Символ життя та оберіг нації: в Україні відзначають День матері
10 травня 2026 року Україна відзначає День матері. Сьогодні свято набуло особливого значення.
Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності" й медіапортал UAINFO.org від щирого серця вітають усіх матусь за святом і висловлюють подяку за те, що ви є справжнім символом незламності та безмежної любові.
У цей непростий час саме ваша віра та підтримка стають тим надійним тилом, який дає сили жити, боротися та вірити у краще майбутнє. Бажаємо вам міцного здоров'я, довгоочікуваного миру та спокійних ночей під чистим і безпечним українським небом.
Нехай ваші діти завжди будуть поруч або якнайшвидше повертаються додому, а серця повняться гордістю та заслуженим щастям.
Мама - перше слово дитини, яке майже на всіх мовах світу звучить однаково! Мама - ми вимовляємо у найщасливіші і найважчі хвилини нашого життя! Мама - ми так хочемо чути це слово у телефонному дзвінку - бо цей дзвінок і це слово найбільший подарунок сьогодні для матерів, чиї діти на захисті України.
Українці травень не випадково обрали для Дня матері – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще князі та українські козаки звертались за допомогою та заступництвом.
У наших дохристиянських предків цей місяць також був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.
Мамина молитва у всі часи вважалася найсильнішою. Кожного дня їхні молитви оберігають наших захисників і захисниць. І материнські руки волонтерять у всіх куточках України.
Щастя, краса, жертовність материнства в усі століття оспівувалися художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства.
Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
День матері - це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх молитву, підтримку і любов.
Дивитись у щасливі очі мами - найбільша життєва винагорода для кожної дитини!
Василь Симоненко 8 березня 1960 року написав поезію, яка так актуально звучить сьогодні.
Коли малим ти вперше став на ноги -
Яка ж то радість матері була!
Від тихої колиски до порога
Вона тебе за руку провела.
Вона прибігла стомлена з роботи,
І, може, сон їй очі замикав,
А дома - новий клопіт і турботи,
І довга низка непочатих справ.
І ти не знав, що терпли в неї руки,
Коли вона сідала до стола
І, затаївши біль в душі і муку,
Із батьком річ проникливу вела.
Вона писала: «Добре нам живеться,
Тиж про одне, про перемогу дбай.
Уже синок наш бігає й сміється...
Скоріше окупантів добивай».
Вона усе тоді робити вміла,
Вона усе тоді робить могла,
Вона усім нам щедро уділила
І ласки, і сердечного тепла.
Їй не шкодуй синівської любові,
її мозолі й зморшки - все шануй, Вклонися і, скажи привітне слово
І руки рідної матусі поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг:
Ця українська жінка - твоя рідна мати,
Вона твій перший і надійний друг.
Їй по плечу, здається, світ підняти,
їй справи по плечу - великі і малі,
Бо це ж вона, вкраїнського народу мати,
А значить — Мати правди на землі.
Низький уклін усім матерям, які виховали дітей-патріотів, що стали на захист України!
