Вологі мрії і реальність ракетобудівництва

Учора на ТСК Гончаренко прийшов Штілерман у супроводі вірного Єгора і юридичного радника. 

Мені це нагадало появу генерала-корупціонера Дейнеки на засіданні ТСК Бакумова 19 листопада 2025 року, по нашому підрозділу. Тоді замість юридичного радника Дейнека привів цілого заступника генпрокурора…

В пʼятницю буде продовження по Фаєрпоінт. Задля допомоги ТСК продовжую викриття клоунів, шахраїв і російських агентів.

Всі, напевно, чули, про «антибалістичний щит», «проєкт Фрея», якій Штілерман збирався побудувати за рік, і якій нібито торпеднули наші антикорупціонери розголосом чергових плівок Міндіча. На ефірі Наталки Мосійчук багато про це говорили.

Проте жодних офіційних заяв від наших поважних західних партнерів з цього приводу не було. І бути не може.

Бо в Україні, на жаль, немає ані виробничої бази, ані інженерної школи, ані самих інженерів в необхідної кількості, ані часу, тому що інші провідні держави на створення «антибалістики» витратили від 6 до 15 років.

Так, колись Україна мала потужний промисловий потенціал, школу інженерних кадрів, сотні наукових інститутів і конструкторських бюро.

Залишки цієї могутності зараз будують «Нептуни» і «Сапсани». Проте зайвих ресурсів немає. Робити «антибалістику» немає кому.

Мені часто пишуть, що зараз вже нові часи, штучний інтелект робить дива, і розробить будь-що, навіть ту саму антибалістику значно простіше.

Проте, навіть якщо ШІ розробить вам за рік ракету, це нічого не дасть. Бо її треба зробити.

В нас є багато різної конструкторської документації на різні радянські вироби, скажемо, на балістичні ракети, і що?.. Хтось їх робить?..

Президент минулого чи позаминулого року просив Штати надати нам ліцензію на «Петріот». Не дали. А якби дали, на яких заводах, на якому обладнанні, з якими комплектуючими, які б фахівці їх робили?.. 

Нічого ж немає - радянські заводи давно стали або складами, або торговельними центрами, або знесені, як «Більшовик» у Києві. Або зруйновані ракетними атаками, як залишки заводу «Артема» на Лукʼянові. 

До речі, на заводі «Артема» в Києві десятки років вироблялась авіаційна ракета К-13 - прямий, повний аналог американської AIM-9 «Сайдвіндер» - найбільш поширеної авіаційної ракети в світі. 

Колись це була революційна розробка американських інженерів, яка змінила тактику повітряного бою. Радянському союзу американську ракету АІМ-9 передав Китай в 1958 році - вона була знайдена неушкодженою під час Другої тайванської кризи. 

За рік радянські інженери створили майже повний аналог ракети «Сайдвіндер», так що деталі від однієї ракети підходили до іншої. Над вирішенням цієї задачі працювали десятки науково-дослідницьких інститутів, конструкторських бюро і заводів - більше 20 тисяч науковців і інженерів. 

К-13 і AIM-9 і досі виробляються - це наймасовіша авіаційна ракета в світі. 

До речі, АІМ-9 встановлюється на наземні пускові установки і наші безпілотні морські катера, за її допомогою був збитий СУ-30 з катера.

Цими ракетами також була збита якась кількість крилатих ракет і шахедів. Вони взагалі нам дуже потрібні. Не менше ніж «антибалістика» пана Штілермана.

Але ми самі її не виробляємо, а ходимо по світу з протягненою рукою, випрошуючи засоби ППО. 

Дивна історія. Нічого розробляти не треба, вся документація в нас є, якесь обладнання для виробництва збереглося, фахівці є. А ракети немає.

Яка-така «антибалістика», якій там «щит», якщо ми навіть «просту» ракету К-13 не можемо відновити в виробництві?..

Ви розумієте, що вони просто збираються знову вкрасти гроші?..

І коли мені закидають, що я, мов, забагато розкриваю державних таємниць, коли аргументовано показую, чого в нас немає, чому, і що треба робити, щоб бути сильнішими, то тут і справді є одна величезна державна таємниця - корупція і дилетантизм. 

Коли люди, не розуміються на технологіях і виробництві, а хочуть просто заробити величезні гроші під час війни, це приводить до державної зради.

Олексій Гончаренко, і члени ТСК - зверніть увагу, плз.