Бортницька станція аерації під загрозою! РФ почала бити по водній інфраструктурі.

Після останнього масованого обстрілу Києва 24 травня мережею пронеслися гучні заголовки про пошкодження ключової очисної споруди, про екологічні ризики для Дніпра і, звісно, для самої столиці, яка може залишитися без каналізації.  

І хоч згодом Київводоканал інформацію не те, щоб спростував, але точно заспокоїв, вказавши, що все працює у штатному режимі. 

“Усі об’єкти Київводоканалу працюють в штатному режимі, ніяких порушень у їхній роботі наразі немає, водопостачання міста здійснюється в повному обсязі.”

Але питання у киян залишилося: а що якщо, росія таки вдарить по станції аерації?  

Тим більше, що протягом усього тижня кремль ледь не щодня виходив із погрозами про нові масовані атаки “центрів прийняття рішень” у Києві, попереджав посольства і намагався шантажем витурити іноземних дипломатів з української столиці. 

Навряд “центр прийняття рішень” знаходиться в місці, куди стікається уся каналізація з Києва і ще 13 населених пунктів області, щоби на нього витрачати дорогоцінні ракети, але обʼєкт цей важливий. 

Та  й про можливість такого удару ще у квітні попереджав навіть Президент. 

“Судячи з документів, які ми отримали від розвідки, "руські" битимуть по логістиці – по залізниці та іншому. Також будуть бити по водопостачанню. Все це Збройні сили України разом із місцевими владами повинні пропрацювати і вже пропрацьовують.”

Отже, давайте розберемо наскільки катастрофічними можуть бути наслідки, якщо Бортницька очисна станція таки постраждає.

Передусім треба розуми що це велетенський очисник води для Києва та та прилеглих міст і селищ Київської області (Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Щасливе, Чабани, Коцюбинське, Пухівка, Новосілки, Софіївська та Петропавлівська Борщагівка, Гатне). Ця станція аерації одна з найбільших не лише в Україні, а й в усій Східній Європі. Вона розрахована на очищення - 1,8 млн кубометрів.  

Це як величезна пральна машина для міста в яку потрапляє уся брудна вода разом із непотребом з туалетів, ванн, кухонь і заводів. Завдання станції зробити воду настільки чистою, щоби її можна було безпечно повернути в річку Дніпро. І це не один обʼєкт, а цілий комплекс, розкиданий на гектари землі. Станцію навмисно спроєктували в низині, щоби вода з усього міста природно стікала у цей бік. До неї веде окрема система труб та колекторів - десь 2 000 кілометрів.

А що буде, якщо станція зупиниться?  

Тоді кияни будуть жити як в Парижі. Тільки 200 років тому. Колапсу одразу не станеться, але місто-мільйонник швидко почне відчувати наслідки. Люди продовжуватимуть змивати воду, вода стікатиме по трубах, але очищати її ніхто не буде. Резервуари та канали швидко “забʼються” і от тоді - щоб не затопити місто каналізацією - відходи можуть скидати у Дніпро. Якщо пожаліти головну водну артерію України - то стоки почнуть виходити через люки, затоплювати підвали та нижні поверхи будинків. 

Але тут постає питання - чи може росія зруйнувати станцію одним чи кількома ударами? Ні. Але серйозно пошкодити може. 

Станція аерації - це велетенський комплекс. І все буде залежати від того, куди ракета може влучити. Найбільш вразливі вузли завʼязані на електриці. Компресори, насоси, автоматика не працюють без світла. Саме тому тут критично важливо розуміти - чи є резервне живлення на станції аерації, наскільки вона захищена ППО і чи є зараз план “Б”, якщо раптом росія здійснить свій підступний задум.

Чому ж тоді всі говорять про обмежене постачання питної води? Водопостачання і водовідведення працюють у нерозривній звʼязці. Якщо Бортницька станція через руйнування не буде приймати та очищувати стоки, каналізаційні колектори швидко переповняться.

 Щоб не допустити виходу каналізації на вулиці і у підвали столиці, комунальники будуть змушені знижувати тиск, або повністю перекриють воду у житлові квартали. Тому заклики мати запас води ми чуємо вже щодня.

За нормативами цивільного захисту, краще мати 3 літри питної води на одну дорослу людину і 10-15 літрів технічної. Це на день.  

І наостанок.

 Найцікавіше, це спостерігати за тим, як взагалі розвивались події навколо Бортницької станції останні років 15. З 2012 вона потребує модернізації і реконструкції. 

Ось звітність від 2014-го року від Мінрегіону, затверджена тодішнім Віце-Премʼєром, а нині мером Кривого Рогу, Олександром Вілкулом. 

Рік потому нардепи навіть ратифікували угоду про кредит від Японії на 900 млн долларів. 

А ось повідомлення від 2021 року, де йдеться про те, що Зеленський незадоволений станом Бортницької станції. 

На дворі 2026.

 І хотілося б розуміти, а що там по Бортницькій станції закладено у План стійкості столиці. Та, вочевидь, поки триває війна і вона залишається пріоритетною ціллю ворога, ми про це не дізнаємось. Хоч і сподіваємось, що план “Б” таки існує.