю, досить багато різних відомих порохоботів швидко перефарбувалися.

Як системний критик влади, - бо владу завжди потрібно критикувати, - я почав критику «зелених», залишивши в спокої порохоботів, які втратили владний мандат.

Нагадаю, я був проти переслідувань Порошенко новою владою, так само як був проти переслідування Саакашвілі з боку влади Порошенко. Я також виступав за формування уряду національної єдності з представників всіх патріотичних сил.

В мене є переконання, але немає панів і вождів. Я завжди проти будь-якої несправедливості.

Вважаю несправедливими і безглуздими звинувачення мене, або будь-кого з противників Петра, в тому що я (ми) «привели Зеленського до влади».

Це повна маячня. Зеленського до влади привів сам Петро Олексійович, і 73% виборців голосували, переважно, не за Володимира Олександровича (розумію, що для нього це образливо), а проти Порошенко. 

Безглуздо звинувачувати народ в тому, що вони розлюбили свого керівника. Це теж саме, що виставляти претензії дружині, яка вирішила від вас піти. Саме ви, Петро Олексійовичу, в цьому більше всього винні. 

Так само безглуздо звинувачувати виборців у всьому тому, що накоїла нова влада. Ніхто не вміє передбачати майбутнє, крім порохоботів. Жарт. 

Нагадаю, що колись, до Порошенко, народ України віддав свої голоси за Януковича, а потім скинув його. Але я не памʼятаю під час Майдану якоїсь брудної кампанії проти виборців Януковича з вимаганнями покаяння і самобичування. 

Здається, навіть Петро Олексійович був міністром в уряді Азірова за часів Януковича. І як тепер з цим жити?..

Я критикував зелених за популізм, сварив за згортання оборонних програм, за бажання домовитися з путіним. 

Коли мої непримиренні вороги з табору прихильників Петра намагалися не помічати загрози великої війни, я критикував «шашлики на травневі», закликав готуватися до війни, і сам готувався. 

С перших хвилин вторгнення і до сьогодні я на війні. З 2014 року я на війні. Я учасник двох Майданів з першого до останнього дня. І однаково я недостатньо хорош, недостатньо «арієць», тільки тому що в мене немає вождя?..

Не забагато ви вимагаєте?..

Політика вимагання покаянь, цькування тих, хто колись виступав проти Порошенко, або голосував проти, оцінка людей не по їх справам сьогодні, а по їх постам на фейсбуці в 2019 році, - все це дуже помилково. 

Така політика перетворила порохоботскій табір в закритий «елітарний клуб», який не може обʼєднати українців, нічим не загрожує діючій владі, і немає перспектив на значуще політичне майбутнє.

Ми живемо в страшні часи, коли всі чесні люди, всі здорові сили повинні обʼєднуватися заради виживання України. 

Неправильно вести себе так, нібито ви біла та пушиста влада УНР в еміграції десь у Берліні або Парижі. Це велика помилка. Це не на користь Україні. 

Треба єднатися всім, хто за Україну.