Скотське правосуддя - 2
Понад двадцять років тому, маючи на увазі відверто злочинні дії судді Первомайського міськрайонного суду Миколаїської області С. Сотської, я опублікував у місцевій газеті статтю «Скотське правосуддя». Тоді за долю в пів-комбайна суддя С.Сотська намагалася визнати за злочинцями право власності на куплений Корнацькими за власні кошти дороговартісний німецький зернозбиральний комбайн … на підставі техпаспорту про облік машини районним управлінням Держтехнагляду.
Тож як можна не повторити цей промовистий заголовок тепер, коли інша суддя того ж Первомайського суду, Т.Маржина, яку в Первомайську, до речі, звуть «молодою Сотською», у квітні 2026 року нагло-незаконними судовими рішеннями робить по суті те ж саме - визнає у судовому процесі право власності учасників злочинної групи на земельні ділянки … на підставі державних актів, тобто правоПОСВІДЧУЮЧИХ документів (а не правочинів, правоВСТАНОВЛЮЮЧИХ актів, як тільки й мало би бути) - та ще й завідомо незаконних, нікчемних «державних актів на право власності», на НЕІСНУЮЧІ «земельні ділянки для ведення ОСГ» із НЕІСНУЮЧИХ «земель державної власності», - та водночас повнісю ігнорує законні, дійсні правоВСТАНОВЛЮЮЧІ акти і документи на право власності К.П.Корнацької на земельні частки(паї) та на належні до них земельні ділянки, надані другою стороною справи !
Те що «правові акти», «правові підстави» для видачі зазначених «державних актів», і відповідно самі ці державні акти» грубо сфальсифіковано у 2012 році керівниками органів влади Миколаївщини і Первомайського району разом з представниами криміналітету з метою захоплення землі й агробізнесу Корнацьких, внаслідок чого і те й інше є юридично нікчемним, у Первомайську мабуть не знають хіба що новонароджені або вимушені переселенці.
Безумовно знає про це і Маржина, і не просто знає, але як юрист і суддя з чималим практичним досвідом судочинства ще й добре розуміє.
Бо що ж тут не розуміти:
- 26 жовтня (8 листопада) 1917 року відповіно до Декрету про землю вся земля на територіі поваленої російської імперії стала власністю народів, що проживали на її території;
- внаслідок колективізації сільського господарства у селі Чаусово-2 Первомайського району був створений колгосп «Шлях Леніна», була Ленінська сільрада та її територія, на яку поширювалася юрисдикція сільради; вся земля народної власності на території сільради протягом десятків років відповідно до діючого на той час законодавства використовувалася членами колгоспу на праві постійного безстрокового (вічного і безоплатного) користування, яке було ПОСВІДЧЕНО відповідним правоПОСВІДЧУЮЧИМ документом - державним актом;
- у 90-х, згідно законодавства України, почалася земельно-аграрна реформа, колгосп «Шлях Леніна» було реорганізовано у КСП «Шлях Леніна», належна членам колгоспу на праві вічного користування земля У 1995 РОЦІ, відповідно до нового діючого законодавства і правоВСТАНОВЛЮЮЧИХ актів - рішень загальних зборів членів КСП та рішень сесій сільради, - БУЛА ПРИВАТИЗОВАНА шляхом її передачі у колективну власність членів КСП згідно затвердженого загальними зборами членів КСП Списку членів КСП.
У числі співвласників землі колективної власності були й члени КСП Клавдія Павлівна і Олексій Вікторович Корнацькі;
- для належної передачі землі із народної у колективну власність, відповідно до діючого законодавства і правоВСТАНОВЛЮЮЧИХ актів - рішень сесії сільради, - була виготовлена і затверджена належна земельно-технічна документація, ВІДПОВІДНО ДО ЯКОЇ У 1995 РОЦІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ БУЛИ ВІДВЕДЕНІ В НАТУРІ (НА МІСЦЕВОСТІ, В ПОЛЯХ) із закріпленням їх меж відповідними межовими знаками. На підставі всіх вищезазначених правоВСТАНОВЛЮЮЧИХ актів та земельно-технічної документації було оформлено правоПОСВІДЧУЮЧИЙ документ - державний акт на право колективної власності на землю від 27.11.1995 року, зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів за N 17.
Запам’ятаймо, бо це дуже важливо: У 1995 РОЦІ ВСІ ЧЛЕНИ КСП «ШЛЯХ ЛЕНІНА», у тому числі Клавдія Павлівна і Олексій Вікторович Корнацькі, у належний, законний спосіб СТАЛИ ВЛАСНИКАМИ (СПІВВЛАСНИКАМИ) ЗЕМЕЛЬ КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ, ВІДВЕДЕНИХ У НАТУРІ (НА МІСЦЕВОСТІ, У ПОЛЯХ).
Запам‘ятаймо і ще один дуже важливий факт: ІЗ 1995 РОКУ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЕНІНСЬКОЇ (згодом перейменованої у Чаусянську) СІЛЬРАДИ У ПОЛЯХ НЕМА СІЛЬГОСП. ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ - ВОНА ПРИВАТИЗОВАНА !
- у 1997-2000 роках у відповідності до діючого законодавства та правоВСТАНОВЛЮЮЧИХ актів - рішень загальних зборів членів КСП, рішень сесій сільради, зокрема щодо розробки та затвердження Проекту (Схеми) розпаювання землі, - земля колективної власності була ШЛЯХОМ ЖЕРЕБКУВАННЯ розпайована між членами КСП на земельні частки(паї) з належною до кожного паю земельною ділянкою, що має свій номер відповідно до Пректу(Схеми) розпаювання землі, кожен власник, у тому числі Корнацькі, отримав Сертифікат на право на земельну частку(пай), що має силу правоВСТАНОВЛЮЮЧОГО і правоПОСВІДЧУЮЧОГО документа.
Запам‘ятаймо і це, бо це теж дуже важливо: кожна земельна частка(пай) і відповідний Сертифікат на право на земельну частку(пай) - це не якесь абстрактне право на якусь абстрактну, невідомо де розташовану земельну ділянку, як вважають різні юридично безграмотні «державні діячі», в тому числі з числа суддів та прокурорів, - це від самого початку право на конкретно визначену в загальному масиві земель, пронумеровану відповідно до Проекту(Схеми) розпаювання землі, земельну ділянку!
- ще одна дуже важлива юридична обставина, яку юридично-тупі «діячі» при державних посадах спотворюють у корупційних цілях - поняття «умовні кадастрові гектари». Якраз із огляду на цей термін вони роблять висновок що земельна ділянка, яку селянин може відвести в натурі (на місцевості) згідно земельної частки (паю), є абстрактною і невідомо де знаходиться - що є повною маячнею, як вже пояснено вище.
Між тим термін «умовні кадастрові гектари» до реальної площі та місцезнаходження земельних ділянок не має жодного відношення. Для розпаювання землі спочатку обраховувалася загальна вартість у гривнях усіх сільгоспугідь, що підлягали розпаюванню, потім сума ділилася на кількість людей, що мають право на земельні паї, розмір земельних часток(паїв) визначався у розрахункових одиницях під назвою «умовні кадастрові гектари», що відображали її нормативно-грошову оцінку (НГО) - а не фізичну площу, геометричні розміри й місцезнаходження належних до паїв земельних ділянок.
В умовах нерівномірності якості грунтів на полях це дає можливості дотримання справедливості: там де земля гірша - фізична площа паю при його виділенні в натурі збільшувалася, де земля краща - фізична площа паю/земельної ділянки зменшувалася, а в грошовому вимірі вони залишалися рівними;
- у 1998-2000 роках Корнацькі у відповідності до діючого законодавства придбали у власність за 519 нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу всі земельні частки(паї) членів КСП з відповідними Сертифікатами, які стали невід‘ємною частиною правочинів, а також у 2000 році в установленому порядку відвели земельні частки (паї) в натурі (на місцевості), внаслідок чого їм було видано одного на двох державного акта від 16.06.2000 року N315 на право приватної власності на землю загальною площею 1753,97 га ;
- у 2001 році за наказом Кучми цього державного акта, тобто правоПОСВІДЧУЮЧОГО документа, було протиправними, нікчемними, прийнятими під адміністративним тиском судовими рішеннями, і то з формальних причин, визнано недійсним.
Проте це ніяк не зашкодило правам власності Корнацьких на сертифікати на право на земельну частку(пай) з відповідними земельними частками (паями) та на належну до них землю для товарного виробництва, відведену в полях (в натурі) - оскільки набуття Корнацькими прав власності на сертифікати з відповідними земельними паями та належними до них земельними ділянками відбувалося внаслідок визначених законодавством правочинів, а не внаслідок оформлення державного акта.
Корнацькі продовжували законно використовуавти власні землі для вирощування врожаїв на підставі наявних правовстановлюючих правочинів, актів, зокрема на підставі тих же сертифікатів на право на земельну частку(пай), які є водночас і правоВСТАНОВЛЮЮЧИМ, і правоПОСВІДЧУЮЧИМ документом, відповідно до якого, згідно законодавства, можуть укладатися договори оренди земельних часток(паїв).
- у 2012 році ОЗГ у складі представників бандовлади Януковича та миколаївського криміналітету, юридичним забезпеченням діяльності якої займалися керівники Миколаївської облпрокуратури, зокрема такий «видатний юрист» як Ю.Марченко, вирішили скористатися скасуванням у 2001 році державного акта про право приватної власності Корнацьких на землю для того, щоб заволодіти означеною землею.
Для цього керівники ОЗГ вирішили «по-легкому» «зліпити» необхідний для рейдерства «пакет документів» з використанням наявного у них на той час адміністративного ресурсу, а саме, заволодіти законно приватизованою землею Корнацьких шляхом видання завідомо нікчемних розпоряджень голови Первомайської РДА про «віднесення» приватної землі Корнацьких до «земель запасу державної власності», з наступним фіктивним «наданням безоплатно у власність для ведення ОСГ» 775 підставним особам з числа підконтрольних їм працівників бюджетних установ Первомайська та інших міст області.
Які, до того ж, як мешканці міст що не мають статусу селян і не ведуть ОСГ, не є суб‘єктами права на набуття у власність безоплатно землі для ведення ОСГ і, відповідно, не мають жодного права на її отримання у власність безоплатно.
Що з цього вийшло, загальновідомо. З одного боку, в плані реального захоплення землі Корнацьких - пшик, з іншого боку - притягнення у 2014 році до кримінальної відповідальності і перебування до сьогодні під судом.
Попавши в таке «цікаве положення», яке в народі називають «жопою», злочинці починаючи з 2013 рокі вирішили переломити ситуацію шляхом купівлі за хабарі завідомо незаконних судових рішень.
І таки купили їх чимало, потративши купу грошей та «засвітивши» в такий спосіб цілу когорту суддів-хабарників, з прісновідомим Князєвим і керівництвом Миколаївського апеляційного суду включно.
Проте це допомогло злочинцям як мертвому припарка - серед куплених рішень судів не було жодного настільки свавільного, «відмороженого», щоб відповідно до нього вдалося реально захопити землю. Жодного реального правового ефекту, практичних юридичних наслідків ті замовні «хитро викручені» рішення судів за собою не потягнули і потягнути не могли ще й по тій простій причині, що право власності К.П. Корнацької на землю як було, так і є чинним і дійсним/діючим/дієвим, і захищають його справжні юристи.
Крім того всі правочини, інші правоВСТАНОВЛЮЮЧІ АКТИ і документи щодо права власності К.П. Корнацької на сертифікати на право на земельний пай з відповідними земельними частками (паями) та належними до них і належно відведеними у полях земельними ділянками ніколи ніким не скасовувалися і навіть ніколи ніким не оскаржувалися, вони є чинними, дійсними і діючими, такими що мають юридичну силу, внаслідок чого їх власниця К.П. Корнацька належно використовує їх за цільовим призначенням для вирощування врожаїв сільськогосподарської продукції.
Злочинці вже не раз приходили до висновку в колі довірених осіб, що для успіху справи вже давно треба було б убити Корнацького, тобто мене, це було б значно простіше і дешевше, як неодноразово наголошував адвокат банди Ю. Титаренко.
Але злочинна діяльність що через суди, прокуратури та поліцію, що через криміналітет потребує значних коштів, а їх донедавна не було - доки до ОЗГ не долучилися нові учасники, які принесли і кошти (під гарантії з боку Марченків земельними активами належного їм підприємства «Бузькі пороги»), і адмінресурс.
Знайшлася і та настільки «відморожена», «безбашенна» суддя, якої раніше так не вистачало для злочинної справи захоплення землі К,П. Корнацької, нею виявилася так звана «молода Сотська» - Т.Маржина, про яку й мова.
Тож банда, зваживши затрати і ризики, свято вірячи у те що за гроші в первомайському, миколаївських і верховному судах, в прокуратурах і органах НПУ можна купити кого завгодно і що завгодно, вирішила поки що не вбивати мене, а тільки «посадити», і кинути всі сили, звязки і ресурси на купівлю адмінресурсу та рішень судів.
Тож запасайтеся попкорном, шановні. «Скотське правосуддя», та ще й разом із «Скотською правоохоронною та депутатською діяльністю» (колись Первомайським міським відділом міліції керував чоловік «старої Сотської» В.Сотський, а її син І.Сотський протягом багатьох скликань був і є депутатом Первомайської міськради) має нарешті стати надбанням гласності та прославити не тільки Первомайськ і Первомайський суд, але й всю Миколаївщину як дбайливу батьківщину цих непересічних злочиниих явищ.
Далі буде.
